Коротко:
Луї Армстронг не розраховував, що композиція з бродвейського мюзиклу стане одним із найгучніших хітів його кар'єри. Однак саме «Hello, Dolly!» у 1964 році принесла легендарному джазмену перше місце в американському чарті Billboard Hot 100 і несподівано перервала історичне лідерство The Beatles, пише Parade.
На той момент Армстронгу було 62 роки. Успіх пісні став для нього знаковим одразу з кількох причин. Музикант уперше в кар’єрі очолив Billboard Hot 100, а також встановив рекорд як найстарший виконавець, якому вдалося піднятися на вершину цього чарту. Завдяки «Hello, Dolly!» джазова легенда знову опинилася в центрі уваги широкої публіки і фактично перетворилася на поп-зірку нового покоління.
При цьому сам Армстронг спочатку не виявляв особливого інтересу до пісні. Йому запропонували записати титульну композицію бродвейського мюзиклу «Hello, Dolly!», який музикант навіть не дивився. Не був упевнений у перспективності ідеї й автор пісні Джеррі Герман. Він вважав вибір Армстронга для виконання композиції досить незвичайним і не очікував настільки масштабного успіху.
Запис відбувся наприкінці 1963 року, після чого Армстронг практично перестав думати про цю пісню. Ситуація змінилася, коли глядачі на його концертах почали дедалі частіше вимагати виконати саме «Hello, Dolly!». За словами багаторічного басиста музиканта Арвелла Шоу, колективу навіть довелося заново разучувати композицію, щоб включити її до концертної програми.
Дуже скоро стало зрозуміло, що публіка сприйняла пісню набагато краще, ніж можна було припустити. А 9 травня 1964 року «Hello, Dolly!» піднялася на перше місце Billboard Hot 100, посунувши з вершини The Beatles.
Для британського гурту це означало завершення вражаючої серії з 14 тижнів на першому місці. За цей час вершину чарту послідовно займали три різні пісні The Beatles.
Успіх «Hello, Dolly!» виявився набагато масштабнішим, ніж просто один сингл. Однойменний альбом Армстронга шість тижнів утримував перше місце в Billboard 200. До його трек-листа також увійшла композиція «What a Wonderful World», яка згодом стала знаменитою.
У 1965 році «Hello, Dolly!» принесла Армстронгу одразу дві премії «Греммі» - за пісню року та найкраще чоловіче вокальне виконання.
Історія композиції на цьому не закінчилася. У 1969 році Армстронг записав її разом із Барброю Стрейзанд і знявся в екранізації бродвейського мюзиклу. Через кілька десятиліть пісня знову набула популярності завдяки фільму «Доброго ранку, В’єтнам». Нова версія Кенні Джі за участю Армстронга знову з’явилася в Billboard Hot 100 і досягла 32-ї позиції.
Сам Армстронг цього повернення хіта вже не дожив. Музикант помер у липні 1971 року в Нью-Йорку від серцевого нападу. Йому було 69 років.
Проте «Hello, Dolly!» продовжила жити й після смерті свого виконавця. Пісня досі звучить у фільмах і серіалах і залишається однією з найвпізнаваніших композицій у величезній музичній спадщині Луї Армстронга.
Раніше Главред повідомляв, що композиція «Just Like Heaven» британського гурту The Cure, вперше випущена в 1987 році, через майже 40 років знову опинилася в центрі уваги. Видання Billboard включило її до рейтингу 50 найкращих рок-пісень про кохання, надавши треку четверте місце. При цьому історія створення композиції безпосередньо пов’язана з особистими стосунками вокаліста гурту Роберта Сміта.
Музичне видання Far Out склало рейтинг найтривожніших композицій 1980-х років. Перше місце у списку посіла пісня The Mercy Seat австралійського колективу Nick Cave & The Bad Seeds.
Знаменита композиція Queen і Девіда Боуї «Under Pressure», випущена в 1981 році, несподівано знову з’явилася в музичних чартах через понад чотири десятиліття. Цього тижня пісня посіла 24-те місце в рейтингу Billboard Hard Rock Streaming Songs.
Вас також може зацікавити:
Луї Армстронг - американський джазовий трубач, вокаліст і керівник оркестру, який справив колосальний вплив на розвиток музики XX століття. Саме він перетворив джаз із колективної музики Нового Орлеана на мистецтво індивідуальної сольної імпровізації.
Луї народився 1901 року в одному з найбідніших кримінальних районів Нового Орлеана. Музичну грамоту він почав опановувати у виправному закладі для підлітків кольорової раси, куди потрапив за дрібне хуліганство, і зрештою досяг статусу першої світової суперзірки джазу.
Його візитною карткою стали неповторний низький, хриплуватий голос (він популяризував вокальний прийом «скет» - спів складами без слів) та віртуозна гра на трубі.
Музиканта часто називали «Сачмо» (Satchmo - скорочення від Satchel Mouth, що означає «рот-сумка») за його широку посмішку та характерну форму губ під час гри.
Найвідомішими піснями у його виконанні стали життєстверджуючий гімн «What a Wonderful World» та джазовий стандарт «Hello, Dolly!».