Про що йдеться у матеріалі:
Президент Володимир Зеленський провів спеціальне засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, присвячене ситуації навкого Ірану та її вплив на війну РФ проти України. Про підсумки засідання він розповів у дописі в Telegram.
За його словами, під час засідання Ставки обговорювали насамперед ризики дестабілізації через війну в Ірані та можливі наслідки для світових ринків, країн регіону й партнерів України, які підтримують її у протидії російській агресії. За його словами, ситуація є комплексною, адже події на Близькому Сході та в регіоні Затоки безпосередньо впливають на Європу, зокрема на Україну, а також на інші частини світу, включно з критично важливими постачаннями для України, безпекою та добробутом громадян.
На засіданні заслухали доповіді секретаря РНБО, керівників розвідок, СБУ, МЗС та міністра оборони. Під час Ставки проаналізували можливі сценарії розвитку війни в Ірані та наслідки її затягування, а також розглянули запити інших держав щодо безпекової підтримки з боку України, зокрема у протидії дронам типу «шахед» та подібним загрозам.
"Станом на цей час є 11 запитів від країн – сусідів Ірану, європейських держав та Америки. Чітка зацікавленість в українському досвіді захисту життя, відповідних перехоплювачах, системах РЕБ, тренуванні. Україна готова реагувати позитивно на запити тих, хто допомагає нам самим захищати життя українців та незалежність України. На частину запитів ми вже відповіли конкретними рішеннями, конкретною підтримкою", - повідомив він.
Зеленський додав, що РНБО разом із Генеральним штабом і Силами оборони визначатимуть, на які з таких звернень Україна зможе відповісти позитивно, не послаблюючи власну обороноздатність. Він підкреслив, що для України важливо не допустити, щоб іранський режим отримав будь-які переваги, та наголосив на необхідності спільних дій для стабілізації ситуації як у регіоні, так і на глобальних ринках.
Президент також нагадав, що Україна вже тривалий час пропонує партнерам посилити спільні можливості захисту, зокрема у сфері протидії дронам і ракетам, а також у знищенні виробництв зброї в державах-агресорах, які використовують її для атак.
"Кожен з таких режимів сам протиставив себе світу, і потрібні відповіді на це. Кожна точка виробництва «шахедів» відома. Іранський та російський режими підтримують один одного, і все більше інформації, зокрема, про російські деталі в «шахедах», які бʼють по сусідах Ірану. Світ точно сильніший, ніж будь-хто, хто намагається його дестабілізувати. Розраховуємо, що партнери будуть достатньо рішучими. Дякую всім, хто допомагає!", - резюмував глава держави.
Як писав Главред, на тлі ескалації війни в Ірані Сполучені Штати можуть розглянути можливість домовленостей із Росією щодо закупівлі російського газу. Таку думку висловив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар.
За його словами, нинішня політика США виглядає суперечливою: з одного боку, американський президент прагне витіснити з ринку конкуруючу нафту, а з іншого — не завдає ударів по іранській нафтовій інфраструктурі, хоча Іран також є конкурентом на енергетичному ринку. На думку експерта, різкі дії проти цієї інфраструктури могли б обернутися проти самих США та спричинити ще сильніше зростання цін на нафту.
Гончар також припустив, що у разі успішної реалізації політики Трампа іранська кампанія може завдати удару по Китаю та водночас позбавити Росію одного з ключових союзників.
"У Трампа все ще залишається ілюзія про відрив Росії від Китаю, тому він навряд чи на нафтовому ринку буде цілеспрямовано вживати заходів, спрямованих проти РФ. Звичайно, після переможного завершення американцями іранської кампанії ціна на нафту піде вниз. Все це рикошетом вдарить по Росії, але це не основний мотив Трампа – він слідує своїм інтересам, але це попутно завдає удару по РФ", – резюмує він.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, українські військові накопичили унікальний досвід протидії іранським дронам типу «Шахед», який може бути корисним для США у протистоянні з Іраном. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). У звіті також зазначається, що до українських напрацювань у сфері боротьби з безпілотниками виявляють інтерес не лише США, а й кілька держав Перської затоки.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із різкою заявою щодо наслідків війни на Близькому Сході, наголосивши, що найбільшу вигоду від хаосу в регіоні отримує Росія.
Водночас Державний департамент США розпорядився, щоб співробітники американської дипломатичної місії терміново залишили Саудівську Аравію. Це перший подібний наказ після початку ударів по Ірану 28 лютого. Як пише The New York Times з посиланням на поінформовані джерела, такий крок свідчить про усвідомлення американською стороною зростання ризиків у регіоні.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.