Про що йдеться у матеріалі:
Європейський Союз офіційно розпочав новий етап на шляху України та Молдови до членства. Усі держави-члени ЄС погодили відкриття першого переговорного кластера, який вважається ключовим для подальшого просування країн-кандидатів у процесі євроінтеграції. Про це повідомила Європейська комісія.
У Брюсселі назвали початок переговорів важливою подією не лише для країн-кандидатів, а й для самого Євросоюзу. У центрі уваги опинилися питання верховенства права, демократичних стандартів та функціонування державних інституцій.
«Сьогодні ми розпочинаємо переговори щодо основ процесу вступу, включно зі справедливістю, свободою та базовими правами», — йдеться у повідомленні Єврокомісії.
Європейські посадовці також наголосили на стратегічному значенні політики розширення в нинішніх умовах.
«Розширення — це наш стратегічний вибір, наша найкраща інвестиція у спільне майбутнє миру, безпеки та процвітання», — зазначили в Єврокомісії.
Відкритий кластер «Основи» охоплює п'ять переговорних розділів. Йдеться про судову систему та основоположні права, правосуддя, свободу і безпеку, фінансовий контроль, державні закупівлі та статистику. Саме цей блок вважається базовим для оцінки готовності держав до членства в ЄС.
Водночас у Єврокомісії вже розраховують на подальше прискорення переговорного процесу. За словами єврокомісарки з питань розширення Марта Кос, наступні рішення можуть бути ухвалені найближчим часом за умови виконання необхідних критеріїв.
«Якщо вони виконують свої зобов’язання, ми також повинні їх виконати. Тому я сподіваюся, що в липні ми відкриємо всі п’ять інших кластерів, і це також є гарною новиною», — сказала Кос, слова якої цитує Інтерфакс Україна.
Посадовиця підкреслила, що нинішній крок став найбільшим досягненням для Києва та Кишинева з моменту отримання ними статусу кандидатів на вступ до Євросоюзу.
«Мегадень для процесу розширення», — так охарактеризувала події понеділка Марта Кос.
Окремо під час дискусій у Люксембурзі сторони порушили питання можливого вдосконалення механізму розширення ЄС. У Брюсселі визнають, що сучасні виклики вимагають обговорення нових підходів до інтеграції держав-кандидатів.
«Нарешті ми маємо дискусію, яку я так довго хотіла провести, у тому числі разом із державами-членами, а саме: якщо процес розширення для деяких із них не відповідає сучасним умовам, то яку методологію ми могли б застосувати? Нам потрібна ця дискусія», — наголосила Кос.
Водночас єврокомісарка підкреслила, що альтернативних форматів участі в Євросоюзі не існує, а кінцевою метою залишається повноправне приєднання до об'єднання.
«Немає ні напівчленства, ні чвертьчленства, а є лише повне членство», — заявила Марта Кос.
За її словами, зараз у центрі обговорень перебувають принцип заслуг та можливості поступової інтеграції кандидатів до окремих політик і механізмів Євросоюзу ще до завершення всіх переговорів.
«І саме це ми зараз розглядаємо – як покращити цю частину процесу вступу», — підсумувала єврокомісарка.
Народний депутат і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук в коментарі Главреду зазначив, що головною перешкодою на шляху вступу України до ЄС залишається принцип одностайності під час ухвалення рішень. За його словами, цю проблему визнають як Україна та інші країни-кандидати, так і самі інституції Євросоюзу.
Політик наголосив, що складність полягає в тому, що для скасування вимоги одностайного голосування також необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів. Водночас наразі серед країн ЄС немає достатньої політичної волі для внесення таких фундаментальних змін до установчих договорів Союзу.
Галайчук також повідомив, що нині активно обговорюються більш практичні аспекти реформи процедури розширення ЄС. Зокрема, йдеться про можливі зміни до методології вступу нових держав, яка зараз передбачає повне виконання всіх вимог перед набуттям членства.
"На нашу думку, а також на думку експертного співтовариства в ЄС, це не зовсім справедливо і неефективно. Така методологія вже створила проблеми для балканських країн і навіть отримала назву "балканська пастка", коли деякі країни по 12–13 років ведуть переговори і не змогли особливо в них просунутися", – підсумував він.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр розпочав технічні переговори з Україною щодо гарантій прав угорської громади на Закарпатті, що є ключовою умовою для продовження євроінтеграції. Він наголосив, що питання мовних, освітніх та культурних прав угорців має бути швидко врегульовано. Це стало однією з головних тем перед засіданням уряду Угорщини і розмовою з президентом Європейської ради Антоніу Коштою.
Згідно з заявою Мадяра, надання особливих прав закарпатським угорцям є обов’язковою умовою для відкриття першого переговорного кластера з ЄС. Прем’єр додав, що вже почалися технічні консультації і цей крок має стати сигналом готовності України дотримуватися європейських стандартів щодо національних меншин перед стартом переговорів.
Як раніше повідомляв Главред, Угорщина зняла вето на вступ України до ЄС після досягнення угоди про розширення прав угорської меншини. Це стало можливим після 17 місяців блокування, що були наслідком позиції попередньої влади Будапешта. Новий прем’єр Мадяр підтвердив курс на покращення відносин і підтримку євроінтеграційних процесів України.
Інші новини:
Вадим Галайчук — народний депутат України IX скликання, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу. Займається питаннями адаптації українського законодавства до норм ЄС та супроводом євроінтеграційних законопроєктів. Також є головою української частини Парламентського комітету асоціації між Україною та ЄС, що є майданчиком для міжпарламентської співпраці України та Євросоюзу.