В Україні розпочався процес великої війни, пов'язаної з реалізацією курсу на деолігархізацію. Не можна припустити, щоб великий бізнес впливав на засоби масової інформації і політичний процес. Про це заявив президент Володимир Зеленський.
Під час пресмарафону 30 питань президенту України він сказав про те, що влада виконує свої обіцянки, і наразі держава на порозі великих процесів і великої війни в ситуації з деолігархізацією.Читайте такожКонтроль над грошима і реєстрація лобізму: Україна запустила план щодо боротьби з олігархами
"Ви бачите, що були обіцянки. Деякі з них ми виконали, що стосується деолігархізації - ми на початку великого процесу і великої війни...", - зазначив Зеленський.
Також він додав, що великий бізнес в країні не повинен впливати на засоби масової інформації і політичний процес.
"Ми її тільки почали. Тут немає нічого особистого - я до великого бізнесу ставлюся з повагою з питання робочих місць. Однак важливо, щоб великий бізнес не був олігархатом і впливав на медіа та впливав на політиків. Це дуже важливо, мені здається", - підкреслив Володимир Зеленський.
У четвер, 26 листопада, президент України Володимир Зеленський проводить великий пресмарафон, приурочений до екватора його каденції на посаді глави держави. Ставити запитання Зеленському будуть представники понад 30 видань. Прессекретар президента Сергій Никифоров говорив, що глава держави не боїться «незручних питань». Однак варто зазначити, що запитання дійсно можуть бути незручними, адже спілкування з пресою відбувається на тлі "вагнергейту", енергетичної кризи і загрози військового вторгнення Росії в Україну.
Влітку 2020 року під Мінськом затримали 32 бойовика російської приватної військової кампанії Вагнер, що вважається підконтрольною Кремлю. Проте Росія свою причетність заперечувала.
Офіс генпрокурора України просив Білорусь передати найманців Києву та направив запит про видачу 28 осіб. Серед них - 9 українців. Слідство встановило, що ці люди воювали на Донбасі у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР". Проте офіційний Мінськ передав "вагнерівців" Росії.
17 листопада 2021 року журналісти Bellingcat і The Insider оприлюднили розслідування, в якому йшлося про те, що в Україні готувалася спецоперація під назвою "Авеню" із затримання найманців ПВК «Вагнер».
Bellingcat стверджує, що президенту Зеленському доповіли про підготовку до операції 15 червня 2020 року. Глава держави схвалив її проведення та попросив конкретний план, який був підготовлений і згодом затверджений тодішнім міністром оборони України Андрієм Тараном 1 липня того ж року.
Напередодні операції "Авеню", запланованої на 25 липня, представники спецслужб приїхали в Офіс президента для останнього звіту з цього приводу. Але президент не зміг їх прийняти, оскільки був зайнятий.
У розслідуванні йдеться, що глава президентської адміністрації та права рука Зеленського Андрій Єрмак запропонував відкласти проведення спецоперації на тиждень, щоби не зірвати домовленості з Росією про перемир'я на Донбасі з 27 липня 2020 року.
18 листопада 2021 року журналістка Яніна Соколова оприлюднила документи, що підтверджують той факт, що в Україні дійсно готувалася спецоперація "Авеню" із затримання найманців ПВК «Вагнер». Але її фінальний етап був перенесений за рішенням вищого військово-політичного керівництва. Попри те, що операція зірвалася, і Білорусь передала "вагнерівців" РФ, в Головному управлінні розвідки назвали операцію "Авеню" проведеною, а витрати на неї на суму в понад 700 тисяч гривень - «виправданими».
19 листопада 2021 року колишній голова Головного управління розвідки Василь Бурба підтвердив, що саме Єрмак від імені глави держави дав вказівку перенести спецоперацію щодо "вагнерівців".
В Офісі президента цю інформацію заперечують. Мовляв, глава ОП "не міг навіть пробувати керувати розвідкою і тим більше якимись її оперативними заходами".
26 листопада в Державному бюро розслідувань повідомили, що слідство поки не має жодного факту або доказів причетності глави Офісу президента Андрія Єрмака до зриву спецоперації. Але тим не менш Єрмака викличуть найближчими днями на допит у справі "вагнерівців".
Попри заяви влади про готовність до опалювального сезону, в Україні утворився дефіцит енергетичних ресурсів, необхідних, в тому числі, для вироблення електрики. Це, серед іншого, пов'язано з різким збільшенням вартості газу, а також з нестачею вугілля, через що в країні простоює частина ТЕС.
Згідно з даними держкомпанії Укренерго, в Україні через нестачу вугілля не працюють 60% ТЕС. Потрібне навантаження виробляють лише 3 блоки з 23 державних електростанцій.
Експерти кажуть, що ця зима може стати для України найскладнішою за всі роки незалежності. За їхніми прогнозами, цілком реальною ж повномасштабна енергокриза з аварійними відключеннями.
В кінці жовтня американське видання The Washington Post опублікувало статтю, в якій говорилося про те, що на Заході фіксують перекидання російських військ до кордонів України. Пізніше журналісти Politico опублікували супутникові знімки, на яких можна помітити російську військову техніку та персонал біля кордонів України. The New York Times писало, що Росія" не блефує " і готує вторгнення в Україну. При цьому залишилося зовсім небагато часу, щоби цьому запобігти.
Проте, попри попередження західних країн в Міноборони України спростовували інформацію про концентрацію військ і військової техніки Росії біля українських кордонів. У відомстві говорили, що пересування військових підрозділів пов'язане з плановими заходами противника після завершення бойових навчань. Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов також запевняв, що жодної концентрації військ Росії саме на кордоні зараз немає.
Лише через десять днів президент України Володимир Зеленський прокоментував інформацію про те, що Росія стягує свої війська до українських кордонів. За його словами, українська армія готова дати відсіч.