Уявляю, що зараз діється в Геленджикському палаці Путіна - терміново вивозять розкішні меблі, розбирають паркет і декор стін до голого бетону, виносять унітази і йоржики, збивають двоголового орла над воротами...
Фільм про те, яким скоро буде палац, показав Mash і цей фільм зараз активно поширюють державні ЗМІ. Один бетон... Не жити Путіну на схилі років на цьому колись лісистому заповідному пагорбі, не милуватися заходами з чайного будиночка, не ходити по мосту над ущелиною.
Не дарма боявся вимовляти ім'я "цього блогера" пан Путін. Олексій Навальний позбавив його спокійної старості і тихих радощів аквадискотеки, і гри з друзями в рулетку, справжню, не російську, і машинок, і іграшкових паровозиків. Всього позбавив, заради чого велику країну Путін за двадцять років свого правління перетворив на вимираючий депресивний регіон світу, в заповідник корупції, в країну ізгоя.
читайте такожПалац бруду, або в чому велика помилка Навального з фільмом про ПутінаОх, як зараз пан Путін ненавидить "берлінського пацієнта". Але ж демонтаж палацу - це тільки квіточки. Ягідки - на вулицях 120 міст Росії від Кенігсберга до Петропавловська Камчатського. Від любові до ненависті один крок і він зроблений народом Росії в тому числі і завдяки Навальному, не стільки його фільму, скільки його прикладу мужності, честі, самопожертви. За цією мужністю і честі скучили серця мільйонів жителів Росії, за справжнім героєм, який йде на смерть заради вищих цінностей життя, заради інших, не себе.
Подвиг Навального і палац Путіна за 100 мільярдів на двох чашах терезів, і зрозуміло - яка з них переважить в російських серцях.
Дружки - Ротенберги, Тимченки навперебій можуть брати палац на себе - це смішно і марно. Росія і так знає, що вони з Путіним разом, і що їхні гроші, як і гроші Путіна - це гроші народу, безсоромно витягнуті з його кишень. У них і доля одна - у "царя" і його гетайрів.
читайте такожІсторія з палацом Путіна перетворилася на дегенеративний водевільНе знаю, чи встиг зіграти пан Путін в рулетку в залі ігрових машин в палаці в Геленджику, але в російську рулетку він зіграв. І - не пощастило. Тому в Геленджикському палаці під золотим імператорським орлом йому не жити, та й в Росії - не жити. Хіба що в місцях особливих, віддалених.
Знаю як історик, такий протест, який нині піднімається по Росії, не залякати, не загасити. Це - революція. Для людей, які виходять на площу - це Революція Гідності, а для тих, хто виносить меблі з палацу - революція ганьби. І від цієї ганьби вже не відмитися. І пам'ятником йому назавжди залишиться бетонний цоколь будинку в Геленджику, з якого підуть люди, і де знайде свій притулок нежить.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред
Читати Главред в Telegram
Главред на YouTube
