Через кілька тижнів після того, як Кремль заявив про можливі переговори з Вашингтоном, у Штатах нарешті вирішили перервати мовчання і лише днями підтвердили, що онлайн-зустріч Путіна і Байдена все ж таки відбудеться найближчими днями, хоча ще недавно у ймовірність перемовин двох президентів до кінця 2021 року мало хто вірив. Як виявилося, цього разу президенти зібралися обговорювати Україну, вірніше, її перспективи в НАТО, які і без того занадто туманні.
Потреба у перемовинах між Вашингтоном і Кремлем назріла на тлі недавніх різких заяв президента РФ Володимира Путіна, у яких він зажадав від НАТО юридичних гарантій нерозширення Північноантлантичного Альянсу на схід, тобто де-факто відмови від прийняття України в НАТО.
"У діалозі з США і їх союзниками будемо наполягати на виробленні конкретних домовленостей, що виключають будь-які подальші просування НАТО на схід і розміщення загрозливих нам систем зброї в безпосередній близькості від території РФ", - сказав Путін під час виступу перед послами зарубіжних країн.
Примітно, що Путін, як і вся російська верхівка, говорячи про гарантії Заходу, посилається на якісь "усні запевнення", які нібито давалися ще в 1990 році в обмін на згоду на об'єднання Німеччини.
"Це питання "з бородою". І Радянському Союзу, і Росії давалися усні запевнення про те, що військові структури НАТО не будуть просуватися на схід, проте виявилося, що ці усні запевнення нічого не варті, хоча певна фіксація цих заяв робилася, є записи відповідних бесід", - заявив помічник президента РФ з міжнародних справ Юрій Ушаков і уточнив, що юридичні домовленості можуть стосуватися не тільки розширення кордонів НАТО, але і розміщення на території суміжних держав збройних систем.
За словами політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача, наявністю гарантій Путін домагається повернення так званої Ялтинської системи, коли Сталін, Рузвельт і Черчілль ділили світ на зони впливу.
Читати такожЗустріч Путіна і Байдена: про що будуть торгуватися і чого чекати Україні"Для нього це означає реванш Росії за програну Холодну війну. Але юридичні гарантії - це наявність певного міжнародного договору. На це ніхто не піде, адже від такого рішення посиплеться вся система міжнародної безпеки і міжнародних відносин, яка сформувалася сьогодні. До того ж кількість світових гравців, які були б зацікавлені у її руйнуванні, набагато менше ніж тих, хто зацікавлений у її збереженні", - зазначив Горбач. І додає, що такими методами Путін намагається домогтися поступок від колективного Заходу.
У той же час, як уточнює директор Інституту дослідження російської агресії Юрій Шуліпа, Росія використовує військово-політичний шантаж заради підвищення ставок напередодні зустрічі з Байденом.
"Путін це робить перед кожною зустріччю - до слова, півроку тому на російсько-українському кордоні була сконцентрована значно більша кількість збройних сил, ніж зараз. Тепер Путін буде намагатися і далі шантажувати Захід і Україну. Однак зустріч, ймовірно, нічим істотним не закінчиться, після чого між США і РФ відбудеться певна розрядка відносин, яка триватиме до лютого-березня наступного року", - говорить експерт.
За словами Шуліпи, найближчими місяцями ймовірність широкомасштабного вторгнення Путіна на вільну територію України буде тільки зростати. "Оскільки у нього немає жодної реальної перемоги, то, як показує практика останніх двох років, ескалація з боку Росії істотно зростає ближче до 9 травня - Путін мріє дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в Україні для того, щоб перед 9 травня організувати невелику звитяжну і малозатратну війну, окупувати ще якусь частину вільних територій України, тим самим примусивши її до угод типу Мінськ-3, щоб прискорити політичну капітуляцію України", - пояснив Шуліпа мотиви російського лідера.
Втім, Захід, судячи з недавніх дій Вашингтона, не збирається грати в піддавки з Москвою. Більше того, має намір ввести проти неї нові санкції, якщо та піде у відкритий наступ на Україну.
"Якщо Росія піде шляхом конфронтації у відносинах з Україною, ми ясно дали зрозуміти, що відповімо рішуче, включаючи ряд економічних заходів з високим рівнем впливу, від яких ми утримувалися в минулому», — заявляв днями держсекретар США Ентоні Блінкен.
За словами Горбача, санкції проти РФ гіпотетично можуть стосуватися одразу декількох напрямків. Всі вони були прописані ще у 2018 році, коли під час президентства Трампа був ухвалений акт CAATSA - закон Про протидію противникам Сполучених Штатів шляхом санкцій.
"Зараз вони діють проти первинного ринку запозичень капіталу, через що Росія не може випускати облігацій зовнішньої позики. Нинішні санкції можуть стосуватися вторинного ринку і ті, хто їх купили, не зможуть їх перепродати", - пояснив Горбач.
Читати також"Каральні заходи" проти РФ: Київ закликав ФРН виставити Путіну "каталог санкцій"Крім того, санкції проти Росії можуть бути спрямовані і на відключення від міжнародної платіжної системи SWIFT за прикладом Ірану. Варто зауважити, що побічно такий хід подій Ентоні Блінкен підтверджував ще в травні, під час весняного загострення біля українських кордонів. "Коли мова йде про стримування агресії або відповідь на неї, ми розглянемо всі розумні варіанти", - зазначив Блінкен під час візиту до Києва.
"Якщо їх запровадять, це буде серйозним ударом для РФ - санкції хоч і не стануть смертельними, але створять купу неприємностей і Росії доведеться витратити щонайменше кілька років, щоб компенсувати збитки і знайти шляхи відходу або ж домовитися про їх пом'якшення (особливо у випадку з відключенням від SWIFT). Крім того, значна частина санкцій може вдарити по бізнесу - не тільки по великому, але і по середньому. На це, до слова, може і бути розрахунок", - вважає експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілія Куса.
Як вже писав Главред, з військової точки зору Путін не зацікавлений у повномасштабній війні. Тим більше, що членство України в НАТО, яке могло б спровокувати Путіна на атаку-перспектива вкрай далека.
Читати такожКулеба відповів, яку карту Путін розіграє проти України і чи є у нього "козир""За моїми підрахунками, Україна приєднається до Альянсу, коли три столиці країн-учасниць НАТО змінять свій погляд на відносини з нами, нарешті почавши сприймати як незалежну і самостійну державу, а не як доповнення до Росії...однак, поки ця точка зору не зміниться, НАТО відкриє нам тільки вікна для співпраці з Україною, а двері для приєднання поки будуть закриті", - сказав глава українського МЗС Дмитро Кулеба в інтерв'ю латвійським ЗМІ.
Тому розмови про санкції можуть так і залишитися усними погрозами. Тим більше, що обмеження особисто проти Путіна ніхто вводити не збирається, тому як цю можливість на Заході через політичну вагу РФ розглядають тільки як крайнощі.