Ключові факти:
Американські посланці на мирних переговорах не лише порушили питання про обмін Донбасу на членство України в НАТО, а й запропонували обговорити правила Альянсу та розміщення його військ у Європі. Такий підхід Вашингтона стривожив європейські столиці, насамперед країни, що межують із державою-агресоркою РФ.
Як пише Bloomberg, представники США пропонують говорити про майбутнє НАТО, військові можливості та розташування сил на континенті в межах переговорів про завершення війни Росії проти України.
Зокрема, Вашингтон запитав Київ, чи готовий він відмовитися від Донбасу на користь Росії в обмін на членство в Північноатлантичному альянсі. Це питання стало частиною обговорення гарантій безпеки для України. Європейські країни натомість наполягають, що спершу Росія має припинити бойові дії, і лише після цього можна переходити до дискусій про майбутнє НАТО та розміщення військ у Європі.
Президент України Володимир Зеленський готовий розглядати безпекові пропозиції США, але за умови, що Вашингтон надасть конкретний план вступу України до НАТО і ЄС, збереження сильної армії та фінансування повоєнної відбудови. Про те, що американці вперше поставили питання про Донбас, він розповів на зустрічі з журналістами 13 листопада.
«Я неодноразово казав: Україна не відступає і не віддає свої землі терористам. Американці поставили питання: „А якщо Україна буде в НАТО, Україна вийде з Донбасу?“ Це було вперше», - сказав Зеленський.
За оцінкою Bloomberg, новий підхід Вашингтона поставив європейських лідерів перед складним вибором. Вони побоюються, що обговорення майбутньої безпеки Європи паралельно з переговорами про завершення війни може призвести до поступок Росії.
Найбільше це непокоїть країни, які межують з РФ. Вони бояться скорочення військової присутності НАТО на своїй території та посилення впливу Москви на безпекові рішення в Європі. Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс наголосив, що східний фланг Альянсу не може бути предметом торгу, а жодних сфер впливу в Європі бути не повинно.
Росія вимагає, щоб НАТО погодилося не розміщувати війська в державах, які приєдналися до Альянсу після 1997 року, зокрема, в Польщі, Чехії, Угорщині та країнах Балтії. Натомість Москва пропонує скоротити власну військову присутність у Калінінградській області та Білорусі. Однак на саміті ЄС низка лідерів назвала такий обмін неприйнятним.
Дипломатична активність зросла після того, як демократи на проміжних виборах повернули контроль над обома палатами Конгресу США. Спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер відновили переговори між Україною та Росією, які перервалися в лютому через війну в Ірані, і зустрілися з російським диктатором Володимиром Путіним. Наступний етап - переговори з українськими та європейськими представниками в Берліні, де обговорюватимуть повоєнні гарантії безпеки для Києва.
За даними Bloomberg, команда Дональда Трампа прагне показати прогрес у переговорах до січня, коли до роботи в Конгресі стане нова демократична більшість. Після цього законодавці можуть вимагати посилити тиск на Росію та збільшити допомогу Україні. Європейські лідери водночас побоюються, що Москва не зацікавлена у швидкому завершенні війни й затягуватиме переговори в очікуванні змін політичної ситуації в Європі.
Дипломат, ексміністр закордонних справ України Олег Огризко в інтерв'ю Главреду зазначив, що Дональд Трамп не розуміє готовності українців боротися за свою державу замість територіальних поступок.
«Він не розуміє, що можна битися за своє існування, а не віддати 20% своєї території та почати з ворогом торгувати і обмінюватися дружніми посланнями», - наголосив фахівець.
Водночас, на думку Огризка, Вашингтон має в руках реальні важелі, щоб тиснути на Київ у питанні поступок.
«Це інструменти, причому доволі дієві. І Трамп це прекрасно розуміє і знає, що в такий спосіб на нас можна тиснути», - пояснив Огризко.
З ним у головному погоджується професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань, який у коментарі Слово і діло окреслив межу можливих компромісів для України.
«Максимум, на що ми можемо піти, - це замороження по лінії фронту», - зазначив він.
Як повідомляв Главред, генсек НАТО Марк Рютте відмовився прямо відповідати на питання про можливий обмін виходу ЗСУ з Донбасу на членство України в Альянсі. Він заявив, що не коментуватиме всі новини з мирних переговорів, але визнав ключову роль США у зусиллях припинити війну. Від імені Трампа переговори ведуть Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а НАТО долучається до зустрічей, коли може бути корисним.
Перед цим Віткофф і Кушнер прилетіли до Москви на переговори з Путіним. Сполучені Штати попросили Росію підготувати нову пропозицію щодо майбутньої угоди про безпеку з Європою. Документ має містити кроки Москви для зниження напруги з континентом, а реалізувати його планують лише після угоди про завершення війни.
Ще раніше Україна, Росія та США відновили в Абу-Дабі тристоронні переговори, призупинені в лютому на тлі війни в Ірані. Москва тоді публічно вимагала весь Донбас і не погоджувалася на перемир'я.
Більше новин про мирні переговори: