Про що йдеться у матеріалі:
Країна-агресорка Росія вже дев’ятий день поспіль фактично безперервно атакує Київ та область реактивними безпілотниками, змушуючи столицю жити у режимі майже постійних повітряних тривог. За оцінкою українських посадовців та військових експертів, нинішня хвиля може тривати щонайменше до виборів до Держдуми РФ 20 вересня, однак залежатиме також від темпів виробництва дронів та здатності України наростити засоби перехоплення.
Главред з'ясував, коли Росія припинить атакувати Київ реактивними «Шахедами» та як Україна може протистояти новій тактиці РФ.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов пов’язує нинішнє посилення повітряного терору не лише з військовими завданнями російської армії, а й із внутрішньополітичними потребами Кремля.
За його оцінкою, Кремль зацікавлений у тому, щоб до голосування 18-20 вересня продемонструвати власному населенню хоча б видимість результатів війни, оскільки ситуація на фронті не дає російській владі потрібного пропагандистського ефекту.
Буданов також звернув увагу на характер нинішніх нальотів. Росія використовує серію ударів безпілотниками як інструмент тиску на українську столицю, одночасно створюючи всередині РФ інформаційний привід для заяв про нібито успішне протистояння Україні.
«В Росії наближаються вибори. Їм треба показувати виборцям якусь вражаючу картинку перемоги, бо на полі бою перемоги не відчувають вони. Як і весь світ не відчуває. Тому й терор. Вони не вміють інакше», - пояснив він в коментарі Новини.LIVE.
Водночас очільник Офісу президента не назвав конкретного дня, коли удари гарантовано припиняться. За його словами, українська сторона паралельно працює над посиленням захисту повітряного простору та створенням засобів, здатних ефективніше реагувати саме на швидкі реактивні цілі.
Військовий оглядач Денис Попович звертає увагу на те, що Росія останніми днями змінила сам принцип організації повітряних атак. За його словами, така схема дозволяє підтримувати майже безперервний режим повітряної небезпеки. При цьому реактивні «Герані-4» та «Герані-5» значно швидші за традиційні бензинові дрони, через що частина звичних засобів боротьби втрачає колишню ефективність.
«В останні кілька днів Росія змінила тактику повітряних ударів по Києву. Від масованих ударів із використанням сотень дронів росіяни перейшли до дозованих запусків. На столицю летять по три–п'ять реактивних БПЛА, але летять майже щогодини, занурюючи місто у перманентний стан повітряної тривоги», - зазначив Денис Попович в колонці для Слово і Діло.
Оглядач наголошує, що нова схема створює навантаження не лише на військову систему захисту. Постійні сигнали тривоги зупиняють транспорт, впливають на роботу установ, торговельних центрів та підприємств, а також змушують бізнес працювати в умовах постійної невизначеності.
«Постійні повітряні тривоги зупиняють громадський транспорт, змушують ставити на паузу роботу різних установ, закривати великі торговельно-розважальні центри, які теж стали цілями для ударів. Під час постійних повітряних тривог життя величезного мегаполіса, яким є Київ, практично зупиняється. Це теж призводить до значних економічних збитків, тримає людей у постійній напрузі та навіть може призвести до закриття певних бізнесів», - пояснив експерт.
Окремим фактором він називає можливе поєднання дронових нальотів із балістичними ударами. Після масованої атаки 1 вересня реактивні безпілотники знову почали з’являтися над столицею, тому, на його думку, Росія може чергувати різні типи озброєння, використовуючи проміжки між ракетними ударами для виснаження української ППО.
Водночас експерт застерігає від припущення, що вибори автоматично означатимуть завершення такої кампанії. За наявними даними, Росія наростила виробництво реактивних «Герань-4/5» приблизно до 3 тисяч одиниць на місяць. Це відбувається паралельно з виробництвом близько 2,8 тисячі «Гераней-2» із двигунами внутрішнього згоряння.
Теоретично такого виробничого потенціалу достатньо, щоб підтримувати високий темп запусків, хоча це не означає, що Росія неодмінно зможе або захоче безперервно випускати по Києву по п’ять–сім реактивних дронів щогодини. Водночас сам факт масштабування виробництва означає, що після виборів загроза нікуди автоматично не зникне.
Попович наголошує, що Україна вже отримує відповідь на цей виклик у вигляді нових засобів перехоплення. За даними Міністерства оборони, арсенал Сил оборони поповнився першим українським реактивним дроном-перехоплювачем Alexa Spatium, призначеним для боротьби з малорозмірними повітряними цілями, зокрема «Геранями-3», «Геранями-4», «Геранями-5» та Shahed-131.
При цьому нинішня ситуація є черговим етапом технологічного протистояння. Улітку 2025 року Росія вже використовувала масовані хвилі звичайних «Шахедів», коли на Київ могли летіти сотні апаратів. Дрони-перехоплювачі поступово зробили бензинові БПЛА значно менш ефективними, однак ще тоді почали з’являтися реактивні модифікації.
Перші реактивні дрони, за словами Поповича, були недосконалими, а окремі з них можна було збивати навіть звичайними гвинтовими перехоплювачами. Проте сама поява таких апаратів показала, що Росія буде вдосконалювати їх, а Україні доведеться відповідати новим поколінням засобів протидії.
«Немає сумнівів у тому, що засіб протидії «Гераням-4» та «Гераням-5» буде знайдений та масштабований», - наголошує Попович.
Зміна російських засобів атаки ставить перед Україною нове завдання - знайти дешевший і масштабований спосіб знищення швидкісних цілей. Радник президента з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов з позивним «Флеш» вважає, що ключем має стати створення багаторівневої системи з реактивних перехоплювачів.
За його словами, саме нестача таких апаратів поки не дозволяє повністю зняти проблему. Водночас українські розробники вже працюють над кількома типами засобів, які мають доповнити традиційні ракети, гармати, кулемети та авіацію.
«Відповідаю (на питання, коли закінчиться терор Києва, - ред.): коли у нас буде достатньо реактивних перехоплювачів для побудови багаторівневої ешелонованої оборони, щоб реактивні «Шахеди» не долітали до столиці з усіх боків. Президент на Ставці визначив це завдання як найпріоритетніше», - заявив Сергій Бескрестнов.
Експерт в інтерв'ю DOU пояснює, що реактивні безпілотники змінили умови застосування українських мобільних вогневих груп. Якщо бензинові «Шахеди» було простіше перехоплювати вночі або на невеликій висоті, то швидші апарати здатні летіти вдень, на більшій висоті та з коротшим часом підльоту.
«Реактивні шахеди змінюють цю логіку. Вони літають вище і швидше, тож роль МВГ у протидії їм суттєво мінімізується - а для ракетної загрози час доби взагалі не має значення», - пояснив Бескрестнов.
Через це російська сторона отримала можливість активніше застосовувати дрони вдень. Бескрестнов вважає, що це має ще один важливий ефект: денні тривоги безпосередньо впливають на економіку та функціонування міста, зупиняючи транспорт, метро, роботу підприємств та інших установ.
«Така тактика була очікуваною. Питання радше в тому, чому вона запрацювала саме зараз», - вказав «Флеш».
Він також звертає увагу на інформаційний аспект російських атак. За його словами, російська сторона активно стежить за українськими соціальними мережами й може бачити, як населення реагує на тривалі тривоги, зупинки транспорту та порушення роботи міста. Таким чином, противник отримує можливість оцінювати ефективність своїх дій не лише за кількістю влучань, а й за масштабом соціального та економічного ефекту.
Бескрестнов водночас вважає, що нинішні можливості Росії не безмежні. Реактивні «Шахеди» виробляються фактично безпосередньо перед застосуванням, а українські військові регулярно знаходять уламки апаратів, виготовлених незадовго до запуску. Йдеться, за його оцінкою, не про використання великого накопиченого резерву, а про поступове надходження дронів із виробництва.
Водночас темпи російського виробництва зростають. За словами Бескрестнова, якщо минулого місяця йшлося приблизно про 1,5 тисячі реактивних «Шахедів», то цього місяця показник уже наблизився до 3 тисяч. Саме тому Україні необхідно максимально швидко масштабувати власні засоби перехоплення.
«Загалом нам потрібна достатня кількість перехоплювачів, щоб знищувати ці шахеди ще на підльоті, не даючи їм долетіти до Києва», - наголошує радник президента.
За його словами, Україна вже має щонайменше чотири типи реактивних перехоплювачів, однак вони перебувають на фінальному етапі випробувань та апробації у бойових умовах. Поки говорити про мільйони таких систем неможливо, тому нині українська ППО змушена використовувати комбінацію ракет, кулеметів, зенітних гармат та винищувачів.
Особливу роль відіграє авіація, коли реактивний дрон утримує висоту близько 4–5 кілометрів. За таких умов його складно уразити частиною наземних засобів, тоді як українські винищувачі можуть атакувати подібні цілі. Бескрестнов також звертає увагу на парадокс сприйняття: сам дрон іноді може бути майже нечутним, тоді як робота української ППО створює дуже гучний звук.
Через це у населення може складатися враження, що вибухи є свідченням постійних влучань. Насправді значна частина гучних звуків, які чують мешканці Києва під час атак, може бути пов’язана саме з роботою української протиповітряної оборони.
За оцінкою Бескрестнова, загальна ефективність протидії залишається високою, хоча вона вже не така, як проти повільніших звичайних «Шахедів».
«Тому ефективність у нас є: на рівні більш як 80 відсотків. Збиваємо не так ідеально, як раніше це робили звичайні перехоплювачі. Але можу сказати, що майже всі реактивні шахеди ми таки збиваємо. Просто відбувається це дуже гучно», - заявив він.
Старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний також пов’язує нинішню хвилю атак із політичним календарем Росії. Водночас він застерігає від надто точного прогнозування, оскільки тривалість кампанії залежатиме від наявного у противника ресурсу та завдань, які ставить перед собою російське командування.
На його думку, російські війська зараз намагаються підтримувати постійний тиск невеликими групами. Такий формат відрізняється від попередніх масованих нальотів, але дозволяє розтягувати загрозу в часі та утримувати Київ у стані регулярних повітряних тривог.
«Вочевидь це може тривати до «виборів» до російської Держдуми, які відбудуться наприкінці вересня (з 18 по 20 вересня - ред.). Це робиться для формування медійного ефекту «перемоги» серед російського суспільства», - пояснює Антон Земляний в коментарі РБК-Україна.
Водночас аналітик вказує на виробничий фактор як на потенційне обмеження для російського командування. За його словами, під час останніх атак застосовувалися дрони, виготовлені незадовго до запуску, що може свідчити про використання поточного виробництва для підтримки темпу ударів.
«Вони фактично запускають засоби ледь не з конвеєра, щоб підтримувати інтенсивність. І це якраз може бути тією тонкою межею, коли вони банально не зможуть підтримувати темп через брак дронів», - підкреслив Земляний.
Військовий оглядач Олексій Гетьман оцінює перспективу дещо інакше та допускає, що денні атаки реактивними безпілотниками по Києву можуть тривати ще кілька тижнів. Водночас він вважає, що нинішній рівень інтенсивності не може зберігатися безкінечно, оскільки Україна готує відповідні заходи.
Гетьман пов’язує можливе завершення нинішнього циклу не лише з російськими ресурсами. Окремим чинником він називає потенційну відповідь України, яка, за його оцінкою, може вплинути на готовність РФ продовжувати атаки по українських містах.
«Це нова реальність, до якої треба звикати. Але вона не може тривати безкінечно. Вона закінчиться за два-три тижні. Чому? Бо буде наша потужна дія у відповідь», - наголосив Олексій Гетьман в ефірі Ранок.LIVE..
Військовий оглядач вважає, що одним із способів знизити інтенсивність нальотів може стати симетричний тиск на російську територію. Йдеться насамперед про ураження об’єктів, які забезпечують можливість подальших атак по Україні.
«Будуть наші потужні дії у відповідь. […] Тоді бажання робити по нас щось зникне», - заявив Гетьман.
Військовий аналітик і військовослужбовець ЗСУ Олександр Мусієнко вважає, що для припинення або суттєвого скорочення реактивних атак необхідно одночасно працювати за кількома напрямками. На його думку потрібний не один окремий засіб, а поєднання виробництва перехоплювачів, посилення авіації та удари по російській інфраструктурі.
«Є декілька важливих елементів для того, щоб зупинити це або мінімізувати наслідки російських атак. Перше: нам потрібні такі дрони-перехоплювачі, які зможуть знищувати реактивні «Шахеди». Над цим триває інтенсивна робота виробників у координації з Силами оборони для отримання перехоплювачів. Друге: нам потрібна координація з партнерами для отримання більшої кількості засобів для авіації - ракет класу „повітря-повітря“ і ракет для зенітно-ракетних комплексів», - пояснив Мусієнко в коментарі для ТСН.ua.
Він додає, що ще одним напрямом залишається ураження місць запуску дронів на території РФ. За словами аналітика, українські Сили оборони вже мають відповідний досвід, а подальше масштабування таких дій може вплинути на можливості російської сторони підтримувати нинішню інтенсивність.
«Третє, над чим працюють Сили оборони - це удари по пускових майданчиках на території Росії. По тих майданчиках, звідки запускаються реактивні дрони. Успішні приклади вже є. Робота ЗС України над цим триватиме. Четверте: посилення санкцій проти виробників реактивних дронів», - зазначив військовий аналітик.
За його оцінкою, створення достатньої кількості засобів протидії може зайняти кілька найближчих тижнів, хоча точні строки залежать від виробничих можливостей української оборонної промисловості.
«Сподіваюся, що, можливо, це станеться і до листопада», - сказав Мусієнко.
Окремою проблемою він називає постійне вдосконалення російських безпілотників. За словами експерта, РФ працює над інтеграцією штучного інтелекту та засобів протидії українському радіоелектронному впливу, через що боротьба з новими модифікаціями залишається динамічною.
«Відмінність у тому, що Росія зараз постійно працює над удосконаленням власних реактивних дронів. Інтеграція штучного інтелекту, протидія нашим засобам РЕБ - вони роблять свої дрони менш вразливими. Для нас це дуже серйозна боротьба за те, щоб наші способи боротьби були ефективнішими», - наголосив аналітик.
Олександр Мусієнко також звернув увагу на те, що бойова частина звичайного та реактивного «Шахеда» залишається співмірною за масою. Тому навіть за високого відсотка перехоплення кожен прорив такого апарата створює небезпеку для цивільної інфраструктури та людей.
«Правило двох стін - це мінімальний захист, який може бути використаний. Звісно, найкращий захист - це укриття. Практика доводить, що ті, хто перебуває в укритті - вони, дякувати Богові, залишаються живими та здоровими», - резюмував Мусієнко.
Читайте також:
Кирило Буданов (нар. 4 січня 1986, м. Київ) – український воєначальник, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 5 серпня 2020року - до 2 січня 2026 року), генерал-лейтенант.
З 2014 року брав участь у російсько-українській війні, зазнав кілька поранень. У 2018-2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена.
У середині 2020 року став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, пише Вікіпедія.
2 січня 2025 року прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс Президента України.