Коротко:
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко здійснив незапланований візит до Китаю, де в Пекіні провів переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном, повідомляє «Пул Первого».
Вранці 29 червня літак з Олександром Лукашенком приземлився в аеропорту Шоуду в Пекіні, після чого відбулися офіційні переговори з керівництвом Китаю щодо подальшого розвитку двостороннього партнерства.
Під час зустрічі Сі Цзіньпін заявив, що нинішній етап у відносинах між Китаєм і Білоруссю можна вважати історичним піком, відзначивши їхнє зміцнення та розширення співпраці.
У відповідь Олександр Лукашенко підкреслив, що високо оцінює рівень взаємодії між Мінськом і Пекіном і розраховує на подальше поглиблення глобального партнерства. Він зазначив, що сторони продовжать обговорення перспектив розширеної співпраці, яка в майбутньому може вивести двосторонні відносини на новий рівень.
Reuters додало , що Сі заявив Лукашенку, що Китай підтримує Білорусь у захисті її національного суверенітету, незалежності та територіальної цілісності
Цей візит став уже сімнадцятим для Лукашенка до Китаю. Поїздка відбулася після його переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним.
Після візиту до Китаю Лукашенко відвідає ще три країни Східної та Південно-Східної Азії, шукаючи «масштабні та перспективні для країни проєкти в різних сферах».
На думку політичного аналітика, депутата Верховної Ради VIII скликання (2014–2019) Вадима Денисенка, найближчим часом Китай може долучитися до переговорного процесу щодо України. Каталізатором, як би дивно це не звучало, може стати надто серйозний тиск Путіна на Лукашенка. Про це Денисенко написав на своїй сторінці у Facebook.
За словами Денисенка, те, з якою швидкістю Лукашенко вдалося отримати дозвіл від Пекіна на термінову зустріч із Сі, лише підтверджує, що розмова Лукашенка і Путіна відбулася в дуже складних умовах, і, судячи з усього, Лукашенко відповів «ні» на всі військові пропозиції з боку Володимира Путіна.
«Китай сьогодні де-факто заявляє, що він стає головним захисником режиму Лукашенка та головним захисником білоруської державності. Сі вже зробив заяву про те, що він повністю підтримує державний суверенітет і незалежність Білорусі, і це має стати червоною лінією для Володимира Путіна, Китай, по суті, заявив, що підтримує Лукашенка в тому, щоб той не надавав свою територію для того, щоб Путін розпочинав бойові дії як на території Європи, так і для повторного вторгнення в Україну з боку Білорусі», - каже Денисенко.
На його думку, «ми вперше стоїмо на порозі того, що Китай може долучитися до переговорного процесу щодо припинення війни в Україні».
«Нинішня ситуація з Білоруссю та прагнення росіян поширити війну на треті країни вкрай не подобаються Китаю. Існує досить висока ймовірність того, що Китай дійсно почне активніше брати участь у нашому переговорному процесі. Гадаю, що після візиту Лукашенка до Пекіна можуть активізуватися санкціоновані КНР переговори за лінією Мінськ – Вашингтон – Литва – Польща – Брюссель щодо питання калійних добрив. З іншого боку, можуть активізуватися процеси за лінією Пекін – Вашингтон у зв’язку з переговорами щодо України та з питання про те, як покласти край війні й спільно почати чинити тиск на Кремль. І в цьому контексті повторю те, про що я говорив багато місяців поспіль: наша проблема полягає в тому, що у нас взагалі немає контактів у КНР», - зазначив він.
Денисенко Вадим Ігорович (нар. 7 квітня 1974 р., Київ) – журналіст, керівник аналітичного центру «Ділова Столиця», народний депутат України VIII скликання. У 1997 році закінчив Київський університет імені Т. Шевченка за спеціальністю «українська мова та література», у 1998 році - факультет гуманітарних наук Київсько-Могилянської академії.
Доктор історичних наук (дисертація про створення авторитарного режиму Віктора Януковича), співзасновник «Еспресо TV», співавтор книги про наріжні закони функціонування політики «Політики не брешуть», - пише Вікіпедія.
Виконавчий директор Українського інституту майбутнього (2020–2023).
З вересня 2023 року по теперішній час - радник керівника Української добровольчої армії (УДА) Дмитра Яроша з інформаційних питань.
Жорстка позиція Києва щодо використання білоруської інфраструктури для російських атак змусила Олександра Лукашенка якнайшвидше шукати зовнішні гарантії безпеки та фінансову альтернативу Москві в Пекіні та країнах Заходу. Таку думку висловив білоруський громадський і політичний діяч, засновник «Білого легіону» та голова руху «Білорусь 2.0 Робимо разом» Сергій Бульба, пише «Апостроф».
