Про що йдеться у матеріалі:
Російські удари по складах, розподільчих центрах і логістичній інфраструктурі в Україні вже позначаються на роботі торговельних мереж. Подекуди виникають перебої з постачанням окремих товарів, на полицях з’являються порожні місця, а в магазинах фіксують ажіотаж і великі черги.
Главред з'ясував, чого очікувати українцям найближчим часом, які продукти найбільш уразливі, чи варто робити запаси та наскільки можуть зрости ціни.
Київська міська державна адміністрація повідомила, що у Києві почали формувати запаси продуктів і питної води на випадок тривалих відключень електроенергії та інших надзвичайних ситуацій. У столиці заздалегідь готуються до можливих труднощів восени та взимку.
Резерви включатимуть не лише продукти харчування, а й питну воду, яку зможуть використовувати у разі раптових перебоїв з електропостачанням. У КМДА зазначили, що першочергово допомогу планують спрямовувати малозабезпеченим киянам та людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Створені запаси планують використовувати:
Радник президента України з питань технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов в інтерв'ю DOU заявив, що зима в Україні може бути складною через російські удари по енергетичній інфраструктурі, однак масового дефіциту продуктів харчування та пального не очікується. Українцям радять заздалегідь подбати про альтернативні джерела електроенергії.
За словами Бескрестнова, українцям не варто побоюватися голоду чи тотального дефіциту товарів. Він пояснив, що український ринок тісно пов'язаний із європейським, тому в разі нестачі певної продукції її можна буде завезти з країн Європи.
"Зима буде важкою, але не в плані їжі чи пального. З цим усе буде гаразд, голоду не буде. Люди зараз масово скуповують товари, піддаючись паніці, але наш ринок тісно повʼязаний із Європою. Якщо забракне якогось товару, Європа нас ним завалить. Так, можуть виникнути локальні проблеми з окремими товарними групами, якщо Росія зруйнує якесь конкретне виробництво. Але тотального дефіциту не буде. А ось удари по енергетиці - будуть", - пояснив Бескрестнов.
Бескрестнов радить не відкладати підготовку до можливих тривалих відключень електроенергії. Зокрема, він закликав заздалегідь придбати генератори, павербанки та аналоги EcoFlow, поки ціни на них не зросли.
За його словами, частину такого обладнання можна замовити з Китаю та дочекатися доставки, не купуючи його в останній момент. Тим, хто має фінансову можливість, радять розглянути гібридні інвертори з акумуляторами.
Також Бескрестнов рекомендує мати невеликий запас пального. Він зазначив, що пального в Україні має вистачати.
"Пальне в нас буде - питання лише в тому першому дні, коли всі одночасно поїдуть закуповуватися. Тож нехай буде хоча б невеликий запас, каністра на 10 літрів", - рекомендує експерт.
У ресторанах мережі McDonald’s в Україні деякі позиції меню можуть бути тимчасово недоступними. Причиною стали затримки з постачанням продукції через часті та тривалі повітряні тривоги.
"Через затримки в постачанні, спричинені частими й тривалими повітряними тривогами, деякі позиції можуть бути тимчасово недоступні в окремих ресторанах", - зазначили у McDonald’s у відповідь на запит Forbes Ukraine.
Водночас мережа працює разом із логістичним партнером, щоб стабілізувати постачання продукції до ресторанів.
У компанії також наголосили, що перебої не пов’язують безпосередньо з пошкодженням конкретних складів чи логістичних центрів. Основною причиною називають саме затримки постачання, спричинені тривалими повітряними тривогами.
Інформація про недоступність окремих позицій почала поширюватися в соцмережах на тлі російських ударів по складах та логістичних центрах. Зокрема, користувачі повідомляли про відсутність частини пропозицій у ресторанах у Гатному під Києвом та в Києві.
У Києві та Одесі в магазинах мережі "Метро" утворилися великі черги. У соцмережах поширюють відео, на яких видно значну кількість людей у торгових залах та біля кас.
На опублікованих відео можна побачити довгі черги покупців у магазинах "Метро" в Києві та Одесі. Люди скуповують продукти та товари першої необхідності.
Ситуація виникла на тлі повідомлень про перебої з окремими товарами в українських супермаркетах.
Раніше мережа "АТБ" оголосила про тимчасові обмеження на продаж деяких категорій товарів в одному чеку. Покупцям дозволяють придбати не більше шести одиниць або шести кілограмів товару в одні руки. У компанії водночас наголосили, що дефіциту продукції немає.
Після цього в соцмережах почали з'являтися повідомлення про ажіотаж у магазинах. Зокрема, у Львові користувачі публікували фото та відео з порожніми місцями на полицях із борошном.
Фінансовий аналітик та економіст Олексій Кущ в ефірі "Новини.LIVE" повідомив, що найближчим часом в Україні може зрости вартість товарів на 10-15%. Однією з головних причин стане подорожчання логістики, оскільки транспортні витрати можуть збільшитися на 30-40%.
