Курс єврооблігацій "ДТЕК Енерго", який повинен бути погашений в 2027 році, вмить впав у п'ятницю, 26 листопада, після звинувачень президента України Володимира Зеленського в бік власника компанії Ріната Ахметова.
Він обвалився на 11,6%. Цьому посприяли події на пресконференції глави держави з представниками 30 українських ЗМІ.
За даними терміналу Bloomberg, спочатку курс впав на 13,3%, але потім дещо скоректувався, пише Інтерфакс-Україна.
Зокрема, зниженням на 0,5% відреагували на слова президента котирування облігацій "ДТЕК ВДЕ" з погашенням в 2024 році, проте потім вони майже повернулися на колишній рівень, не дотягнувши до нього тільки 0,1%.
Крім того, єврооблігації гірничо-металургійної групи "Метінвест" з погашенням в 2029 році, впали на 1,4%. Рінат Ахметов є мажоритарієм цієї компанії.
Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що у нього є звукова інформація про те, представники з України обговорюють з представниками Росії участь Ріната Ахметова в державному перевороті в Україні.
Однак пізніше президент Володимир Зеленський заявив, що в розпорядженні влади опинилася якась "Звукова інформація", на якій обговорюється підготовка державного перевороту в Україні. При цьому він не зміг розкрити імена людей, голоси яких звучать на цьому записі.
У четвер, 26 листопада, президент України Володимир Зеленський проводить великий прес-марафон, приурочений до екватора його каденції на посаді глави держави. Ставити запитання Зеленському будуть представники понад 30 видань. Прес-секретар президента Сергій Нікіфоров говорив, що глава держави не боїться «незручних питань». Однак варто зазначити, що питання дійсно можуть бути незручними, адже спілкування з пресою відбувається на тлі "вагнергейта", енергетичної кризи і загрози військового вторгнення Росії в Україну.
Влітку 2020 року під Мінськом затримали 32 бойовиків російської приватної військової кампанії Вагнер, яка вважається підконтрольною Кремлю. Проте Росія свою причетність заперечувала.
Офіс генпрокурора України просив Білорусь передати найманців Києву і направив запит про видачу 28 осіб. Серед них-9 українців. Слідство встановило, що ці люди воювали на Донбасі у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР". Проте офіційний Мінськ передав "вагнерівців" Росії.
17 листопада 2021 року журналісти Bellingcat і The Insider оприлюднили розслідування, в якому йшлося про те, що в Україні готувалася спецоперація під назвою "Авеню" із затримання найманців ПВК «Вагнер».
Bellingcat стверджує, що президенту Зеленському доповіли про підготовку до операції 15 червня 2020 року. Глава держави схвалив її проведення і попросив конкретний план, який був підготовлений і згодом затверджений тодішнім міністром оборони України Андрієм Тараном 1 липня того ж року.
Напередодні операції "Авеню", запланованої на 25 липня, представники спецслужб приїхали в офіс президента для останнього звіту з цього приводу. Але президент не зміг їх прийняти, оскільки був зайнятий.
У розслідуванні йдеться, що глава президентської адміністрації і права рука Зеленського Андрій Єрмак запропонував відкласти проведення спецоперації на тиждень, щоб не зірвати домовленості з Росією про перемир'я на Донбасі з 27 липня 2020 року.
18 листопада 2021 року журналістка Яніна Соколова оприлюднила документи, що підтверджують той факт, що в Україні дійсно готувалася спецоперація "Авеню" із затримання найманців ПВК «Вагнер». Але її фінальний етап був перенесений за рішенням вищого військово-політичного керівництва. Незважаючи на те, що операція зірвалася, і Білорусь передала "вагнерівців" РФ, в Головному управлінні розвідки вирішили вважати операцію "Авеню" проведеною, а витрати на неї на суму в понад 700 тисяч гривень - «виправданими».
19 листопада 2021 року колишній голова Головного управління розвідки Василь Бурба підтвердив, що саме Єрмак від імені Глави держави дав вказівку перенести спецоперацію по "вагнерівцям".
В офісі президента цю інформацію заперечують. Мовляв, глава ОП»не міг навіть пробувати керувати розвідкою і тим більше якимись її оперативними заходами".
26 листопада в Державному бюро розслідувань повідомили, що слідство поки не має ніякого факту або докази причетності глави офісу президента Андрія Єрмака до зриву спецоперації. Але тим не менш Єрмака викличуть найближчими днями на доріс у справі "вагнерівців".
Незважаючи на заяви влади про готовність до опалювального сезону, в Україні утворився дефіцит енергетичних ресурсів, необхідних, в тому числі, для вироблення електрики. Це, серед іншого, пов'язано з різким збільшенням вартості газу, а також з нестачею вугілля, через що в країні простоює частина ТЕС.
Згідно з даними держкомпанії Укренерго, в Україні через нестачу вугілля не працюють 60% ТЕС. Потрібне навантаження виробляють тільки 3 блоки з 23 державних електростанцій.
Експерти кажуть, що ця зима може стати для України найскладнішою за всі роки незалежності. За їхніми прогнозами, цілком реальний повномасштабний енергокриз з аварійними відключеннями.
В кінці жовтня американське видання The Washington Post опублікувало статтю, в якій говорилося про те, що на Заході фіксують перекидання російських військ до кордонів України. Пізніше журналісти Politico опублікували супутникові знімки, на яких можна помітити російську військову техніку та персонал біля кордонів України. The New York Times писало, що Росія" не блефує " і готує вторгнення в Україну. При цьому залишилося зовсім небагато часу, щоб цьому запобігти.
Проте незважаючи на попередження західних країн в Міноборони України спростовували інформацію про концентрацію військ і військової техніки Росії біля українських кордонів. У відомстві говорили, що пересування військових підрозділів пов'язане з плановими заходами противника після завершення бойових навчань. Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данилов також запевняв, що ніякої концентрації військ Росії саме на кордоні зараз немає.
Лише через десять днів президент України Володимир Зеленський прокоментував інформацію про те, що Росія стягує свої війська до українських кордонів. За його словами, українська армія готова дати відсіч.