Ключові тези:
У Парижі відбулося 15-те засідання "Коаліції охочих" за участю лідерів 37 країн, на якому анонсували запуск спільної антибалістичної програми Фрея та нову хвилю озброєння для України. Лідери Франції, Британії, Німеччини та України домовилися прискорити постачання систем протиповітряної оборони, видати ліцензії на виробництво ракет і підготувати черговий пакет санкцій проти Росії, попри спроби Кремля затягнути війну масованими ударами балістикою. Про це вони заявили на спільній пресконференції, яку транслював Офіс президента України.
Главред з'ясував, які рішення ухвалила "Коаліція охочих" у Парижі щодо підтримки України.
Головував на зустрічі президент Франції Емманюель Макрон, який відкрив засідання переліком договорів, ухвалених за 15-ту зустріч Коаліції з лютого минулого року. Французький лідер наголосив, що ситуація на фронті змінилася на користь Києва, а Росія одночасно зіткнулася з військовими та економічними труднощами, тому зараз саме той момент, коли варто посилювати тиск заради переговорів.
«На саміті НАТО в Анкарі ми змогли поставити спільний діагноз: час не на боці Росії, і вона не може сподіватися на досягнення своїх цілей. Тепер ми маємо втілити це рішення у конкретні колективні дії та змусити Кремль узяти на себе відповідальність і сісти за стіл переговорів», - заявив Макрон.
Однією з центральних тем переговорів стала необхідність суттєвого посилення української системи протиповітряної та протиракетної оборони. Президент Франції визнав, що саме російські балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для української ППО, а тому союзники вирішили зробити боротьбу з цією загрозою одним із головних пріоритетів.
Макрон повідомив, що держави погодили конкретну дорожню карту реалізації домовленостей, які були підписані ще восени минулого року. Тепер вони переходять до практичного виконання. Зокрема, йдеться про додаткові поставки засобів ППО, сучасних радарів, ракет, ліцензування виробництва озброєння, а також модернізацію української бойової авіації.
«Ми підтвердили перші поставки у сфері протиповітряної оборони, модернізацію української авіації, передачу літаків Rafale, які повинні почати виконувати завдання в українському небі у 2028–2029 роках. Додаткові радари, додаткові ракети, ліцензії на виробництво - усе це посилить обороноздатність України», - заявив французький лідер.
За словами Макрона, окремо було ухвалене рішення щодо передачі ліцензій на виробництво французьких ракет Aster-30, крилатих ракет SCALP та інших високоточних засобів ураження. Він пояснив, що розвиток власного виробництва дозволить Україні значно швидше поповнювати запаси необхідного озброєння та менше залежати від тривалих процедур закупівель за кордоном.
Президент Франції наголосив, що сьогодні найбільш критичною потребою України залишається саме антибалістичний захист. Саме тому країни домовилися не лише збільшити нинішні поставки озброєння, а й створити окремий міжнародний механізм розвитку сучасної системи боротьби з балістичними ракетами.
«Україна має дуже нагальні потреби, особливо у сфері антибалістичної оборони. Саме на цьому ми концентруємо головну частину наших нинішніх зусиль», - наголосив Макрон.
Окрему увагу під час саміту учасники приділили розвитку системи протиракетної оборони України. Еммануель Макрон повідомив, що країни-партнери домовилися про створення нової інтегрованої антибалістичної коаліції, до якої вже приєдналися вісім держав. Її головним завданням стане не лише передача Україні необхідних систем захисту, а й формування спільного європейського виробництва сучасних засобів боротьби з балістичними ракетами.
«Ми вирішили створити нову інтегровану коаліцію антибалістичної оборони, до якої вже приєдналися вісім країн. Вона допоможе дуже конкретно посилити українську антибалістичну оборону, надаючи Україні необхідні системи та відкриваючи можливість нового виробництва за ліцензіями», - заявив президент Франції.
Французький лідер пояснив, що союзники мають намір об'єднати технологічні можливості своїх оборонних компаній для прискорення виробництва сучасних засобів перехоплення. Одним із ключових елементів стане спільний проєкт FREYA, який має об'єднати виробників із різних країн Європи. Його метою стане створення доступнішої та масовішої альтернативи нинішнім дорогим системам протиракетної оборони, попит на які стрімко зріс після початку російського вторгнення.
«Ми також ухвалили рішення надати ліцензії на наші ракети та сформувати спільний пул експертизи, щоб розробляти нові антибалістичні спроможності. Саме у цьому напрямку працюватиме флагманський проєкт FREYA», - наголосив Макрон.
Президент Франції окремо привітав рішення американської сторони щодо ліцензування виробництва окремих компонентів для ракет Patriot, зазначивши, що таке рішення дозволить значно збільшити загальні можливості союзників у забезпеченні України сучасними засобами захисту від балістичних атак. За його словами, поєднання американських та європейських технологій має стати одним із найважливіших факторів зміцнення безпеки не лише України, а й усієї Європи.
Ще одним ключовим результатом саміту стало узгодження подальших підходів до формування міжнародних гарантій безпеки для України після завершення бойових дій. Еммануель Макрон повідомив, що союзники фактично завершують створення нової архітектури безпеки, яка повинна запобігти повторній російській агресії.
За його словами, основою майбутньої системи стане декларація про гарантії безпеки, яку країни вже почали наповнювати конкретними зобов'язаннями. Кожна держава визначає власний внесок, але всі вони працюватимуть у межах єдиного механізму координації.
«Ми готові узгодити наші позиції щодо гарантій безпеки, які мають стати новим хребтом європейської системи безпеки. Ми вже створили спільну організацію для реалізації цих гарантій», - заявив президент Франції.
Макрон пояснив, що майбутня система складатиметься із трьох головних напрямів. Перший передбачає довгострокову підтримку українських Збройних сил, їх переозброєння, навчання та забезпечення сучасними технологіями. Другий стосується можливого розгортання багатонаціональних контингентів після припинення вогню, які працюватимуть на морі, у повітрі та на суші для зміцнення гарантій безпеки. Третій компонент передбачає швидке реагування союзників у разі повторної агресії Росії.
«Цей союз має виключно оборонний характер. Його завдання - не контролювати припинення вогню, а забезпечити гарантії того, що воно буде незворотним, і запобігти новим актам агресії», - наголосив Макрон.
Президент Франції окремо підкреслив, що створення подібної системи не є підготовкою до ескалації чи наступальних дій. Навпаки, її головною метою стане стримування Росії та формування таких умов, за яких новий напад стане надто ризикованим і невигідним для Кремля.
Макрон повідомив, що робота над практичною реалізацією гарантій безпеки вже триває. За його словами, ще на початку року генеральні штаби держав-учасниць розпочали планування можливих сценаріїв розгортання міжнародних сил після завершення бойових дій.
Французький президент зазначив, що найближчими місяцями планується проведення масштабних військових навчань у країнах, які межують з Україною. Саме під час цих маневрів союзники відпрацьовуватимуть механізми взаємодії, логістику, управління та швидке розгортання багатонаціональних сил у разі потреби.
«Наші генеральні штаби вже перейшли до нового етапу планування. У найближчі місяці відбудуться навчання в країнах-сусідах України. Це демонструє, що ми маємо конкретний план і готові діяти», - заявив Макрон.
На завершення свого виступу французький президент звернувся до європейців із закликом не сприймати підтримку України як допомогу виключно іншій державі. Він наголосив, що сьогодні українська армія захищає не лише власну незалежність, а й майбутню безпеку всього європейського континенту.
«Ті, хто думає, що ця війна зупиниться на кордонах України або що можна знайти компроміс із агресором шляхом поступок, глибоко помиляються. Те, що ми сьогодні будуємо разом з Україною, ми будуємо також для безпеки всієї Європи», - підсумував Еммануель Макрон.
Однією з головних тем виступу Володимира Зеленського стало офіційне оголошення про запуск масштабної європейської антибалістичної програми FREYA. Президент пояснив, що йдеться не лише про створення окремої ракети чи нової системи протиракетної оборони, а про формування повноцінної кооперації між урядами, оборонною промисловістю та науковими центрами різних країн.
За словами глави держави, новий проєкт має стати відповіддю на головний виклик нинішнього етапу війни - масовані російські удари балістичними ракетами, які дедалі частіше поєднуються з одночасними атаками безпілотників.
«Це антибалістична система і ракета FREYA, яка може стати одним із наших спільних найсильніших внесків у захист життя, у посилення Європи та у глобальну спроможність запобігати конфліктам», - заявив Зеленський.
Президент наголосив, що використання балістичних ракет фактично стало останньою великою ставкою Кремля у війні проти України. За його словами, російське керівництво протягом усіх років повномасштабного вторгнення намагалося зламати українське суспільство різними способами - масованими бомбардуваннями, атаками на критичну інфраструктуру, терором цивільного населення та енергетичним шантажем. Однак саме балістичні удари сьогодні стали одним із найнебезпечніших інструментів тиску.
Водночас Зеленський зазначив, що українські військові змогли зберегти стійкість на фронті, а нинішня ситуація, за його оцінкою, є більш сприятливою для України, ніж у попередні роки повномасштабної війни. Саме тому зараз виникло вікно можливостей для посилення міжнародного тиску на Росію.
«Путін перепробував багато різних засобів - тиснути, вбивати, руйнувати. І балістика стала для нього тим засобом, з яким нам об'єктивно дуже непросто боротися. Але фронт не дозволив йому зламати Україну, і сьогодні наші позиції сильніші, ніж будь-коли раніше», - наголосив глава держави.
Зеленський докладно пояснив, чому саме боротьба з балістичними ракетами сьогодні стала ключовим питанням міжнародної безпеки. Він звернув увагу, що аналогічні загрози останнім часом проявилися не лише в Україні, а й на Близькому Сході, де масовані удари балістичними ракетами вкотре продемонстрували руйнівний потенціал такого озброєння.
Президент зазначив, що Україна вже кілька років практично щодня змушена відбивати подібні атаки, однак можливості існуючих систем залишаються обмеженими через нестачу ракет-перехоплювачів.
«Буквально кожного дня нам потрібні нові ракети для антибалістичних систем. Тим не менше зараз в Україні буває так, що ми не маємо ракет для збиття балістики. Це факт. І це правда», - підкреслив Зеленський.
Глава держави пояснив, що нині в Європі існує лише кілька ефективних варіантів боротьби з балістичними загрозами. Насамперед це американські комплекси Patriot, а також французько-італійська система SAMP/T і німецькі комплекси IRIS-T. Водночас попит на ці системи у світі значно перевищує можливості виробництва.
Президент нагадав, що Сполучені Штати одночасно мають забезпечувати власну оборону, підтримувати союзників у різних регіонах світу та реагувати на виклики на Близькому Сході. Саме тому Україна разом із європейськими партнерами вирішила перейти до створення власної масштабної програми виробництва засобів протиракетної оборони.
«З американськими системами складнощі очевидні. Їх виробництво збільшується, але їх усе одно недостатньо. Саме тому ми розпочали нову антибалістичну програму, яка має забезпечити масове виробництво систем і ракет», - заявив глава держави.
Окрему увагу учасники переговорів приділили питанням підготовки до нового осінньо-зимового періоду. Зеленський зазначив, що Росія, ймовірно, продовжить атаки на українську енергетичну інфраструктуру, тому вже зараз необхідно готуватися до можливих викликів.
Президент повідомив, що союзники обговорили комплекс заходів для захисту енергетики, відновлення пошкоджених об'єктів та забезпечення стабільного проходження наступної зими.
«Треба вже зараз готуватися до зими. Ми сьогодні обговорили, що потрібно для того, щоб підготувати нашу енергетику. Дуже розраховуємо на підтримку партнерів», - заявив глава держави.
За його словами, усі учасники зустрічі підтвердили готовність допомагати Україні у підготовці до нового опалювального сезону. Йдеться як про фінансову підтримку, так і про постачання необхідного обладнання, енергетичного устаткування та систем захисту критичної інфраструктури.
Наприкінці виступу Володимир Зеленський повідомив ще одну важливу новину. За його словами, учасники домовилися, що наступне засідання «Коаліції охочих» має відбутися вже на території України.
Прем'єр-міністр Великої Британії висловив переконання, що за останні місяці міжнародна ситуація істотно змінилася не на користь Кремля. На його думку, російське керівництво вже усвідомлює, що нав'язати Україні свої умови силовим шляхом не вдасться.
