У вівторок, 25 січня, Верховна Рада України звернулася до організації об'єднаних Націй, Європарламенту, іноземних урядів і парламентів, а також міжнародних організацій із заявою про неприпустимість військового шантажу Києва з боку Москви, який спрямований на блокаду шляху держави до Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу. Депутати закликали світову спільноту засудити дії Росії, її агресію на Донбасі, і запровадити санкції проти Москви, визначити вектор подальшої інтеграції України в ЄС і НАТО, посилити обороноздатність держави і не йти на поступки, пов'язані з нерозширенням Альянсу.
Але позиції західних країн у питанні допомоги Україні дуже різняться і навіть серед союзників вже чітко виділяються ті, хто де-факто вирішив стати на сторону Росії. Однак і від союзників, незважаючи на допомогу зброєю і грошима, Україні, як стверджують експерти, розраховувати на полки військових не варто.
Найбільш явно своє ставлення до подій продемонструвала Німеччина, вибухнувши цілою низкою суперечливих заяв з вуст політиків за останні кілька днів. Так, вже колишній глава ВМС Німеччини Кай-Ахім Шенбах не тільки заявив, що анексований Росією Крим безнадійно "втрачений для України", але і закликав Європу "проявити повагу до Путіна".
"Це допоможе дистанціювати Росію від Китаю. Тому що Китаю потрібні ресурси РФ. А вони готові їх давати, тому що наші санкції подекуди зайшли занадто далеко",- сказав Шенбах, зазначивши, що Росії варто дати шанс бути на рівних зі Штатами і ЄС.
Одразу після німецького віце-адмірала схожу думку озвучив і глава баварського уряду і керівник Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер, який вважає, що "Росія – не ворог", при цьому він не бачить України в НАТО найближчим часом і хотів би запустити Північний потік-2, бо інакше "у Німеччині може бути дуже холодно".
Зрештою "відзначився" обережними висловлюваннями на адресу Росії і новий канцлер Німеччини Олаф Шольц. Говорячи про санкції проти РФ, він заявив, що Німеччина та інші країни “мають враховувати наслідки", які це матиме.
Варто зазначити, що всі ці заяви прозвучали на тлі заяви міністра оборони Німеччини Крістіни Ламбрехт про те, що Німеччина не планує відправляти будь-яке озброєння для допомоги Україні. Причому Україні, судячи з заяви посла України в Німеччині Андрія Мельника, навряд чи варто розраховувати навіть на каски і бронежилети. Максимум, на який готові піти в Німеччині - розгорнути військовий госпіталь в Україні.
Читати такожКулеба заявив, що українці десятиліттями пам'ятатимуть про відмову Німеччини дати Києву зброюЗа словами експертів, опитаних Главредом, така поведінка одного з учасників нормандського формату щодо врегулювання ситуації на Донбасі цілком зрозуміла і значно прозаїчніша, ніж Німеччина намагається показати західним колегам.
"Позиція Німеччини зрозуміла - Росія для них ключовий гравець для їх ринку і виробників. Тобто для Німеччини відносини з Росією - це чисто бізнес, і це демонструється їх поведінкою, коли вони розповідають казки про провину перед Україною і відмовою від поставок зброї в зону конфлікту. Але якщо подивитися, куди Німеччина дійсно її поставляє, то одразу можна згадати Ізраїль. Упевнений, що провини перед євреями у німців не менше, ніж перед українцями, але в напрямку Ізраїлю в плані зброї Німеччина працює активніше, ніж з Україною", - говорить політичний експерт Тарас Загородній.
У той же час експерти погоджуються, що в рядах західних країн став наявним відчутний розкол.
"Європа, на жаль, розколота в своїх геополітичних орієнтаціях - одна її частина, до якої, наприклад, можна віднести Німеччину, вважає, що з Росією краще дружити і стримувати Китай. До слова, у команді Байдена також є розбіжності - Керрі вважає, що потрібно стримувати Китай, Нуланд і Блінкен, навпаки, переконані, що Росію варто стримувати, а Китай почекає", - зазначає політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
До слова США, як і Великобританія, в українському питанні більш активні (хоча і без крайнощів). Зокрема, Штати на правах союзника передали Україні понад 200 тонн летального озброєння (напередодні в Україну прилетів вже третій борт з боєприпасами і протитанковими ракетними комплексами Javelin). Крім того, держсекретар США Ентоні Блінкен під час свого недавнього приїзду до Києва пообіцяв виділити Україні додаткових 200 млн доларів допомоги на підвищення обороноздатності. При цьому в Білому домі навідріз відмовилися відправляти до України війська.
Читати такожОбвал рубля в РФ і занепад економіки: у США попередили Москву про удар у разі вторгнення в Україну"Просто для ясності: у президента немає ні намірів, ні інтересу, ні бажання відправляти війська в Україну", - запевнила спікер Білого дому Джейн Псакі.
Аналогічне бажання відсутнє і у Великобританії. Незважаючи на те, що в Україну без зволікання були відправлені 2 тисячі одиниць протитанкових комплексів NLAW, відправки до нас англійських військових очікувати не варто.
"Вкрай малоймовірно, що ми це зробимо. Але ми можемо сказати, що ми вже готові і беремо участь у програмах навчання для підтримки українців, які захищаються", - пояснив позицію Великобританії віце-прем'єр Домінік Рааб.
У той же час, Британія зосередилася на дипломатичних зусиллях і вже встигла запропонувати Україні створити Троїстий союз з Польщею.
За словами політичного аналітика Олександра Кочеткова, Великобританія як держава надзвичайно незадоволена діяльністю Росії - не тільки на території пострадянського простору, але і всередині самої Великобританії.
“Спроби в'їжджати туди російських громадян і відчувати себе господарями Лондона, спроби російських спецслужб зводити рахунки зі своїми колишніми агентами і намагатися використовувати хімічну зброю проти людей, які знаходяться під захистом британської корони - все це дістало Британію і її керівництво настільки, що вони готові протистояти РФ. У цьому сенсі Британія всіляко робить практичні кроки, щоб поставити Росію на місце, починаючи від дипломатичних зусиль з виявлення планів Кремля і закінчуючи поставками зброї в Україну", - пояснив Кочетков.
Причому позиція Британії, переконаний експерт, на даний момент навіть більш стійка, ніж у США, тому що Великобританії куди важливіше поставити на місце Росію, що зарвалася, ніж допомогти Україні.
Крім того, як стверджує Кость Бондаренко, Великобританія по максимуму намагається використовувати цю ситуацію, тому що зниження напруги між США і РФ дає їй можливість поліпшити свої позиції в регіоні.
Читати такожУкраїна-горда країна і буде воювати: Британія різко закликала Путіна відмовитися від вторгнення РФ"Британія хоче бути гравцем першого рівня і підібрати після США все те, що погано лежить. Саме тому вона займається створенням Троїстого союзу, який, можливо, буде продовжений на Туреччину і низку інших держав Східної Європи. І якщо американці бачать в Україні якусь димову завісу для переговорів з РФ0 щоб відволікати від них увагу, то для Великобританії - це тригер і певне вістря, спрямоване проти Росії. Тому британці сьогодні так активно озброюють Україну, тим більше, що Україна сьогодні робить ставку на Лондон, а не на Вашингтон.
Також зброєю Україні допомагає і Туреччина - зокрема, ще минулого року Україна отримала від Туреччини партію безпілотників"Байрактар". Крім цього президент Туреччини Реджеп Ердоган систематично намагається стати посередником у конфлікті Росії та України.
На думку Тараса Загороднього, Туреччина, незважаючи на те, що вона також є партнером Росії, у цьому випадку веде свою гру і так само, як і Великобританія, намагається посилити свій вплив в спірних з РФ регіонах. "Вони розглядають Україну як таран проти Росії, адже чим більше сил вона витратить на Україну, тим меншою буде присутність РФ на Кавказі та Середній Азії, на які у Туреччини є свої претензії", - переконаний експерт.
На даний момент єдиною країною, яка відкрито заявила про готовність відправити військових в Україну, стала Чехія.
"Україна заслуговує самостійно вирішувати власну долю. Якщо Чехію попросять надіслати Чеських солдатів в Україну - ми готові це розглянути. У нас є воля допомогти Україні», - повідомила міністр оборони Чехії Яна Чернохова.
Читати такожВ Україні стався "переворот" і їй не місце в НАТО-президент ХорватіїЯк стверджує Тарас Загородній, на відміну від 2014 року, ситуація покращилася, тому що тепер ми бачимо блок країн, який явно симпатизує Україні (Великобританія, Польща, країни Балтії, Швеція, Болгарія, Румунія, Словаччина і Чехія), однак більшість цих країн бачать в Україні скоріше не союзника, а бар'єр для Росії.
А це фактично означає, що незважаючи на всю дипломатичну і військову підтримку, в разі повномасштабного вторгнення Росії подавати патрони, отримані від Заходу, Україні доведеться самій собі.