Головне:
7–8 липня 2026 року в турецькій Анкарі відбудеться 36-й саміт НАТО.У ньому має взяти участь і президент США Дональд Трамп попри те, що він не раз дорікав партнерам по НАТО за недостатню участь у колективній обороні та навіть погрожував вивести Америку з Альянсу.
Ключовою темою заходу стане підтримка України. Очікується, що союзники затвердять багаторічний пакет допомоги на суму 140 млрд євро та підпишуть масштабні оборонні контракти. Подробиці з’ясувало видання Politico.
Як повідомили журналістам п’ятеро дипломатів, на саміті в Анкарі оголосять про укладення нових контрактів на постачання озброєння на мільярди доларів та збільшення виробництва зброї.
Як очікується, союзники також підтвердять свою прихильність до статті 5 угоди про взаємну оборону, а Росію знову назвуть довгостроковою загрозою.
Як і минулого року, спільна заява буде короткою.
Наразі деталі декларації все ще обговорюються послами, тому текст можуть змінити в останній момент.
Точна сума контрактів на постачання озброєння ще не узгоджена, і, принаймні, деякі з угод щодо закупівель, ймовірно, будуть попередньо узгоджені.
Очікується, що нові оборонні контракти охоплюватимуть виробництво далекобійних ударних систем, засобів протиповітряної оборони, безпілотників та іншого озброєння.
Генеральний секретар альянсу Марк Рютте хоче зосередити увагу на саміті насамперед на нарощуванні оборонного промислового виробництва, частково тому, що він шукає об’єднуючу тему, яка могла б допомогти згладити внутрішні розбіжності в НАТО.
У декларації також буде зазначено, що Європа бере ініціативу на себе. Центральна тема — готовність європейських союзників відповідати за власну оборону та інвестувати в далекобійні ракети, ППО та БПЛА для України.
Один із дипломатів заявив, що підтримка України, ймовірно, стане найсуперечливішим пунктом. Але загалом переговори щодо проекту декларації «проходять гладко».
У проєкті заяви союзники по НАТО також зобов’язуються надати Україні військову підтримку в розмірі 70 мільярдів євро та обіцяють виділити суму, що як мінімум еквівалентна цій сумі, на наступний рік, повідомили дипломати.
Однак очікується, що США у цьому пакеті фінансово не братимуть участі.
Союзники по НАТО також прагнуть послабити ще одне ключове джерело напруженості між Європою та Вашингтоном — війну в Ірані. Хоча США підписали попередню угоду про припинення конфлікту, європейські чиновники побоюються, що невирішені питання, такі як відновлення роботи Ормузької протоки, можуть стати центральною темою зустрічей в Анкарі.
Попри сильний внутрішній розкол щодо війни, цей крок, ймовірно, буде сприйнятий як жест примирення з президентом США Трампом: у проекті заяви союзники закликають Іран дотримуватися свободи судноплавства на цьому найважливішому торговому шляху, заявили дипломати НАТО.
У тексті також зазначається, що Іран ніколи не повинен набувати ядерної зброї.
Як писав Главред, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо виділення країнами-членами Альянсу 0,25 % свого ВВП на військову допомогу Україні. Ініціатива не буде реалізована через відсутність одностайної підтримки союзників. Рютте сподівався затвердити цей план на майбутньому саміті Альянсу в Анкарі.
Двопартійна група сенаторів виступила проти затримок з боку Міністерства оборони США у наданні 600 млн доларів допомоги Україні та іншим союзникам у Східній Європі. Як пише Associated Press, 22 травня вони надіслали листа міністру оборони Піту Хегсету із закликом виділити ці кошти.
Держдепартамент США ухвалив рішення схвалити можливий продаж Україні обладнання для зенітно-ракетного комплексу HAWK. Орієнтовна вартість пакету становить 108,1 млн доларів.
Голова комітету з закордонних справ Палати представників США Брайан Маст вважає, що Конгрес США навряд чи схвалить новий великий пакет фінансової допомоги Україні. За словами конгресмена-республіканця, війна Росії проти України відбувається «у дворі Європи», тому саме європейські держави повинні взяти на себе більшу відповідальність за підтримку Києва.
Інші новини:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.