Стармер зазначив, що всі ультимативні вимоги Москви щодо української державності, територій чи майбутнього безпекового устрою не можуть бути прийняті ні Україною, ні її міжнародними партнерами. Саме тому єдиним реалістичним шляхом завершення війни залишається припинення вогню з подальшими переговорами.
«Сьогодні Путін добре знає, що всі його вимоги, які він виставляє Україні, не спрацюють. Україна ніколи не погодиться на це», - наголосив британський прем'єр.
Водночас він підкреслив, що будь-які мирні переговори можуть бути результативними лише за умови наявності чітких міжнародних гарантій. Йдеться не лише про припинення бойових дій, а й про створення механізмів, які забезпечать довготривалий мир, компенсацію завданих збитків та недопущення нової агресії.
«Ми повинні зробити все можливе, щоб саме зараз вийти на припинення вогню. Лише на такій міцній основі можуть розпочатися переговори із гарантіями безпеки, питанням репарацій та забезпеченням надійного миру для всіх нас», - заявив Стармер.
Британський прем'єр наголосив, що союзники повинні й надалі координувати свої дії між собою, не дозволяючи Росії використовувати дипломатичні паузи для перегрупування сил чи відновлення військового потенціалу.
На завершення виступу Кір Стармер окремо торкнувся питання політичної наступності британської політики щодо України. Він зазначив, що навіть після завершення його перебування на посаді підтримка Києва залишиться одним із ключових напрямів зовнішньої політики Лондона.
«Я знаю, що мій наступник продовжуватиме цю політику. Він не відступить від підтримки України, тому що Україна стала нашою спільною справою у нашій новій епосі», - наголосив британський прем'єр.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що останні міжнародні зустрічі - саміт G7, переговори союзників та засідання НАТО - дозволили сформувати єдину трансатлантичну позицію щодо подальшої підтримки України. За його словами, саме така координація дала змогу перейти від окремих рішень до комплексної довгострокової стратегії.
Канцлер звернув увагу, що військова ситуація останніх місяців демонструє поступову зміну балансу сил. Українські Сили оборони, за його оцінкою, досягають дедалі відчутніших результатів, тоді як Росія не може продемонструвати тих успіхів, на які розраховувала на початку кампанії.
«Останніми місяцями Україна демонструє справжні успіхи у військовому плані. Наша підтримка також зробила свій внесок у ці результати. Водночас Кремль не має тих успіхів, на які він сподівався», - заявив Мерц.
Німецький канцлер зазначив, що всередині самої Росії дедалі більше людей починають усвідомлювати неможливість досягнення початкових військових цілей. Саме тому, на його думку, міжнародна спільнота повинна використати нинішній момент для подальшого дипломатичного та економічного тиску.
«Все більше громадян Росії бачать, що ця війна не дозволить досягти тих цілей, які ставив перед собою Кремль. Саме цією ситуацією ми повинні скористатися», - наголосив канцлер.
Він підтвердив, що Німеччина й надалі продовжуватиме підтримувати Україну як військово, так і політично, одночасно збільшуючи санкційний тиск на Москву.
«Ми будемо продовжувати допомагати Україні. Ми збільшимо тиск на Росію. Ми робимо це тому, що хочемо якнайшвидше завершити цю війну», - заявив Мерц.
Канцлер Мерц повідомив, що під час паризького саміту союзники узгодили п'ять ключових напрямів подальших спільних дій. Першим із них стало питання припинення бойових дій та майбутнього мирного врегулювання.
За словами Мерца, усі держави-учасниці підтримують якнайшвидше припинення вогню. Однак це можливо лише за умови створення ефективної системи міжнародних гарантій безпеки та збереження сильної української армії.
«Ми абсолютно підтримуємо припинення вогню. Але воно має стати основою для справжнього і сталого миру. Для цього потрібні гарантії безпеки, міжнародний контроль і сильна Україна», - наголосив він.
Канцлер окремо підкреслив, що жодна країна, включно з Росією, не має права диктувати майбутню архітектуру безпеки України. Усі рішення щодо гарантій ухвалюватимуться виключно Києвом разом із його союзниками.
«Гарантії безпеки визначатиме не Москва. Їх визначатимуть Україна та її партнери. І Німеччина ухвалюватиме власні рішення щодо свого внеску тоді, коли це буде необхідно», - заявив Мерц.
