Ключові факти:
В Україні планують створити централізований реєстр банківських рахунків, у якому будуть зібрані відомості про всі рахунки, електронні гаманці та орендовані банківські сейфи громадян. Отримувати інформацію з нього зможуть Агентство з розшуку та управління активами (АРМА), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та Бюро економічної безпеки (БЕБ) - і лише за наявності законних підстав.
Відповідний законопроект № 14327-д Верховна Рада прийняла за основу.
Документ має наблизити українські правила фінансового моніторингу до європейських стандартів і стати одним із кроків до приєднання України до SEPA - Єдиної зони платежів у євро, пояснили в Департаменті правового забезпечення Дніпровської міської ради, пише «Судово-юридична газета».
У єдиній базі будуть враховувати інформацію про наявність у фізичної особи:
Реєстр покаже, якими фінансовими послугами користується людина та в яких установах у неї відкриті рахунки або орендовані сейфи.
Практична мета цього нововведення - щоб уповноважені органи не надсилали численні запити до різних банків у пошуках необхідної інформації.
Відомостей про суми на рахунках, поточні залишки, перекази та історію операцій у реєстрі не буде. У системі зберігатимуться лише дані про сам факт відкриття рахунку або користування сейфом, а також назва фінансової установи, яка їх обслуговує.
Відомості про наявність рахунків належать до банківської таємниці, тому законопроект не передбачає необмеженого доступу до реєстру для всіх державних органів. Власником та адміністратором системи пропонують призначити Міністерство фінансів, а порядок її роботи Мінфін затверджуватиме за погодженням з Національним банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Остаточний перелік органів, які зможуть звертатися до бази, ще узгоджують з Європейською комісією. Заступниця голови фінансового комітету Ради Ольга Василевська-Смаглюк розповіла, що спочатку коло отримувачів було значно ширшим, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
«У первинному варіанті ми передбачили 10 органів, які могли б мати прямий безпосередній доступ», - зазначила народна депутатка.
За даними агентства, компромісна модель передбачає, що інші правоохоронці отримуватимуть інформацію через прокурорів. Василевська-Смаглюк додала, що остаточне рішення поки що не ухвалено.
«Ми продовжуємо консультації щодо того, чи можемо взяти за основу нашу модель», - сказала вона.
Документ пройшов лише перше читання, попереду його доопрацювання та розгляд у другому читанні, тому окремі положення ще можуть змінитися.
Голова правління «Глобус Банку» та віце-президент Асоціації українських банків Сергій Мамедов у коментарі «Фокусу» звернув увагу, що Україна в цьому питанні не винаходить нічого нового.
«Подібні реєстри діють у багатьох країнах ЄС», - зазначив банкір.
Говорячи про те, хто зможе користуватися базою, Мамедов підкреслив, що коло одержувачів інформації буде обмежено законом.
«Доступ до неї матимуть лише уповноважені органи та банки в межах закону», - пояснив він.
Експерт з фінансового моніторингу «Глобус Банку» Марина Павленко у коментарі для «Деньги.ua» також зазначила, що мова не йде про повне розкриття відомостей про клієнтів банків.
«Принципово важливо, що в новому законі йдеться не про розкриття банківської таємниці в її класичному розумінні», - підкреслила вона.
Як повідомляв Главред, реєстр усіх рахунків українців обговорюють у Верховній Раді не перший рік. У липні 2025 року профільний комітет парламенту підтримав створення реєстру всіх банківських рахунків громадян. Після цього законопроект понад рік чекав на розгляд у сесійній залі.
Раніше в Нацбанку переглянули підхід до обмежень на перекази між фізичними особами. Регулятор не продовжив обмеження у 150 тисяч гривень на місяць на вихідні перекази між рахунками фізичних осіб в одному банку. Серед причин у НБУ назвали падіння обсягу переказів та меморандум про прозорість ринку платіжних послуг.
З червня 2025 року ліміт на перекази між фізичними особами знизили зі 150 до 100 тисяч гривень. Голова Комітету економістів України Андрій Новак назвав таке обмеження «не до часу». За його словами, такої суми замало для підприємців і, можливо, для переселенців.
Читайте також: