Коротко:
ЗСУ розширюють географію успішних атак, позбавляючи російську армію можливості безпечно використовувати тилові райони. Однак, як вважають експерти, говорити про перелом у війні поки що зарано. Главред зібрав головне, що важливо знати про ситуацію на фронті.
Повномасштабних контрнаступів у звичному розумінні більше не буде, оскільки сучасна війна кардинально змінилася. Замість масштабних наступальних операцій українські сили робитимуть ставку на технології, роботизовані системи та руйнування логістики противника. Таку думку в інтерв'ю Radio NV висловив генерал-майор запасу, колишній заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов.
За його словами, у 2026 році Україна поступово перехоплює стратегічну ініціативу завдяки розвитку власного виробництва, впровадженню нових рішень та масштабуванню озброєння, якого раніше не вистачало на фронті.
"У технологічному протистоянні Україна має перевагу завдяки гнучкості суспільства та здатності швидко впроваджувати нові ідеї. Росія може намагатися компенсувати це масштабами виробництва, однак їй буде складно встигати за інноваціями", - вважає Гаврилов.
Генерал зазначає, що характер бойових дій продовжує змінюватися. Одним із ключових факторів стає розширення так званої «сірої зони», яка вже сягає глибини близько 100 кілометрів.
На його думку, якщо українським силам вдасться унеможливити безпечне пересування транспорту в цій зоні аж до узбережжя Азовського моря, наступним етапом стане обмеження можливостей для перебування там російського особового складу. У результаті може виникнути територія, де противник фактично втратить можливість повноцінно вести бойові дії та забезпечувати свої підрозділи.
Гаврилов підкреслює, що головне завдання полягає не в проведенні класичного контрнаступу, а в поступовому виснаженні ресурсів ворога та руйнуванні його логістичних ланцюгів.
За словами військового, подальші дії Сил оборони будуть спрямовані на створення умов, за яких російські підрозділи опиняться відрізаними від постачання та резервів.
Він вважає, що в разі успішного порушення логістики противник зіткнеться з дефіцитом ресурсів і неможливістю своєчасно поповнювати втрати. У такій ситуації окремі підрозділи можуть опинитися перед вибором — відступ, здача в полон або знищення.
"Це вже не історія про масштабні механізовані прориви. Просування відбуватиметься за рахунок технологій, роботизованих систем, далекобійних засобів ураження та постійного тиску на інфраструктуру противника", - пояснив Гаврилов.
За оцінкою генерала, російське командування поки що не має ефективного рішення для протидії подібній стратегії. Особливо чутливим фактором залишається функціонування логістичного коридору на півдні, від якого багато в чому залежить стійкість російських військ у регіоні.
При цьому Гаврилов закликав не зупинятися на досягнутому і продовжувати шукати нові нестандартні рішення, які зможуть створювати для противника додаткові проблеми.
Він також попередив, що Росія намагатиметься застосовувати аналогічні підходи проти України. Тому ключовим фактором успіху залишається постійний розвиток технологій та впровадження інновацій на полі бою. Зокрема, за словами генерала, дедалі помітнішу роль на південному напрямку починає відігравати система масового застосування безпілотників, яку часто називають «стіною дронів».
У звіті Інституту вивчення війни (ISW) йдеться, що ЗСУ розширюють географію успішних ударів: від військових об'єктів в окупованому Криму до логістичних вузлів у Херсонській області. Російська окупаційна армія втрачає можливість безпечно використовувати тилові райони.
Українські сили продовжують завдавати фронтових ударів по російських військових об'єктах на окупованій території Херсонщини. За інформацією Генштабу ЗСУ від 2 червня, було уражено російський пункт управління безпілотними системами поблизу Голої Пристані на лівому березі Дніпра.
Крім того, українські військові продовжують кампанію середньої та дальньої дії проти російських цілей в окупованому Криму. Як повідомив 2 червня Генштаб, Сили оборони атакували російський зенітний ракетно-гарматний комплекс "Панцир-С1" у районі Видного (близько 159 км від лінії бойового зіткнення).
Також удари були нанесені по російському судну розмагнічування та командному пункту Дніпровської флотилії Чорноморського флоту поблизу Міжводного, що приблизно за 113 км від фронту.
Оприлюднені 1 червня геолокаційні матеріали свідчать про удар української крилатої ракети по місцю дислокації російської 126-ї бригади берегової оборони (22-й армійський корпус ЧФ) у районі окупованого Перевального, приблизно за 237 км від лінії фронту.
Українські удари середньої дальності по окупованих територіях також впливають на роботу залізничної інфраструктури. На опублікованих 2 червня кадрах зафіксовано атаку дронів по залізничних об'єктах в окупованому Джанкої, що приблизно за 144 км від фронту. В результаті ударів виникла пожежа, а також було пошкоджено адміністративну будівлю.
Заяви про можливий перелом у війні на користь України поки що передчасні, проте Росія вже стикається з серйозними труднощами як на фронті, так і в тилу. Про це сказав керівник програм безпеки Центру глобалістики "Стратегія XXI", капітан першого рангу запасу ВМС України Павло Лакійчук, пише "ОстроВ".
"Я б не був настільки сміливим, щоб говорити, що відбувається перелом. Про перелом говорять регулярно. Так само регулярно говорять і про те, що найважчі часи ще попереду. Спочатку потрібно було протриматися три дні, потім півроку, потім 2023 рік, потім зиму. Тому дуже складно визначити, де саме той переломний момент», – сказав експерт.
Водночас він підкреслив, що удари по російській логістиці та системі управління створюють для противника дедалі більше проблем.
"Те, що зараз ми створюємо росіянам значні проблеми, які вони можуть вирішити, а можуть і не вирішити, – це так. Кожного разу, коли ми збільшуємо глибину поля бою та глибину ураження, це призводить до певного колапсу у росіян», – зазначив Лакійчук.
Він нагадав, що спочатку на ситуацію вплинула поява у ЗСУ великої кількості артилерії калібру 155 мм, що змусило росіян відсунути склади та командні пункти на десятки кілометрів від лінії фронту. Пізніше аналогічний ефект дали реактивні системи HIMARS, а потім – далекобійні безпілотники.
"Це не тільки логістика. Це ще й система управління військами. Росіяни змушені відсувати від фронту штаби, склади, бази забезпечення. Згодом вони адаптуються, але щоразу робити це їм стає все складніше", – зазначив Павло Лакійчук.
Окремо він звернув увагу на ситуацію на півдні України, де удари по Криму та сухопутному коридору через окуповане Приазов'я створюють додаткові ризики для російського угруповання.
На думку експерта, саме логістичний фактор може стати однією з головних проблем для РФ у середньостроковій перспективі.
Вам також може бути цікаво:
Павло Лакійчук – військовий моряк у відставці. У період з 2013 року до окупації Криму агресором Росією – керівник інформаційних проєктів аналітичного центру "Номос" у Севастополі. Був заступником головного редактора журналу "Чорноморська безпека".
Асоційований експерт Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» у 2015–2016 роках.
Член координаційної ради Громадянської ліги «Україна-НАТО».
Керівник програм з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».
Сфера наукових інтересів: національна безпека держави, міжнародне та морське право, євроатлантичне співробітництво та історія військово-морського мистецтва, зазначено на сайті Центру глобалістики «Стратегія ХХІ».