Про що йдеться у матеріалі:
Сенат США 86 голосами підтримав перше процедурне голосування за масштабний санкційний законопроєкт проти Росії та Ірану, який понад два роки просував нині покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ уповноважує президента Дональда Трампа запроваджувати мита до 200 відсотків для найбільших покупців російської нафти й газу, розширює обмеження проти «тіньового флоту» та фінансових установ РФ, а також продовжує санкції проти Тегерана до 2031 року.
Главред з'ясував, як новий санкційний законопроєкт США проти Росії та Ірану може вплинути на завершення війни в Україні.
Процедурне голосування 28 липня відкрило дебати в Сенаті та розгляд письмових поправок до документа під офіційною назвою «Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026». Після завершення обговорень відбудеться фінальне голосування, після чого законопроєкт передадуть до Палати представників, а завершальним етапом стане підпис президента США. Про це повідомило «Радіо Свобода».
«Хоча законопроєкт все ще чекає остаточного схвалення Сенатом і подальшого розгляду в Палаті представників США після серпневої перерви, процедурне голосування підкреслило рідкісний двопартійний консенсус щодо того, що економічний тиск залишається одним із найпотужніших інструментів Вашингтона проти Москви», - зазначає «Радіо Свобода».
Головна ідея нового документа полягає не лише у розширенні персональних санкцій, а у створенні економічної моделі, за якої фінансувати російську війну стане значно складніше.
Одним із ключових інструментів стають вторинні мита щодо держав, які закуповують великі обсяги російської нафти й газу або допомагають обходити вже чинні енергетичні обмеження. Президент США отримує право застосовувати надзвичайно жорсткі тарифи до таких країн, фактично ставлячи їх перед вибором: або зберігати торгівлю з Росією, або втрачати доступ до американського ринку.
Крім цього, законопроєкт значно посилює санкційний режим щодо компаній, страховиків, судновласників, операторів і капітанів суден "тіньового флоту", які забезпечують транспортування російської нафти в обхід міжнародних обмежень. Також документ передбачає подальше розширення фінансових санкцій проти російських банків та інших структур, які забезпечують функціонування військової економіки Кремля.
Фактично йдеться про спробу завдати удару одночасно по всіх головних джерелах фінансування російської агресії - експорту енергоносіїв, фінансовій системі, міжнародній логістиці та схемах обходу санкцій.
Президент України особисто був присутній у Сенаті під час підрахунку голосів, назвавши цей момент символічним як для України, так і для всієї міжнародної коаліції, яка підтримує боротьбу проти російської агресії.
«86 сенаторів підтримали цей законопроект. Це перший крок до реалізації планів Ліндсі і, безперечно, крок до миру. Важливо, щоб цей інструмент працював», - наголосив Зеленський в дописі в X.
Today in Washington, we had a major meeting with representatives of both parties in the Senate – more than 60 senators were present. Thank you for this support and for your high assessment of the results of our warriors on the front lines and Ukraine’s ability to respond justly… pic.twitter.com/RjyDVBscju
- Volodymyr Zelenskyy / Володимир Зеленський (@ZelenskyyUa) July 29, 2026
Після зустрічі з американськими сенаторами у Вашингтоні глава держави окремо підкреслив, що новий пакет санкцій має значення значно ширше, ніж просто економічний тиск на Росію. За словами президента, рішення американського Сенату демонструє союзникам України незмінність підтримки Києва та формує важливий політичний сигнал для всієї Європи.
Водночас Зеленський пояснив, що санкції необхідні не лише для скорочення фінансових можливостей Кремля продовжувати війну. Не менш важливим є психологічний і політичний ефект від такого рішення, який підтверджує готовність партнерів і надалі діяти спільно проти держави-агресора. Саме тому питання нових обмежень стало однією з центральних тем його переговорів із американськими законодавцями.