Другим ключовим рішенням саміту канцлер назвав підтвердження масштабної довгострокової підтримки України.
За словами Мерца, ще під час саміту НАТО союзники погодилися зберігати нинішній рівень військової допомоги не лише цього року, а й у подальшій перспективі. Йдеться про фінансування на рівні близько 70 мільярдів євро щороку.
«Ми домовилися, що цього року і наступного року продовжимо підтримувати Україну на рівні приблизно сімдесяти мільярдів євро щорічно. Це надзвичайно важливе рішення», - заявив канцлер.
Окремий блок виступу Фрідріха Мерца був присвячений розвитку європейської оборонної промисловості.
Канцлер наголосив, що війна в Україні продемонструвала необхідність створення власних сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони. Саме тому союзники підтримали розвиток антибалістичної програми, започаткованої під час саміту в Парижі.
«Ми приділили особливу увагу розвитку оборонної промисловості. Ми працюємо над європейською системою протиповітряної оборони та антибалістичними можливостями. Це допоможе Україні вистояти перед російською агресією», - заявив Мерц.
Фрідріх Мерц повідомив, що союзники також приділили окрему увагу підготовці України до наступного зимового періоду.
Він наголосив, що Росія, ймовірно, й надалі намагатиметься атакувати енергетичну інфраструктуру, тому вже зараз необхідно забезпечити готовність української енергосистеми до нових викликів.
«Ми також обговорили, як найкраще підготувати Україну до нової зими, якщо війна триватиме. Потрібно відновлювати енергетичну інфраструктуру, і Німеччина надасть усю необхідну допомогу», - заявив канцлер.
Підсумовуючи результати саміту, Фрідріх Мерц заявив, що головним висновком зустрічі стала повна єдність усіх учасників щодо необхідності продовження підтримки України та досягнення справедливого миру.
За його словами, союзники не прагнуть затягування війни, але й не погодяться на мир, який буде нав'язаний силою або створить передумови для нової агресії.
«Наша зустріч показала, що ми всі дивимося в одному напрямку. Ми хочемо, щоб війна припинилася. Ми хочемо миру, саме такого миру, якого прагне Україна», - наголосив канцлер.
Він підкреслив, що Європа готова підтримати майбутні мирні переговори разом зі Сполученими Штатами, однак саме зараз, на його переконання, Кремль повинен зробити свій вибір.
«Наш сигнал Москві дуже простий: настав час сісти за стіл переговорів. Настав час домовитися про припинення вогню. Настав час припинити цю криваву війну проти України. Ми й надалі посилюватимемо тиск на Росію і стоятимемо поруч з Україною заради свободи всієї Європи», - підсумував Фрідріх Мерц.
Радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив в інтерв'ю Главреду, що він не володіє достовірною інформацією про наявні запаси, оскільки такими даними володіють лише Повітряні сили ЗСУ.
Водночас він зазначив, що певні висновки можна зробити на основі відкритої статистики. Зокрема, якщо раніше українська ППО успішно перехоплювала більшість балістичних ракет, а тепер кількість збитих цілей суттєво зменшилася, це свідчить про наявність певних проблем.
Бескрестнов також наголосив, що Росія має доступ до тієї ж відкритої інформації, адже Україна регулярно оприлюднює дані про результати роботи протиповітряної оборони. На його думку, це не є секретом, а поширена ним інформація не повинна сприйматися як привід для паніки. Він підкреслив, що Україна залишається залежною від постачання ракет від міжнародних партнерів.
За словами радника міністра оборони, нині вживаються необхідні заходи для забезпечення української ППО достатньою кількістю зенітних ракет.
"Але якщо у світі спостерігається дефіцит через війну на Близькому Сході, а вся Європа очікує на можливу агресію Росії проти Європи, я розумію, чому ніхто не хоче надавати нам ці ракети. Тим більше, якщо ракет фізично немає, то їх неможливо купити", - підсумував Бескрестнов.
Читайте також:
Офіс Президента України (ОПУ) - постійний орган, утворений Президентом України для забезпечення повноцінного здійснення його конституційних повноважень. У різні періоди мав різні назви: Адміністрація Президента України (1991-2005, 2010-2019), Секретаріат Президента України (2005-2010), пише Вікіпедія.