Що сказав Шапран:
Проаналізувавши бюджет Росії, можна зробити висновок, що 35-40 відсотків закладені на воєнні видатки, але тут виникає парадокс, адже у галузі ВПК є багато проблем.
Як заявив в інтерв'ю Главреду фінансовий аналітик, член Ради НБУ (2019-2021 рр.) Віталій Шапран, бюджет, який ухвалили росіяни, не демонструє запасу міцності, а лише "надуває щоки" і створює видимість сили. Це до певної міри московські понти, щоб змусити підписати мирну угоду, вигідну Путіну.
Окрім цього, в цьому ключі варто зазначити, що більшість російського суспільства також не прагне війни.
"Адже коли справа переходить від телевізора до холодильника, стає зрозуміло, що це впливає на життя людей. Ми зараз поговоримо про податки, інфляцію і побачимо, що на Росію чинять тиск економічні проблеми. Те, що Путін не оголошує загальну мобілізацію та готовий платити величезні кошти за залучення нових мобілізованих, свідчить про те, що режим почувається невпевнено", - каже експерт.
Окрім цього, розпочата режимом Путіна війна черговий раз продемонструвала, що у державній вертикалі Росії існують значні конфлікти, а Путін – далеко не такий командир, яким хоче здаватися. До прикладу, "Транснефть" почала діяти на свій розсуд, їм не сподобалося 40-відсоткове податкове навантаження, і таких прикладів дуже багато.
"Через ці два фактори – монетарний та низьке безробіття – в них з’являється інфляція витрат. Її базисом є друк рубля і те, що працедавцям потрібно підвищувати заробітну плату. І обійти це неможливо. Через інфляцію, державний борг, податки, збір даних на рівні підприємств можна побачити, що ситуація дуже погана. Поточна ситуація показує, що їхня економіка не тягне війну. І в РФ, на відміну від України, немає зовнішньої підтримки – у них немає на кого сподіватися у допомозі ресурсами", - каже експерт.
Саме з цієї причини, як пояснює Шапран, росіяни намагалися організувати візит місії МВФ, але коли їм сказали, що все одно не отримають грошей, то в РФ трішки охололи щодо запуску західних фахівців до себе.
"Але бадьорість, яку виявляє Путін з трибуни та депутати, які ухвалюють провальний бюджет, мʼяко кажучи, штучна. Тому що насправді підприємства реального сектору вже починають вголос говорити, що Набіулліна не права, та демонструвати власну економічну позицію. І я був здивований, що очолює цю опозицію голова оборонної компанії "Ростех" Чемезов – саме він виявився найбільш невдоволеним високою ставкою по кредитах", - зазначив спікер.
Окрім цього, якщо подивитися на реакцію росіян, то в них ціна на споживчі кредити зросла майже вдвічі. Для порівняння, раніше ставка становила близько 20%, а тепер — десь 35-40%.
"І це спричинило збільшення кількості дефолтів за цими кредитами. Допоки це відбувається на рівні населення, це просто викликає невдоволення. Але навіть голова Російського союзу промисловців та підприємців (РСПП), пан Шохін, зазначав, що, за його розрахунками, витрати бізнесу на кредити за рік війни зросли у 2,5 рази. Це дуже серйозно. Про це не було прийнято говорити до того, як Центральний банк підвищив ставку до 21%. Але коли стало зрозуміло, що 21% — це не межа і не кінцева станція "монетарного метро", почалася паніка. Ця паніка виявилася у формі так званого "італійського страйку", коли формально всі працюють, але фактично — ніхто нічого не робить", - каже Шапран.
Як пояснює фінансовий аналітик, близько двох тижнів тому почався подібний "італійський страйк", коли великі компанії, олігархи і навіть державні корпорації відкрито не протестували проти політики Набіуліної.
"Але синхронно у пресрелізах і "Русалу" Дерипаски, і компаній Потаніна, Фрідмана і навіть АФК "Система" Євтушенкова, який ненавидів Україну і якому була вигідна війна через виробництво радарів для ЗС РФ, а також у державної "Роснефти" почала з’являтися інформація про фінансові труднощі за останні 9 місяців. Наприклад, АФК "Система" відзвітувала про збитки у 2,9 мільярда рублів за третій квартал, пояснивши це зростанням процентних витрат за кредитами. Це демонстративне невдоволення проблемами зі ставками. Деякі компанії, включно з "Роснефтью", офіційно оголосили про перенесення інвестиційних проєктів на 12-36 місяців через високу вартість фінансування. Усе це виглядає як "італійський страйк" бізнесу", - заявив ексчлен Ради НБУ.
Відповідаючи на запитання, чи буде це щось більше, Віталій Шапран підкреслив, що зараз критикувати владу наважуються лише окремі представники системи, наприклад, Чемезов.
За його словами, якщо демократією поки що такі процеси назвати важко, то певний прояв невдоволення фіксується. У бізнес-колах ставлять логічне запитання: навіщо була потрібна ця війна, і чи могла Росія обійтися без Криму, Донбасу та частини Луганської області?
"Влада намагається тримати контроль, але невдоволення в країні зростає. Путін боїться оголошувати мобілізацію, побоюючись внутрішнього бунту — не лише серед населення а-ля бунту Пугачова, але й серед олігархів, які колись заробляли великі гроші, а зараз стали ізольованими й переслідуваними фінансовою розвідкою США, Ізраїлю та ЄС", - каже експерт.
На думку Віталія Шапрана, нам у цій ситуації потрібно посилювати санкції, щоб збитки Росії збільшувалися.
"Санкції проти логістики та цін на нафту мають діяти ще жорсткіше. Тобто щоб ми не сприяли отриманню валюти з Євросоюзу енергетичними компаніями. Я б навіть радив розглянути тимчасове перекриття транзиту газу з настанням весни, а також зупинку транзиту нафти трубопроводом "Дружба", щоб "Лукойл" опинився у ще більш складній ситуації та сів на "сухий пайок". Тенденції, які ми спостерігаємо наприкінці року, через три місяці стануть ще більш виразними. Основна мета санкційної політики – створення додаткових каталізаторів збитків для Росії. У мене немає сумнівів, що бюджет, який вони ухвалили, є фейковим, його доведеться переглядати вже у лютому", - звертає увагу аналітик.
Водночас, якщо зробити росіянам ще гірше, то цілком можливо, що Росія може піти на серйозні територіальні та дипломатичні поступки, щоб частково позбутися санкцій.
"Наразі РФ перебуває у парадоксальній ситуації: політика божевільного діда Путіна загнала країну в глухий кут. Наприклад, на Ямалі відкрили велике нафтове родовище, але його ресурси не потрібні нікому. Якщо у першому кварталіекономіка Китаю охолоне, зменшаться обсяги закупівлі газу й нафти, то навіть фундаментальні показники російських компаній, які ми зараз розглядаємо впадуть у рази", - говорить експерт.
Підсумовуючи, фінансовий аналітик Віталій Шапран нагадав, що приблизно два тижні тому російські економісти дискутували про ризик стагфляції (нульового зростання при високій інфляції).
"Тепер вони вже обговорюють можливість депресії, схожої на велику депресію у США в 1930-х роках. У таких умовах обговорювати бюджет виглядає сміхотворно", - резюмував аналітик.
Нагадаємо, як повідомляв Главред, фінансовий аналітик Віталій Шапран висунув припущення, що росіяни можуть змусити Путіна піти на територіальні поступки. Він заявив, що змусити ворога на такий крок можуть санкції.
Також експерт вважає, що фінансування війни в Україні може стати проблемою. За 6 місяців Росію може чекати велике потрясіння, каже Шапран.
Ситуація для Кремля також погіршується і тим, що що США завдали "тактичного удару" по Росії. Однак Шапран стверджує, що для ефективних ударів по економіці РФ потрібні комплексні заходи.
Читайте також:
Віталій Шапран - економіст, фінансовий аналітик.
У 2007-2018 рр. працював головним аналітиком одного з провідних національних уповноважених рейтингових агентств, у 2018-2019 роках обіймав посаду головного експерта з питань грошово-кредитної політики Секретаріату Ради НБУ.
У листопаді 2019 року був призначений Верховною Радою України на посаду члена Ради НБУ.
З травня 2020 року - член редакційної колегії міжнародного наукового економічного журналу VUZF Review (Софія, Болгарія). Також є членом громадських організацій: Українське товариство фінансових аналітиків (УТФА) та Українська професійна асоціація із захисту інвесторів, кредиторів і страхувальників (УПАЗИКС). Має науковий ступінь PhD, який визнано в ЄС.