Бульба зазначив, що відсутність офіційних фотографій та закритий характер останніх переговорів Лукашенка з Путіним свідчать про серйозну напругу. Білоруський диктатор опинився під прямим тиском після чітких попереджень українського керівництва щодо знищення ретрансляторів для російських безпілотників на території Білорусі.
«Після погрози президента Зеленського Лукашенко в цей час оголошує про довгострокове відрядження, причому невідомо куди. Складається враження, що Лукашенко справді досить рефлексивно відреагував на заяву президента Зеленського і почав метушитися: «Якщо так, то де знайти, де знайти захист, хто його може захистити», - каже Бульба.
Він підкреслив, що Лукашенко усвідомлює: його силовий режим, попри всю внутрішню жорстокість, може бути ліквідований лише внаслідок масштабної наземної операції. Таку операцію диктатор вважає реальною лише з боку України.
Бульба зазначив, що Лукашенко намагається використовувати свої міжнародні контакти як посередника між різними центрами впливу. На його думку, білоруський керівник прагне продемонструвати, що здатний вести діалог одночасно з Москвою, Пекіном, Вашингтоном та європейськими столицями.
«Лукашенко позиціонує себе як фахівця з Путіна. Тобто він, мовляв, знає, як донести до Путіна певну інформацію, а подейкують, що й Україна передала своє повідомлення через Лукашенка. Як у нас у Білорусі жартують: найбільший російський ретранслятор на білоруській території - це сам Лукашенко», - сказав Лукашенко.
Водночас експерт закликав не поспішати з висновками щодо можливого конфлікту між Путіним і Лукашенком. За його словами, навіть якщо Мінськ не підтримує окремі ініціативи Кремля, можливості Лукашенка реально впливати на рішення російського керівництва залишаються дуже обмеженими.
Експерт зазначив, що Лукашенко покладає великі надії на Китай, розраховуючи, що Пекін стане головним гарантом збереження білоруської державності.
«Китай для нього - це своєрідний рятівник, він завжди сподівався, що Китай - це остання інстанція. Він сподівається, що, якщо що, Китай заступиться перед Росією, щоб та не поглинала Білорусь. Це єдине, на що він сподівається», - повідомив він.
Сергій Бульба (Числов) (15 квітня 1967 року, Мінськ, БРСР) - білоруський політичний діяч, підприємець, пише Вікіпедія. Колишній військовий офіцер, засновник «Білого легіону» та ініціативи «Білорусь 2.0. Робім разом», учасник «Мінської весни»
Тим часом сьогодні, 29 червня, у МЗС Білорусі виступили із заявою щодо заходів у відповідь на дії України у разі перетину кордону «без дозволу або агресивним чином». Про це заявив заступник голови білоруського МЗС Ігор Секрета в інтерв’ю російським ЗМІ.
«Якщо кордон буде, так би мовити, перетнуто без дозволу або агресивним чином, ми відповімо, використовуючи весь наш потенціал і всі наші можливості. І наші українські сусіди це знають», - заявив Секрета.
Крім того, він попередив про так звані «червоні лінії», які були раніше визначені.
«Червоні лінії були чітко визначені нашим президентом, це наш кордон», - сказав Секрета.
За його словами, Захід нібито знає про те, що напад на «союзну державу» спричинить тяжкі наслідки та негайну відповідь.
Як повідомляв Главред, 25 червня Лукашенко заявив, що представники президента України Володимира Зеленського нещодавно відвідали Мінськ, де сторони обговорювали питання безпеки та перспективи подальших відносин. Він виклав українській стороні своє бачення ситуації навколо війни та застеріг від кроків, які, на його думку, можуть призвести до розширення конфлікту.
Аналітики Інституту вивчення війни зазначали, що Кремль посилює тиск на Лукашенка з метою розширення участі Мінська у війні проти України. Водночас білоруський лідер намагається балансувати між вимогами Москви та збереженням обмеженої автономії.
Керівник політико-правових програм Українського центру громадського розвитку Ігор Рейтерович вважає, що Лукашенко навряд чи погодиться на пряме втягнення своєї країни у війну проти України, хоча Росія була б зацікавлена в більш активному використанні білоруського напрямку.
Читайте також:
Олександр Лукашенко - білоруський політик і державний діяч. На посаді президента Білорусі понад 30 років - з 20 липня 1994 року.
З 2020 року Україна, США, Канада, ЄС та низка інших держав не визнають його президентом Білорусі.
Це сталося після того, як президентські вибори в Білорусі 2020 року були розкритиковані через масштабні фальсифікації та викликали масові протести в країні.
У 2022 році Лукашенко підтримав повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну. Він надав окупантам територію Білорусі для здійснення військової інтервенції на українську територію та проведення ракетних обстрілів, пише Вікіпедія.