Читайте в матеріалі:
Зима 2026–2027 років в Україні, найімовірніше, буде на 1–2 градуси теплішою за кліматичну норму, проте морози до -20 °C і нижче не виключені. Про це свідчать розрахунки більшості погодних моделей. Головну роль відіграватиме приплив теплого та вологого повітря з Атлантики.
Укргідрометцентр зараз розраховує кліматичну норму за 1991–2020 роки. За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середня зимова температура в Україні за цей період становила -1,9°. Якщо прогноз виправдається, цього сезону вона буде в межах від -0,9° до +0,1°, повідомляє Українська правда.
Втім, мова йде про середній показник за три місяці, а не про погоду кожного дня. Тому навіть м’якший, ніж зазвичай, сезон не гарантує відсутності відчутних холодів.
«Морози до −10 °C цілком реальні, а під час сильніших вторгнень арктичного повітря можливе зниження нічної температури до -20 °C і нижче», - пояснила кліматолог Віра Балабух.
Найімовірніше, такі похолодання торкнуться північних, північно-східних і східних областей, а також високогір’я Карпат. Щодо ще більшого зниження стовпчика термометра оцінки фахівців значно стриманіші.
«Морози в -30 °C також не можна повністю виключити, проте наразі немає підстав прогнозувати їх як ймовірний сценарій. В Україні бували й нижчі температури, але історичні екстремуми не є прогнозом на майбутню зиму. За оцінками чисельних моделей, їхня ймовірність нижча за 10%», - підкреслює кліматолог.
Найсильніші морози в Україні зазвичай припадають на другу половину січня - першу половину лютого. Минулого сезону після досить теплого грудня настали різкі похолодання: у січні в більшості областей температура опускалася до -20…-25°, а в Києві зима стала найхолоднішою за останні 15 років.
Раннього приходу зими цього року теж чекати не варто, а листопад може виявитися теплішим, ніж зазвичай. Метеорологи фіксують початок зими, коли середньодобова температура стійко опускається нижче 0°. Залежно від регіону це відбувається з першої декади листопада до першої декади грудня. Минулого року метеорологічна зима настала лише 13–26 грудня, на 1–3 тижні пізніше за звичайні терміни, а в Києві - 24 грудня, майже на місяць пізніше за норму.
Синоптики прогнозують чергування похолодань і відлиг. Однак якщо атлантичне тепло перестане надходити в Україну, морозна погода може затриматися надовго.
Окреме питання - чи може Ель-Ніньо принести теплішу зиму в Україну. За словами Віри Балабух, країна не належить до регіонів, де тихоокеанське явище безпосередньо визначає погоду. Його вплив є опосередкованим: зміни циркуляції над Тихим океаном позначаються на русі повітряних мас над Атлантикою та Європою, тому залежно від траєкторій циклонів в Україну може надходити як тепле атлантичне, так і холодне арктичне повітря.
«Тому формула «Ель-Ніньо означає теплу зиму» або, навпаки, «обов’язково принесе сильні морози» для України не працює», - пояснила кліматолог.
До того ж вплив цього явища на європейську погоду може змінюватися навіть протягом одного сезону. На початку зими воно може сприяти притоку теплого повітря, а наприкінці характер циркуляції буває іншим. Тож теплий грудень не гарантує такого ж січня чи лютого.
Немає також підстав вважати, що західні регіони, зокрема Галичина та Карпати, відчувають Ель-Ніньо сильніше, ніж схід і південь. Захід дійсно більш відкритий для атлантичних мас, а гірський рельєф впливає на кількість опадів, однак це не доводить сильнішого впливу самого явища.
Показовими є зими 1997–1998 та 2015–2016 років, коли спостерігалося потужне Ель-Ніньо однакової інтенсивності. У грудні 1997 року середня температура по країні становила -3,1°, а в грудні 2015-го - +1,7°. При цьому взимку 2015–2016 років між відносно теплими груднем і лютим був значно холодніший січень.
Нинішні прогнози не виключають і більш суворого сезону. За словами Балабуха, все залежатиме від того, як рухатимуться повітряні маси над Європою і чи збережеться приплив теплого вологого повітря з Атлантики.
Один із можливих сценаріїв - формування потужного антициклону над Скандинавією. Він блокуватиме атлантичне тепло та відкриватиме шлях холоду з півночі та північного сходу. Якщо така ситуація триватиме довго, морози в Україні можуть затягнутися - подібні процеси вже впливали на погоду минулого сезону.
Ще один фактор - полярний вихор, система сильних вітрів, що циркулюють навколо Арктики у верхніх шарах атмосфери. За певних умов він слабшає, зокрема через раптове потепління у стратосфері, і це підвищує ймовірність проникнення арктичного холоду в помірні широти. Однак холодне повітря може рухатися не в Україну, а в інші частини Європи, Азії чи Північної Америки.
Кліматолог радить розрізняти короткочасне похолодання та зміну характеру всієї зими. Навіть кілька днів сильних морозів не обов’язково зроблять сезон холоднішим за норму - для цього похолодання мають бути тривалими, інтенсивними або неодноразово повторюватися. Як часто вони будуть повторюватися і скільки триватимуть, поки що невідомо.
Як писав Главред, потужні хуртовини з 10 по 14 листопада накриють північ Європи. У Скандинавії та на північному заході Росії місцями випаде від 10 до 50 см снігу, утворяться замети, а дороги замете. Найбільше опадів очікують на заході та півночі Норвегії. Негоду принесе великий циклон із Північної Атлантики, який пройде над Скандинавією з півдня на північ.
Згідно з прогнозом Climate Impact Company, зима 2026–2027 років в Україні може виявитися теплішою за кліматичну норму з незвично високими температурами в грудні.
6 листопада Україну засипле перший сніг. Сьогодні в низці областей дощі місцями переходитимуть у мокрий сніг, а в Карпатах можливі снігопади.
Вам також може бути цікаво:
Віра Балабух - кандидат географічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу прикладної метеорології та кліматології УкрГМІ ДСНС України та НАН України.