"Санкції, тиск на Росію дуже важливі. Йдеться не лише про гроші, про те, як Росія фінансує цю війну, а й про важливий сигнал для Європи, важливий сигнал для України, велику підтримку для нашого народу. Ми дуже вдячні сенаторам за детальне обговорення того, як допомогти Україні", - сказав президент під час спілкування з журналістами.
Окрім суто законодавчих деталей, Politico звернуло увагу на разючий контраст із попередньою поїздкою українського президента до США. На відміну від напруженого візиту до Овального кабінету в лютому 2025 року, цього разу Зеленський залишив зустріч із Трампом у піднесеному настрої й одразу спостерігав із галереї, як верхня палата підтримала новий пакет обмежень проти покупців російської нафти.
Сенатор Майк Раундс, республіканець від Південної Дакоти, після зустрічі з українською делегацією окреслив мету всієї поїздки одним реченням.
«Вся мета цієї поїздки - привести Путіна за стіл переговорів. Зеленський вважав, що Путін трохи більше замислиться над спробою домовитися про врегулювання, якщо санкції будуть введені й фактично викличуть більше роздратування та, як він, здається, висловився, «гнів» російського народу щодо війни», - заявив сенатор Майк Раундс.
Республіканець Джон Бузман пов'язав таку зміну настроїв законодавців безпосередньо з ситуацією на полі бою.
«Те, що ознаменувало зміну динаміки, - це успіхи, яких вони досягають на полі бою», - сказав сенатор Джон Бузман.
Голова Комітету у закордонних справах Джим Ріш розповів, що на закритій зустрічі з Зеленським та президентом Фінляндії Александром Стуббом обидва лідери провели порівняння, яке виходить далеко за межі суто фінансового тиску.
«Обидва висловили думку, що це є принаймні настільки ж ефективним, а може, й ефективнішим, для того, щоб покласти край цій війні, чого всі так прагнуть. І цей законопроект може мати більший вплив, ніж будь-які дії на полі бою», - сказав Ріш під час прес-конференції після зустрічі.
Український депутат від «Слуги народу» Єгор Чернєв тим часом описав нову якість американсько-української взаємодії після зустрічі з Трампом.
«Попередні непорозуміння та суперечності залишилися в минулому, і тепер обидві країни діють як союзники», - зазначив Єгор Чернєв.
Попри переконливе процедурне голосування, законопроєкт ще не набув чинності. Попереду на нього чекає остаточне схвалення Сенатом, після чого документ має розглянути Палата представників, яка повернеться до роботи після серпневої перерви. Саме тому найближчі кілька тижнів можуть стати вирішальними для долі одного з наймасштабніших санкційних пакетів проти Росії.
Водночас у Вашингтоні вже говорять про безпрецедентний рівень підтримки документа. Після смерті Ліндсі Грема законодавці фактично вирішили довести до завершення справу сенатора, який упродовж останніх двох років був одним із головних прихильників максимально жорсткого економічного тиску на Кремль. Саме тому законопроєкт не лише отримав його ім'я, а й набув нового політичного імпульсу.
За даними Politico, остаточне голосування у верхній палаті може відбутися вже найближчими днями. При цьому у Сенаті практично не сумніваються, що документ буде схвалений, адже він має підтримку більшості республіканців, значної частини демократів і, що не менш важливо, отримав згоду Білого дому після тривалих консультацій із адміністрацією Дональда Трампа.
Лідер меншості Чак Шумер напередодні голосування заявив журналістам, що ухвалення покаже Путіну реальні межі його можливостей.
«Він не може тиснути на Україну», - заявив Шумер, додавши, що США «підтримують» свого союзника.
Демократка Жанна Шахін, провідна представниця своєї партії у Комітеті з міжнародних відносин, наголосила на прагматичному вимірі документа для подальших перемовин у Конгресі.
«Нам потрібно поговорити з людьми про те, що їх турбує, і у нас є трохи часу для цього, оскільки Палата представників ще деякий час не повернеться до роботи», - сказала вона.