За словами Куща, суттєве зростання витрат на перевезення неминуче позначиться на кінцевій вартості продукції. Оскільки логістика займає значну частку в собівартості багатьох товарів, додаткові витрати зрештою перекладатимуться на споживача.
Експерт зазначив, що в умовах перебудови транспортних коридорів бізнес змушений шукати нові маршрути та способи доставки продукції, що також впливає на витрати. Водночас, за його словами, ситуація не призведе до продовольчої кризи.
"Дефіцит товарів буде епізодичним, ситуативним, голоду не буде. Товари будуть з'являтися, будуть знаходитися нові транспортні коридори, логістика буде йти в бік децентралізації", - пояснив Кущ.
Економіст закликав українців не піддаватися паніці та не скуповувати продукти у великих обсягах через очікуване подорожчання. Олексій Кущ вважає, що створення масштабних домашніх запасів заради економії кількох десятків гривень у майбутньому не має особливого сенсу.
"Якщо зараз оці торби з борошном нести додому, щоб заощадити 10-15 гривень у майбутньому, чи 20 гривень, - це ваш особистий вибір", - сказав Кущ.
За його словами, великі закупівлі можуть мати сенс насамперед для людей, які використовують значні обсяги продуктів у професійній діяльності, зокрема займаються випічкою або мають власний бізнес.
При цьому аналітик зазначив, що окремі перебої з товарами можливі, однак вони матимуть тимчасовий та локальний характер. Ринок, за його оцінкою, продовжить адаптуватися до нових умов постачання.
Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук в інтерв’ю "Главкому" розповів, що через російські удари по продовольчих складах найбільше постраждали категорії продуктів із коротким терміном придатності та ті, що потребують безперервного дотримання холодового ланцюга.
За його словами, наразі найбільше труднощів із постачанням може виникати з такими категоріями:
Особливо складно перебудовувати логістику постачальникам, які мають лише один виробничий майданчик або основний склад. Додаткові труднощі виникають і в компаній із тривалим циклом повторного імпорту.
Російські удари по підприємствах, складах і розподільчих центрах можуть призводити до скорочення асортименту окремих товарів. Однак, за словами голови Асоціації ритейлерів, наразі немає підстав говорити про дефіцит цілих категорій продуктів. Найбільш уразливими залишаються конкретні товари та бренди, виробництво або значні запаси яких зосереджені в одному місці.
Кандидат економічних наук, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень НІСД Іван Ус у коментарі Фактам ICTV заявив, що український ринок має достатній запас продовольства.
"Україна продуктами харчування забезпечена дуже добре", - наголосив економіст.
За його словами, окремі перебої можливі насамперед із товарами, які потребують спеціальних умов зберігання, зокрема певного температурного режиму. Також затримки можуть виникати з імпортною продукцією. Однак, на думку Уса, це не означає критичного дефіциту.
Дещо складнішою Іван Ус вважає ситуацію з медикаментами, особливо імпортними препаратами. Водночас українські ліки виробляються всередині країни, тому цей сегмент не має такої самої залежності від міжнародної логістики.
Імпортні препарати надходять до України, зокрема, через Румунію та Польщу. Таким чином, український ринок не залежить від одного маршруту, знищення якого могло б повністю зупинити постачання.
"З ліками ризик вищий, але не скажу, що він абсолютний", - пояснив Ус.
Із початку серпня російські війська почали активно атакувати великі розподільчі центри та склади українських торговельних мереж. Під ударами опинилася інфраструктура Fozzy Group, "Фори", VARUS, NOVUS, АТБ, "Епіцентру" та інших компаній. Загальні збитки від атак оцінюють у десятки мільярдів гривень.
За словами міністра аграрної політики України Тараса Висоцького, внаслідок російських ударів було знищено близько 90% логістичної інфраструктури, яка забезпечує торговельні мережі продовольством.
"Це не означає, що українці залишаться без продуктів харчування. Буде змінна логістика, як кажуть, з коліс, інші варіанти оперативного постачання. Тобто загрози голоду та системного фізичного дефіциту продуктів харчування не буде", - зазначив міністр під час брифінгу, передає Суспільне.
У деяких супермаркетах через перебої з постачанням уже з’являються порожні полиці. Це провокує панічні настрої в соцмережах і змушує частину покупців скуповувати продукти тривалого зберігання - крупи, макарони, цукор та інші товари.
Водночас у Міністерстві аграрної політики закликають не панікувати. За словами Висоцького, Україна має значні запаси продовольства, а близько 70-80% більшості видів продуктів, вироблених у країні, споживається всередині держави. Решта продукції йде на експорт.
Водночас російські удари можуть позначитися на вартості продуктів. За оцінкою міністра, на макрорівні здорожчання через ці фактори може становити близько 2,5%.
Читайте також:
Тарас Миколайович Висоцький - заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Тимчасово виконував обов'язки міністра Мінагрополітики з 14 травня до 5 вересня 2024 року.
З 16 липня 2026 року міністр аграрної політики та продовольства України.