Ключові тези:
Напади на українців у Польщі та загострення конфліктів навколо історичних питань уже негативно позначаються на відносинах Києва та Варшави. Однак навіть серйозне загострення суспільних настроїв навряд чи здатне повністю зруйнувати стратегічну співпрацю двох держав через спільну загрозу з боку Росії.
Таку думку в інтерв’ю «Главреду» висловив директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик.
За словами експерта, будь-які конфлікти між українцями та поляками неминуче виходять за межі суто суспільної дискусії й починають впливати на відносини двох держав.
«Безумовно, вони впливають. Будь-який історичний конфлікт, будь-яка ескалація навколо історичних нагород тощо неминуче впливають на двосторонні відносини. Погроми - тим більше», - заявив Кулик.
При цьому експерт вважає, що необхідно розрізняти публічну політичну риторику та реальні стратегічні інтереси Польщі й України.
Незважаючи на існуючі суперечності, у Києві та Варшаві зберігається розуміння того, що обидві країни стикаються зі спільною загрозою з боку Росії. Саме фактор безпеки, на думку Кулика, змушуватиме держави продовжувати співпрацю навіть у періоди серйозної політичної напруги.
«Існує стратегічне розуміння того, що в України та Польщі є спільний ворог», - підкреслив експерт.
Кулик вважає практично неминучим подальше зближення українських і польських оборонно-промислових комплексів.
Мова може йти про спільне виробництво озброєння, закупівлі військової техніки та боєприпасів, розвиток логістики, а також реалізацію великих оборонних проєктів.
На думку експерта, у перспективі Україна та Польща можуть стати одними з ключових учасників формування нової архітектури безпеки у всій Східній Європі.
«Наші країни приречені на інтеграцію військово-промислового комплексу та інститутів безпеки, і рано чи пізно ми будемо формувати спільну архітектуру безпеки у Східній Європі», - заявив Кулик.
Примітно, що необхідність такої співпраці, за словами аналітика, розуміють навіть деякі польські політики, які публічно використовують антиукраїнську риторику.
Кулик звернув увагу на суттєву різницю між публічними заявами окремих польських політиків та питаннями, які обговорюються поза камерами.
«Як тільки вимикаються камери й гаснуть прожектори, вони починають обговорювати спільне виробництво зброї, оборонні закупівлі, розширення масштабів проєктів, а також те, що польська економіка має долучатися до логістики забезпечення безпеки України», - розповів експерт.
Причина полягає в тому, що зміцнення обороноздатності України безпосередньо пов’язане з безпекою самої Польщі.
Таким чином, вважає Кулик, напади на українців, історичні суперечки та політична ескалація здатні серйозно ускладнити відносини Києва та Варшави. Однак стратегічні інтереси двох країн у сфері безпеки залишаються набагато глибшими за поточні політичні конфлікти.
«Адже все це означає й безпеку Польщі», - підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше директор Центру досліджень громадянського суспільства Віталій Кулик зробив важливу заяву щодо погіршення українсько-польських відносин. Він підкреслив, що падіння ракети Х-101 суттєво вплине на подальший розвиток подій на фронті та в дипломатії, посиливши потребу в координації оборонних заходів. Наразі ситуація залишається під контролем.
Зазначимо, що прем'єр-міністр Дональд Туск під час огляду місця падіння заявив про намір переглянути питання підтримки оборони. За його словами, постачання ракет Patriot допоможе посилити систему протиповітряної оборони та знизити ризики для прикордонних регіонів.
Як раніше повідомляв «Главред», Віталій Кулик висловив свою позицію щодо нещодавніх інцидентів на польській території. Експерт звернув увагу на складні обставини падіння невідомого об’єкта та закликав профільні відомства негайно втрутитися для врегулювання ситуації, що склалася, з огляду на загальну загрозу з боку РФ.
Читайте також:
Віталій Кулик (22 вересня 1976 р., Київ) - український політичний експерт, колишній головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО. З 1998 року й до сьогодні - директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.