Ви дізнаєтеся:
Ситуація на Близькому Сході стрімко загострюється. У середу ввечері, 8 липня, Збройні сили США розпочали нову хвилю військових ударів по об'єктах в Ірані. Цей крок став прямою відповіддю на атаку Тегерана на три вантажні судна в акваторії Ормузької протоки, повідомляє Reuters.
Головна мета американської операції - максимально обмежити здатність Ірану блокувати та атакувати комерційне судноплавство у стратегічно важливих морських артеріях регіону.
«США розпочали завдання додаткових ударів по об'єктах на території Ірану з метою подальшого зниження їхнього потенціалу загрожувати свободі навігації в Ормузькій протоці»., -заявили у Центральному командуванні США (CENTCOM).
За даними іранських державних медіа, серія потужних вибухів прогриміла щонайменше у трьох великих портових містах на південно-східному узбережжі країни. Тегеран майже одразу вдався до ударів у відповідь, атакувавши території Кувейту та Бахрейну, де дислокуються військові бази США.
Новий раунд протистояння розпочався через кілька годин після гучної заяви президента США Дональда Трампа під час саміту НАТО в Туреччині. На запитання журналістів щодо статусу чинних угод із Тегераном, американський лідер відповів безапеляційно:
«Гадаю, все скінчено», - підкреслив Трамп, говорячи про тимчасове припинення вогню.
Пізніше у своїх соцмережах президент чітко дав зрозуміти, що нові удари є актом відплати за морський розбій: «Якщо це повториться, стане набагато гірше!»
Водночас Трамп зауважив, що Вашингтон не прагне повномасштабної війни та залишається відкритим до діалогу. Більш того, за його словами, Тегеран уже шукає шляхи для деескалації та намагається вийти на зв'язок: «Вони дзвонили деякий час тому. Вони дуже хочуть укласти угоду».
Водночас через відновлення активних бойових дій Секретна служба США посилила безпеку президента. Під час повернення до Вашингтона Трамп відмовився від нового літака, наданого Катаром, скориставшись перевіреним бортом зі старого президентського авіапарку.
Черговий виток конфлікту навколо ключового морського нафтотрафіку миттєво сколихнув світові енергетичні ринки.
Так, ф'ючерси на нафту марки Brent зросли приблизно на 1%, досягнувши позначки у 78,80 долара за барель.
Попри поточний стрибок через ризики в Ормузькій протоці, ціни все ще далекі від свого весняного піка, коли у квітні вартість бареля перевищувала 120 доларів.
Як раніше писав Главред, політолог Сергій Таран вважає, що тривалість війни США проти Ірану значною мірою залежить від Дональда Трампа, який завершить її тоді, коли це буде політично вигідно.
Ймовірно, він прагнутиме завершити бойові дії напередодні ключової дипломатичної події свого другого терміну - запланованої на квітень зустрічі з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, щоб прибути на неї з позиції переможця.
Крім того, важливим фактором є й особливості американського законодавства, які також підштовхують до того, щоб не затягувати завершення війни.
"У США президент може застосовувати армію для військових операцій без згоди Конгресу протягом 60 днів. Далі - потрібна згода Конгресу. Яку Трампу отримати буде важко. Хоча б тому, що підтримка іранської місії Трампа в американському суспільстві досить низька. А в країні, між іншим, проходять проміжні вибори до Конгресу", - підсумував він.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, 14 червня Трамп анонсував підписання угоди з Іраном і відкриття Ормузької протоки.
За його словами, документ стане повною протилежністю ядерній угоді часів Барака Обами та має повністю унеможливити створення Іраном ядерної зброї.
Напередодні Іран виступив з ініціативою відкрити Ормузьку протоку і припинити бойові дії, запропонувавши перенести ядерні переговори на пізніший термін. Про це повідомляв Axios з посиланням на американського чиновника та поінформовані джерела.
Водночас Трамп залишився незадоволений цією пропозицією. За інформацією The New York Times, він дав зрозуміти своїм радникам, що план, запропонований Тегераном, не відповідає його очікуванням.
Крім того, Сполучені Штати стикаються з серйозним виснаженням запасів озброєння через війну з Іраном, яка триває з кінця лютого і вже істотно скоротила стратегічні резерви. Зокрема, було використано понад 1100 крилатих ракет великої дальності, які спочатку призначалися для потенційного протистояння з Китаєм.
Вас може зацікавити:
Reuters - британське агентство новин і постачальник даних про фінансові ринки, що надає інформаційні повідомлення газетам та іншим засобам масової інформації, пише Вікіпедія.
Reuters вважається одним із найбільших у світі міжнародних новинних агентств. Агентство існує з середини XIX століття
У Reuters працюють понад 14 000 співробітників у 91 країні світу. Серед них близько 2300 журналістів, а також фотокореспондентів і відеооператорів. Загалом агентство має 197 бюро, які працюють по всьому світу.