Водночас, уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з журналістами пояснив, що увесь процес - від голосування у Сенаті до підпису в Білому домі - розтягнеться щонайменше до початку осені.
«Після того вони повинні були би на початок вересня перейти до Палати представників. Там підтверджується цей законопроект, після чого він піде на підпис до Білого дому», - розповів Владислав Власюк, слова якого цитує РБК-Україна.
Крім загального графіка ухвалення, Власюк детальніше пояснив саму економічну логіку документа - чому саме тарифний інструмент, а не додаткові пакети обмежень, здатний завдати Кремлю відчутної шкоди. За його словами, автор законопроєкту свідомо орієнтувався на найбільших покупців нафти з РФ, аби зробити такі закупівлі економічно невигідними.
«Сенатор Ліндсі Грем дуже правильно підійшов до питання: у чому полягає можливість Росії вести цю війну? У нафтодоларах. Як позбавити її цих нафтодоларів? Одну відповідь ми з вами знаємо - це кінетичні санкції. Інша відповідь - знеохотити покупців російської нафти купувати цю нафту. Індія та Китай купують 70-80% нафти. І цей законопроєкт фактично зобов'язує президента Трампа накласти тариф не менш ніж у 100% на покупців російської нафти. Чи є математично вигідним продовжувати закуповувати російську нафту? Скоріш за все, ні», - сказав уповноважений.
Власюк також уточнив, що документ вийшов далеко за межі суто нафтової теми й перетворився на комплексний пакет обмежень для оборонного сектору РФ та Ірану.
«Ми бачимо, що є проблема надходження до Росії та до Ірану сучасних світових технологій - компонентів мікроелектроніки й устаткування, і так само ми вважаємо, що вторинні санкції автоматично повинні накладатися на всіх тих постачальників і виробників, які допомагають Росії та Ірану створювати свої дрони, ракети та інші засоби ураження. Є ще частина, присвячена тіньовому флоту. Законопроєкт по суті зобов'язує накласти або розширити санкції щодо суден, щодо судновласників, операторів, страховиків, капітанів», - сказав він.
Як повідомило видання Axios, вирішальний перелом у настроях законодавців стався одразу після закритої зустрічі з Володимиром Зеленським та президентом Фінляндії Александром Стуббом. За словами джерел видання, саме переконливі аргументи двох лідерів змусили Сенат об'єднатися навколо жорсткого тарифного пакету.
Результат - 86 голосів проти 12, причому єдиним республіканцем, який виступив проти, став Ренд Пол від Кентуккі.
«Росія перебуває у програшній позиції», - наголошували Зеленський і Стубб під час розмови із сенаторами.
Одним із головних авторів санкційного законопроєкту став сенатор-демократ Річард Блюменталь. Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським він заявив, що новий пакет обмежень має стати не черговим символічним рішенням, а інструментом, який радикально змінить економічні умови для Росії та змусить Кремль переглянути свої плани щодо війни.
За словами сенатора, документ має надіслати чіткий сигнал особисто Володимиру Путіну про те, що можливості Росії продовжувати агресію поступово вичерпуються, а подальше затягування війни лише прискорюватиме економічне виснаження країни.
«Цей законопроєкт каже Володимиру Путіну: дні твоєї війни злічені. Ти на боці тих, хто програє. Краще сісти за стіл зараз, ніж жертвувати більше життів, марнувати більше грошей, обвалювати свою економіку й руйнувати своє становище у світі. Америка підтримує Україну», - заявив Блюменталь, передає Суспільне.
Сенатор пояснив, що центральною ідеєю законопроєкту є не стільки покарання самої Росії, скільки позбавлення її основного фінансового ресурсу - доходів від продажу нафти та газу. Саме тому автори документа зробили ставку на вторинні тарифи для найбільших покупців російських енергоносіїв. На його переконання, якщо світові імпортери почнуть масово відмовлятися від російської нафти через ризик втратити американський ринок, Кремль дуже швидко відчує дефіцит коштів для фінансування війни.
Блюменталь окремо звернув увагу, що найбільшу відповідальність у цьому питанні несуть держави, які забезпечують основний попит на російські енергоносії.
«Скажімо прямо: Китай та Індія - головні винуватці. Вони купують переважну більшість російських нафти й газу. Саме вони живлять воєнну машину Росії і водночас не роблять нам жодних послуг в інших регіонах світу», - наголосив сенатор.
Як приклад ефективності тарифної політики він навів нещодавнє рішення президента США щодо мит для Індії. За словами політика, навіть порівняно невеликі тарифи вже змусили Нью-Делі істотно скоротити закупівлю російської нафти. На його думку, якщо аналогічний механізм буде застосований у значно жорсткішому вигляді, економічний ефект для Росії стане набагато відчутнішим.
Водночас Блюменталь зазначив, що законопроєкт став результатом тривалої й надзвичайно складної роботи, яку він проводив разом із покійним Ліндсі Гремом. За його словами, вони прагнули створити механізм, який не просто розширить чинні санкції, а забезпечить реальний удар по фінансових можливостях Кремля.
Наприкінці свого виступу сенатор підкреслив, що нинішнє голосування стало також вшануванням пам'яті Ліндсі Грема, який до останніх днів життя залишався одним із найвідданіших прихильників України у Конгресі.
«Боротьба України - це наша боротьба. Ніхто не вірив у це глибше й пристрасніше, ніж Ліндсі Грем. Це голосування показує, що американський народ стоїть поруч з Україною та готовий перекрити потік кривавих грошей, які живлять російську бійню», - сказав Блюменталь.
Голова Комітету Сенату США із закордонних справ Джим Ріш наголосив, що нинішній документ є результатом не лише роботи сенаторів, а й тривалих консультацій із Білим домом. За його словами, адміністрація Дональда Трампа брала безпосередню участь у доопрацюванні законопроєкту, щоб забезпечити його практичну реалізацію після ухвалення.
Сенатор зазначив, що шлях до компромісу був непростим і тривав багато місяців, однак зрештою вдалося виробити редакцію, яка отримала підтримку як законодавців, так і президента США.
«Президент допоміг. Ми працювали над цим разом із ним, і минуло чимало часу, щоб дійти до того, де ми зараз. Але це правильний крок у правильний час, і за нього проголосує велика кількість сенаторів», - сказав Ріш.
Водночас політик висловив сподівання, що після завершення роботи Сенату документ не затримається в Палаті представників і також буде підтриманий конгресменами.
Окремо Ріш розповів про враження після зустрічі із президентом України та президентом Фінляндії Александром Стуббом.
«Обидва висловили думку, що цей законопроєкт є принаймні настільки ж ефективним, а можливо навіть ефективнішим способом покласти край війні, ніж багато дій на полі бою», - заявив Ріш.
Голова Комітету Сенату США зі збройних сил Роджер Вікер назвав підтримку законопроєкту одним із найважливіших політичних рішень останнього часу. На його переконання, саме цей документ може стати головною політичною спадщиною Ліндсі Грема та водночас підтвердити єдність американського політикуму щодо підтримки України.
Вікер звернув увагу, що за документ голосували представники різних штатів і різних політичних сил, що для сучасної американської політики є доволі рідкісним явищем.
«Це вияв підтримки від сенаторів, які представляють схід і захід, північ і південь нашої країни, демократів і республіканців. Ми давно хотіли зробити цей дуже важливий крок із санкціями, і тепер настав чудовий момент», - наголосив Вікер.
Сенатор також визнав, що Україна демонструє позитивну динаміку на фронті, однак попереду ще залишається надзвичайно складний період, особливо з наближенням зими. Саме тому, за його словами, економічний тиск має посилюватися паралельно з військовою підтримкою Києва.
