Захисники України зараз готуються до контрнаступу і намагаються "промацати", де на лінії фронту є слабкі місця в обороні російської окупаційної армії. Чи вдаватимуться росіяни до "жестів доброї волі", залежатиме не від характеристик окопів загарбників, а від того, хто у них сидить.
Таку думку висловив політичний і військовий експерт, колишній командир взводу батальйону "Айдар", директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий в інтерв’ю Главреду. За його словами, напрямки, де можуть відбутися "жести доброї волі" окупантів, є завжди. Проте зараз важко прогнозувати, де саме вони можуть відбутися.
Дикий зазначає, що легкість деокупації певного населеного пункту не завжди залежить від кількості ліній оборони, які російські окупанти побудували навколо нього.
"Ми, наприклад, добре знаємо, де у них яка фортифікація. Добре знаємо, що біля Мелітополя 3 лінії оборони, а довкола самого міста у деяких місцях по 5. Але це ні про що не свідчить – буває одна така лінія оборони, яку ти ніколи не прорвеш, а буває так, що можна три пройти за один день. І це визначається не характеристиками окопів, а тим, хто в них сидить. Скільки там людей, якої якості, мотивації, наскільки вони навчені, скільки у них зброї та БК і, зрештою, як між ними налагоджена взаємодія та як ними командують. Ось це – усі ті фактори, які стають очевидними тільки тоді, коли ти йдеш в наступ", – пояснив Дикий.
Євген Олександрович Дикий – український вчений, військовий, публіцист. Кандидат біологічних наук, учасник війни на сході України, у 2014 році – командир 2-ї роти 24-го батальйону територіальної оборони "Айдар". З лютого 2018 року очолює Національний антарктичний науковий центр, пише Вікіпедія.
Він нагадав, що під час минулорічного наступу на Харківщині першочергове завдання українських військових було дуже скромним – відтіснити росіян від Харкова, щоб ствольна артилерія перестала діставати до районів міста. Натомість росіяни дали слабину і почали сипатися, а українське військове командування цим скористалося, і українські військові гнали окупантів аж до лінії Кремінна-Сватове. А от наступ на Херсонщині наприкінці серпня 2022 року був для захисників країни не таким успішним – за перші три дні вдалося прорвати лише одну з трьох ліній оборони, а потім зупинитися.
"Тому тільки власне сам наступ покаже, наскільки вони зараз готові його відбивати та чіплятися за не свою окуповану землю зубами, кігтями та ногами, як ми за свою. Це неможливо спрогнозувати", – зазначив Дикий.
Зараз відбувається підготовка до контрнаступу, зокрема, проводяться розвідки боєм. Таким чином українські військові будуть на різних ділянках промацувати реакцію окупантів на наступ, а також визначати слабкі місця російських загарбників.
"Знаєте народне прислів’я "де тонко, там і рветься"? От ми наразі будемо шукати, де в них "тонко". І це визначається не архітектурою окопів, а саме людським матеріалом, який на різних ділянках фронту має тримати оборону. Я так розумію, що зараз триває абсолютно цілеспрямований пошук слабких місць", – розповів Дикий.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Сили оборони України продовжують готуватися до контрнаступальної операції. Український народ вірить у перемогу і рішуче налаштований звільнити свої території.
Раніше екс-директор ЦРУ і колишній командувач силами США і НАТО в Афганістані Девід Петреус зазначав, що майбутній контрнаступ Збройних сил України буде досить потужним. За його прогнозом, ЗСУ можуть піти вперед в кінці травня-початку червня.
Також раніше повідомлялося, що в Офісі президента України призначили бригадам майбутнього контрнаступу відповідальних "кураторів" з числа топ-чиновників і депутатів, які повинні допомогти їм "закрити" всі потреби. Про це пише Українська правда з посиланням на джерела.
Вас також може зацікавити: