Про що йдеться у матеріалі:
Президент Чехії Петр Павел попередив, що Україна має обмежене часове вікно для відновлення мирних переговорів із Росією. Водночас, джерела Reuters, наближені до Кремля, стверджують, що російський диктатор наразі відкидає будь-які заклики до перемир'я і, найімовірніше, обере курс на подальшу ескалацію війни.
Главред з'ясував, який сценарій ескалації війни готує Кремль після виборів у Росії.
Президент Чехії Петр Павел, генерал у відставці та колишній голова Військового комітету НАТО зазначив, що після завершення парламентських виборів у Росії 20 вересня простір для дипломатичних кроків суттєво скоротиться, а ризик оголошення загальної мобілізації зросте. Про це він розповів виданню The Telegraph.
«Я вважаю, що у нас є вікно можливостей, щоб продовжувати тиснути й давати Росії чіткий сигнал про те, що ми готові розпочати переговори. У вересні в Росії відбудуться парламентські вибори. Президент Путін навряд чи оголосить мобілізацію до цього, але щойно вибори закінчаться, вікно можливостей звужиться», - сказав Павел.
Виступаючи на саміті НАТО, чеський президент додав ще один аргумент на користь тиску на Кремль. Він наголосив, що настрої російського суспільства все частіше розходяться з офіційною воєнною риторикою.
«Наразі Росія має чимало внутрішніх проблем і викликів. Російська громадськість дедалі більше виступає проти війни. Президенту Путіну буде важко зберігати спокій у країні, і якщо цей тиск триватиме, якщо Україна й надалі зможе успішно вражати цілі в глибині російської території, це створить умови, за яких Росія буде більш схильною до переговорів», - наголосив президент Петер Павел.
Водночас, російський диктатор Володимир Путін відкидає заклики до мирних переговорів із Києвом і готує нову ескалацію війни. Про це повідомляють три джерела Reuters, наближені до Кремля.
Останні удари України безпілотниками по російських нафтопереробних заводах і портах лише зміцнили рішучість Путіна продовжувати бойові дії, а не сідати за стіл переговорів. Одне з джерел, яке регулярно спілкується з президентом РФ, оцінило ймовірність ескалації в найближчі місяці як «високу».
Головна ціль російського воєнного злочинця Путіна лишається незмінною попри сповільнення темпів просування військ цього року. Джерело, обізнане з позицією Путіна, розповіло, що він «завзято наполягає» на захопленні решти Донецької області, а нещодавно відкинув пропозицію групи радників щодо компромісу на основі перемир'я вздовж нинішніх ліній фронту.
Друге джерело додало, що Путін переконаний: Росія незабаром отримає контроль над усім Донбасом. Офіційна позиція Кремля при цьому звучить інакше.
"Росія готова до мирного врегулювання, але має достатньо можливостей, щоб діяти самостійно та продовжувати спеціальну військову операцію", - заявив речник Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на запит Reuters.
Український чиновник, до якого звернулося агентство за коментарем, зазначив, що дані київської розвідки за останні місяці свідчать про підготовку Путіна до нових кроків у війні, а не до миру - зокрема до операцій в Україні або можливого нападу на іншу європейську країну.
Західні аналітики вважають, що для захоплення всього Донбасу Росії знадобиться обов'язковий призов чоловіків призовного віку - крок, на який Путін не наважувався з початку війни через його політичну непопулярність.
Колишній чиновник Міністерства оборони Росії Андрій Ільніцький у колонці для «Коммерсанта» від 29 червня написав, що ескалація може розпочатися зі знищення 30 великих промислових об'єктів в Україні, зокрема металургійного заводу та Одеського порту. За його словами, наступним етапом можуть стати удари по базах НАТО в країнах Балтії та Румунії, а також по об'єктах у Європейському Союзі, що виробляють безпілотники та ракети великої дальності для України.
Речника Кремля попросили прокоментувати цю статтю. Пєсков відповів журналістам, що Росія має зміцнювати власну безпеку.
"Закривати очі" на мілітаризацію Європи Росія не може", - заявив Пєсков цього тижня.
Повторні удари по нафтопереробних заводах, портах і сховищах у Росії та на окупованих територіях спричинили гостру нестачу палива, наслідки якої відчули мільйони росіян. Рейтинг Путіна залишається високим, але за даними опитування нещодавно опустився до найнижчого рівня з початку війни у 2022 році. Союзники України скористалися зміною динаміки конфлікту - дехто закликає до нових економічних санкцій, щоб змусити Путіна припинити бойові дії.
За словами особи, яка регулярно зустрічається з президентом країни-агресорки, останні успіхи України радше розлютили Путіна й ще більше зміцнили його рішучість дати жорстку відповідь.
3 липня Путін заявив, що російські війська захопили Костянтинівку, хоча Україна це заперечила. Днем пізніше під час телефонної розмови з Трампом Путін намагався переконати його, що Росія захопить решту п'ятої частини Донецької області, яку досі контролює Україна.
За словами джерела, яке регулярно зустрічається з Путіним, для російського президента контроль над цією областю - питання принципу.
«[Путіну, - ред.] потрібна якась перемога», - зазначило джерело, знайоме з мисленням президента Росії.
Прагнення Путіна отримати відчутний результат на фронті напряму пов'язане з питанням поповнення особового складу армії. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України, генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю Апострофу. Він пояснив, у якій ситуації опинилася російська політична та військова машина напередодні осінніх виборів.
«Для Росії зараз дуже складний період. По-перше, невиконані ті завдання, які ставилися перед початком і на період проведення так званої "спеціальної військової операції". Однозначно вони не виконані. Ті терміни, які весь час РФ посуває далі, далі, далі, це свідчення того, що можуть в один день спитати: так що ми досягли?. Населення, олігархи, бізнес можуть (спитати з Путіна, - ред.). Інший чинник - у вересні вибори. Усі питання, які пов'язані з мобілізацією, фронтом, успіхами, можливістю підписання договору на російських умовах за рахунок пропаганди висвітлюється. Путін однозначно буде вимагати по максимуму. Максимум - залиште всі наші так звані нові території, складіть зброю, нікуди не йдіть і взагалі виконуйте те, що ми хочемо. Але так не буде» - зазначив Скібіцький.
Розвідник додав, що визначальним моментом стануть осінні вибори в РФ, після яких в Кремлі ухвалять остаточне рішення щодо мобілізації, оскільки без цього Генштаб РФ не зможе сформувати новий стратегічний резерв.
«Ми знаємо ті плани, які є в Кремля. Однозначно, ми їх враховуємо. Можемо сказати, що пройдуть вибори, і тоді буде все зрозуміло. Буде він мобілізовувати чи ні. Тому що, повторюся, створення нових з'єднаних частин, а це по суті стратегічного резерву, на сьогоднішній день без мобілізації здійснити неможливо. Це розуміє Генеральний штаб РФ. Він однозначно говорить, що створення потужного ударного угруповання РФ без мобілізаційних заходів неможливе. Дуже великі втрати», - додав він.
Представник ГУР також підтвердив, що режим у Кремлі може піти на загальну мобілізацію в Росії після проведення виборів.
«Так. У нас є всі індикатори, що всі підготовчі заходи до мобілізації проведені. Зроблена оцифровка, все уже автоматизовано, чіткий контроль за переміщеннями, чіткий контроль обліку всіх, хто може бути або повинен бути призваний по мобілізації або підписати контракт. На сьогоднішній день ці заходи на постійному контролі», - підсумував він.
Індикатори підготовки до мобілізації, про які говорить військова розвідка, тісно пов'язані з настроями всередині правлячої верхівки Росії. Про це заявив експерт з міжнародної безпеки Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко в інтерв'ю Главреду.
«Ситуація дуже складна. Це підтвердили останні виступи на з’їзді "Єдиної Росії", де затверджували виборчі списки. Путін там мав не виступати, але все ж виступив. І те, що він сказав, лише підтвердило глухий кут, у якому опинилися російські еліти. Його заяви показали: переконати його зупинитися вже практично неможливо. Це "клініка", яка вже не лікується. Якщо підсумувати заяви Путіна за останні кілька тижнів, вони складаються в одну картину: стратегічно обрано курс на подальшу ескалацію. У найближчому оточенні Путіна ніхто, включно з ним самим, не думає про те, що нинішня ситуація - це сигнал зупинити війну або хоча б поставити її на паузу й спробувати стабілізувати ситуацію всередині країни», - сказав він.
Аналітик пояснив, що зміни у виборчих списках партії влади, зокрема відсування Дмитра Мєдвєдєва та поява в списку Сергія Лаврова, можуть свідчити про масштабне переформатування уряду одразу після виборів. За його словами, саме це переформатування дасть Кремлю змогу перекласти відповідальність за нинішні проблеми на попередню команду.
«Після виборів можна буде сказати: мовляв, це вони довели ситуацію до кризи, а тепер нові люди наведуть порядок. Така логіка відкриває можливість робити нові кроки ескалації і не переживати, що вона може мати негативні наслідки всередині Росії. Це стосується, зокрема, й можливої мобілізації після виборів», - сказав Жовтенко.
Політичні розрахунки Кремля щодо часу і форми мобілізації безпосередньо впливають на ситуацію на фронті. Начальник штабу батальйону безпілотних систем Black Raven 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Антон Дзюбенко оцінив, наскільки критичною є нинішня нестача особового складу у ворожих підрозділах.
«Я думаю, що мобілізація буде частковою. Навряд чи Кремлю потрібна масова мобілізація, яка здатна посилити невдоволення в суспільстві. Адже ворог уже використав досить значний ресурс, укладаючи контракти за гроші з ув'язненими», - зазначив Дзюбенко в інтерв'ю Главреду.
Він додав, що бойові дії проти України ворог розглядає лише як частину довшого задуму, і закликав не сприймати можливе затишшя на фронті як фінальну крапку в конфлікті.
«Історія, пов’язана з планами щодо окупації Донецької та Луганської областей, – це для росіян лише перший етап війни проти України. Якби, не дай Боже, суто теоретично склалася така ситуація, що ворогу вдалося б захопити Донбас, тоді він міг би зробити перший крок до перерви та переговорів із нами. Але я на сто відсотків упевнений у тому, що й за такого сценарію продовження війни – лише питання часу. Надалі росіяни нарощували б резерви, накопичували потенціал і готувалися до наступної фази з метою захоплення інших територій України. На мою думку, найголовніша мета Росії – не окупація Донецької, Луганської, Херсонської чи Запорізької областей, а саме знищення України та нашої державності», - сказав Дзюбенко.
Військовий наголошує, що оцінюючи перспективи розвитку подій на фронті, вкрай важливо не плутати тимчасове затишшя із реальним закінченням бойових дій. Ілюзія миру може стати найнебезпечнішою пасткою, адже характер дій агресора вказує на зовсім інші наміри.
«Пауза – це не кінець війни. З 2014 року ми жили в стані замороженого конфлікту та припинення вогню. Потім настав 2022 рік і почалося повномасштабне вторгнення, що призвело до появи лінії фронту довжиною понад тисячу кілометрів. Тому навіть якщо на політичному рівні буде узгоджено перемир’я, нам того ж дня всією державою доведеться готуватися до нової фази війни. Не знаю, в які терміни – через тиждень, місяць, рік чи кілька, але росіяни знову почнуть війну й намагатимуться окупувати наші території», - підсумував начальник штабу батальйону безпілотних систем Black Raven 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Антон Дзюбенко.
Читайте також:
The Daily Telegraph, відома в Інтернеті та в інших місцях як The Telegraph, є британською щоденною консервативною широкоформатною газетою, що видається в Лондоні Telegraph Media Group і поширюється у Великобританії та за кордоном.
У листопаді 2004 року The Telegraph відсвяткувала десяту річницю свого веб-сайту Electronic Telegraph , який тепер перейменовано на www.telegraph.co.uk. Електронний телеграф був запущений у 1995 році. 8 травня 2006 року відбувся перший етап значного редизайну веб-сайту з розширенням макета сторінок і більшою популярністю аудіо-, відео- та журналістських блогів, пише Вікіпедія.