«Україна вже має певні успіхи, але попереду ще дуже багато роботи. Ми повинні зробити значно більше», - заявив сенатор.
Президент Фінляндії Александр Стубб, який також провів зустріч із американськими сенаторами, заявив, що нинішній момент є одним із найважливіших для ухвалення нового санкційного пакета. На його думку, Захід отримав шанс значно посилити тиск на Москву саме тоді, коли російська економіка дедалі більше стикається з наслідками тривалої війни.
«Пакет санкцій сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя просувається в Сенаті США з потужною двопартійною підтримкою, голосами 86-12… Напрямок війни вже деякий час змінюється на користь України. Цей пакет санкцій разом із 21-м пакетом санкцій ЄС посилить цей розвиток. Мир через силу», - написав Стубб в X.
Військовий експерт Петро Черник вважає, що потенційне ухвалення нового американського закону може стати одним із найсерйозніших викликів для російської економіки за весь час війни. За його словами, навіть попри переорієнтацію експорту на азійські ринки, Росія залишається критично залежною від валютних надходжень від продажу енергоносіїв.
Експерт пояснив, що російська економічна модель значною мірою тримається саме на нафтових доходах. Саме вони дозволяють Кремлю фінансувати оборонно-промисловий комплекс, компенсувати бюджетний дефіцит і продовжувати масштабні військові витрати.
«Для Росії нафта - це кров її бюджету. Якщо скоротити валютні надходження, рано чи пізно виникне питання: за які кошти продовжувати цю війну», - зауважив Черник в коментарі Армія Inform.
Аналітик розглянув ухвалення пакета в контексті еволюції відносин Києва та Вашингтона за останній рік.
«Минулого року Путін зустрівся в Анкориджі із Трампом і вважалося, що там Україну «зливають» і примушують до капітуляції. Це не так. Насправді пас був росіянам зупиняти війну по тій лінії, яка на той момент склалася, і за це росіяни могли отримати велике зняття санкцій. А тепер еволюція пройшла від того пасу росіянам до такого явища, яке називається перспективне вже тепер справжнє задушення енергетичного сектору російської федерації», - наголосив Петро Черник.
Експерт також звернув увагу на структуру бюджету війни Кремля та роль газового сектору поза межами суто паливного значення.
«Ми дуже сильно взялися за випалювання їхнього нафтового комплексу. Але не нафтою єдиною. Якщо енергетичний сектор Росії ділити на два, то нафта - це переважно на зовнішній світ і, звичайно, це паливо для війни. Але це ще й газ. Він їм також неймовірно важливий. І не тільки як паливо. Росія входить у п'ятірку найбільших виробників азотних добрив. Це теж дуже важлива деталь», - пояснив експерт.
Він підкреслив, що традиційні санкції вже суттєво обмежили можливості Москви, однак Кремль навчився частково обходити їх через «тіньовий флот», посередників та збільшення поставок до азійських країн. Саме тому вторинні тарифи проти покупців російської нафти можуть виявитися значно ефективнішими, ніж попередні обмеження.
За словами Черника, Китай та Індія опиняться перед складним економічним вибором. Якщо ризик втратити американський ринок стане реальним, багато компаній можуть добровільно відмовитися від співпраці з Росією, навіть без прямої політичної заборони з боку своїх урядів.
Експерт додав, що Кремль уже зараз стикається зі зростанням військових витрат, дефіцитом бюджету, інфляційним тиском і поступовим виснаженням резервів. За таких умов будь-яке нове скорочення експортних доходів лише прискорюватиме накопичення економічних проблем.
«Жодна країна не може нескінченно вести війну, якщо її головні джерела доходів системно перекриваються. Саме тому боротьба за російський нафтовий експорт сьогодні має не менше значення, ніж успіхи безпосередньо на полі бою», - підсумував Петро Черник.
Читайте також:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.