Головне із заяви:
Куба готується відбити можливе військове вторгнення США і вже задіяла механізми управління, передбачені для воєнного часу. Президент країни Мігель Діас-Канель пояснює це погрозами з Вашингтона, де дедалі частіше лунають розмови про зміну режиму на острові.
Про це кубинський лідер заявив 13 листопада під час Національного дня оборони в муніципалітеті Бойєрос у Гавані, повідомляє державна газета Granma.
За словами Діас-Канеля, Гавана не має наміру піддаватися тиску і готується до найгіршого сценарію.
«Ми сповнені рішучості дати відсіч будь-якій спробі іноземної військової агресії проти нашої країни і до цього готуємося», - заявив президент Куби.
Діас-Канель пояснив, що до такого рішення владу підштовхнули численні заяви американських політиків і чиновників, які виступають за військову операцію проти Куби.
«Саме ця неодноразово повторювана риторика погроз військовою агресією змусила нас активувати структури воєнного часу для роботи в мирний час», - сказав він.
За словами президента, загальнонаціональні Дні оборони проводяться на острові щотижня. До них залучають військових, представників місцевої влади та цивільне населення, які відпрацьовують дії на випадок збройного конфлікту. Крім того, минулого тижня на Кубі провели масштабні стратегічні навчання «Монкада-2026».
У районі Бойєрос, де розташований міжнародний аеропорт імені Хосе Марті, до оборони залучили 36 виробничо-оборонних бригад. Місцева влада вже провела два навчання, під час яких відпрацьовували оповіщення та захист населення у разі прямої загрози нападу.
Кубинський лідер наголосив, що навіть у нинішніх складних умовах країна не збирається відмовлятися від соціалістичного курсу, і висунув вимогу до Вашингтона.
«Ми маємо вимагати, щоб уряд Сполучених Штатів зняв і поклав край блокаді нашої країни, припинив колективне покарання, яке він застосовує проти кубинського народу», - наголосив Діас-Канель.
Він також відкинув звинувачення в тому, що Куба загрожує іншим державам, і назвав їх частиною наклепницької політики, яка має виправдати агресію проти острова.
«Куба - мирна країна, країна, яка виявляє солідарність, і тому не становить загрози національній безпеці жодної країни світу», - сказав президент.
Напередодні президент США Дональд Трамп в інтерв’ю ведучому Х’ю Х’юїтту заявив, що хоче вирішити кубинське питання до того, як покине Білий дім у 2029 році, і не виключив військового втручання, повідомляє CNBC.
«Я хочу закрити питання з Кубою до того, як піду», - сказав Трамп.
За даними CNBC, на початку листопада Мінфін США ввів санкції проти кубинських нафтових танкерів і судноплавних компаній. Посольство Куби у Вашингтоні оцінило збитки від блокади з березня 2025 року по лютий 2026 року в 8 млрд доларів.
Політолог, керівник аналітичного центру «Ділова Столиця» Вадим Денисенко у колонці для «Главреда» зазначив, що після поразки на проміжних виборах до Конгресу Трамп шукає швидкої перемоги.
«Зараз у Трампа на столі є три варіанти. Відразу скажу, що всі три є сумнівними. Перший - швидка переможна війна в Ірані. Другий - примусити Україну до миру. Третій - захопити Кубу», - написав експерт.
При цьому Денисенко вважає такі цілі майже недосяжними, проте попереджає, що логіка американського президента може підштовхнути його до дій.
«Я вважаю всі три цілі майже нереалістичними, але, виходячи з логіки Трампа, він може почати рухатися в цих напрямках. Тому нам потрібно готуватися до посилення тиску», - пояснив політолог.
Пояснюючи мотиви Трампа, експерт нагадав, що новий склад Конгресу збереться 3 січня.
«Трампу зараз вкрай потрібна якась перемога, щоб вийти на це перше засідання з сильними козирями», - підкреслив Денисенко.
Науковий співробітник програми «Глобальний Південь» у Quincy Institute Лі Шлейнкер у колонці для Responsible Statecraft на запитання, чи наважаться США на вторгнення, відповів обережно.
«Відповідь - „ні“, або принаймні „поки що ні“», - написав аналітик.
На його думку, у держсекретаря США Марко Рубіо є достатньо інших важелів тиску на Гавану.
«Зрештою, Рубіо не потрібна військова ескалація, щоб домогтися в Гавані тих змін, до яких він прагне», - зазначив Шлейнкер.
Як повідомляв Главред, напруженість у відносинах між Вашингтоном і Гаваною наростає з початку року. У квітні USA Today писало, що Пентагон посилює секретне планування можливих операцій, пов’язаних із Кубою. Планування було попереднім і здійснювалося в рамках Південного командування США.
У березні американський президент зробив низку різких заяв щодо майбутнього острова. Тоді Трамп розкрив сценарій для ще однієї країни, заявивши, що може зробити все, що забажає. У травні міністр енергетики Куби Вісенте де ла О Леві заявив, що в країні закінчилися мазут і дизель.
Кубинська тема з’явилася й в оцінках українських аналітиків. Політолог Вадим Денисенко назвав три варіанти дій Трампа після поразки на проміжних виборах - Іран, Україну та Кубу. Новий склад Конгресу збереться 3 січня.
Читайте також: