Коротко:
Багато українців, які змушені були залишити країну через війну, непокояться, що бойові дії можуть чорними щупальцями поширитися і на територію Європи. Такі побоювання мають підстави: наприклад, уряд Німеччини вже почав вживати заходів, розглядаючи можливість запровадження певних форм військової служби та рекомендує населенню робити стратегічні запаси харчів.
У зв’язку з цим постає логічне питання: яка доля українських чоловіків за кордоном і чи можуть вони бути залучені до оборони Європи?
Юрист адвокатського об’єднання "Глоба і Глоба" Сергій Ланкін роз’яснив у коментарі УНІАН, що мобілізація українських чоловіків, які мають статус тимчасового захисту або офіційно визнані біженцями, у Польщі чи Німеччині не передбачена.
Тимчасовий захист регулюється окремою директивою ЄС, а статус біженця - це міжнародно закріплений правовий механізм, що гарантує особі безпеку після вимушеного виїзду з країни проживання.
Водночас надання таких статусів не скасовує обов’язку ставати на військовий облік в Україні й не звільняє від мобілізації на батьківщині. За словами експерта, усі військовозобов’язані громадяни України, які отримали тимчасовий захист у ЄС чи статус біженця, як чоловіки, так і певні категорії жінок (наприклад, медичні працівники), зобов’язані стати на військовий облік. Загальний вік мобілізації в Україні становить від 25 до 60 років.
Тобто українці з цими статусами підлягають мобілізації вдома, якщо не мають законних підстав для відстрочки або бронювання. При цьому мобілізація жінок в Україні наразі залишається добровільною.
Ланкін підкреслює: навіть якщо українець за кордоном отримав статус біженця, це не позбавляє його українського громадянства, а отже, він підпадає під загальні правила військового обліку та мобілізації.
У той же час громадяни України, які мають тимчасовий захист або статус біженця в ЄС, не можуть бути примусово призвані до армії країни перебування, оскільки вони не є її громадянами.
Якщо ж особа офіційно отримала громадянство однієї з країн Євросоюзу та відмовилася від українського паспорта, українське законодавство щодо військового обліку на неї більше не поширюється. Такі люди не можуть бути мобілізовані в Україні.
Водночас вони можуть бути зобов’язані служити у збройних силах тієї країни, громадянами якої стали, відповідно до її законів та встановленого вікового порогу.
Як повідомляв Главред уряд України ухвалив новий порядок автоматизованої видачі повісток. Згідно з ним, повістки військовозобов'язаним тепер можна офіційно надсилати поштою, повідомив народний депутат Олександр Федієнко.
Ба більше, у Німеччині запропонували повертати військовозобов'язаних українців на батьківщину. Про це заявив прем'єр-міністр Баварії і лідер Християнсько-соціального союзу (ХСС) Маркус Зедер.
Член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський пояснив, що не всі важливі підприємства матимуть право бронювати чоловіків, які перебувають у розшуку територіального центру комплектування.
Більше цікавих новин:
Сергій Ланкін - київський юрист, волонтер і громадський діяч, який активно займається правовим захистом військових та їхніх родин; він очолює юридичний відділ ГО «Дієва громада Києва», є керівником юридичної служби добровольчого формування № 42 «Легіон Оболонь», співпрацює з Асоціацією родин захисників «Азовсталі», надаючи їм юридичну підтримку, а також бере участь у волонтерських та просвітницьких ініціативах у столиці.