Коротко:
Проект бюджету РФ, опублікований у російських медіа, передбачає дефіцит бюджету Росії в 2025 році на рівні 1,17 трлн рублів. В інтерв’ю виданню "Главред" фінансовий аналітик і член Ради НБУ (2019–2021 рр.) Віталій Шапран пояснив, що такі показники є більше декларацією про наміри, ніж реальним відображенням економічної ситуації.
На думку Шапрана, бюджети воюючих країн, як України, так і Росії, часто далекі від реалістичності через нестабільність економічної ситуації. У випадку РФ бюджетні цифри суттєво спотворюються, зокрема, міністр фінансів Антон Силуанов навіть заявляв про профіцит бюджету. Однак реальна ситуація протилежна: дефіцит бюджету оцінюється у 3,3–3,5 трлн рублів, що стало однією з причин різкої девальвації рубля.
«Я сам рахував, і їхні опозиційні економісти також це підтверджують, як і Мінфін який терміново позичає через урядові облігації майже на 3 трлн рублів. Росіяни не могли закрити фінансовий рік, через що терміново девальвували рубль, щоб збільшити рубльові надходження від експорту і закрити дірку в бюджеті», - зазначає аналітик.
Крім того, бюджет РФ демонструє суттєві витрати на ВПК, де близько 35-40% спрямовано на війну, причому вперше в історії ця галузь споживає більше коштів, ніж генерує нафтогазовий сектор.
«Та справжні цифри ще гірші, адже частина валютних надходжень від нафти та інших експортних товарів просто застрягла в місцевих банках тих країн, куди вони експортують свою продукцію», - зазначає Шапран.
Він зауважує, що для Росії це серйозна проблема, оскільки близько 80% валютної виручки надходить у місцевих валютах, з яких близько третини залишається недоступною. Компанії, такі як «Роснефть», декларують зростання доходів, але фактично не мають контролю над цими коштами, що спричиняє дефіцит ліквідності та затримки з податковими виплатами.
«Не хочу загострювати увагу на фейкових цифрах бюджету РФ, однак, наприклад, у бюджеті на 2024 рік закладений курс 90 рублів за долар, а у 2025 році 96,5 рублів за долар. На початок грудня вони трохи «заспокоїли» ситуацію, але наприкінці листопада курс в обмінниках доходив до 120, а на ринку - до 115. Отже, вони вже не дотримуються своїх власних показників. Причому Путіну довелося особисто заспокоювати населення, але «добре» там точно не буде», - акцентує фінансовий експерт.
Дивіться відео інтерв'ю Віталія Шапрана Главреду про стан економіки РФ:
Віталій Шапран зауважує, що при аналізі ситуації варто звернути увагу на фундаментальні аспекти, зокрема на стан підприємств. Наприклад, за даними на 22 листопада, вугледобувні підприємства Кемеровської області за січень-жовтень 2024 року зменшили видобуток вугілля на 8,2% порівняно з тим самим періодом минулого року. Одночасно повідомлялося про закриття кількох шахт у регіоні, що пояснюється падінням цін на вугілля на світових ринках.
«А дешеві маршрути експорту російського вугілля до Європи перекриті, тому росіяни змушені експортувати або через Північ, обхідними маршрутами до Китаю, або через РЖД («Российская железная дорога»). У РЖД всі канали перевантажені, тому понаднормове транспортування дешевих експортних товарів і сировини, зокрема в КНР, неможливе. Внаслідок цього і закриваються шахти, знижується виробництво тощо», - вказує він.
Аналітик наводить ще один приклад: російський алюмінієвий магнат Олег Дерипаска заявив, що «Русал» у 2025 році зменшить виробництво алюмінію на 250 тисяч тонн для оптимізації потужностей. Аналіз показує, що ситуація схожа на проблеми у вугільній галузі: через падіння цін на алюміній і зростання вартості сировини маржа знизилася. Деякі угоди на постачання алюмінію на світовий ринок стали збитковими, і щоб уникнути втрат, «Русал» був змушений скоротити виробництво на 250 тисяч тонн на рік.
«Ситуація з «Газпромом» також не краща. Колись це був флагман російської енергетики та платників податків, а тепер терміни введення восьми проектів модернізації теплоелектростанцій «Газпроменергохолдингу» перенесено на 12-26 місяців», - акцентує Шапран.
Аналітик зауважує, що цей перелік можна продовжувати ще довго. Він наголошує, що чистий прибуток «Роснефти» за дев’ять місяців 2024 року за міжнародними стандартами фінансової звітності становив лише 962 млрд рублів, що на 13,9% менше порівняно з минулим роком. Причиною цього офіційно називають зниження цін на нафту.
«Але якщо заглибитися, частина виручки компанії «застрягла» в Індії через розрахунки в індійських рупіях. Тому навіть офіційні дані про зниження прибутку виглядають прикрашеними. Справжня ситуація значно гірша. Гроші є на папері, але їх немає в розпорядженні компанії», - додає Шапран.
Економічний аналітик вказує на те, якщо аналізувати інші галузі, схожі проблеми спостерігаються у корпорацій АФК «Система», «Альфа-групи» та «Уралсиба». Більшість підприємств, за винятком оборонно-промислового комплексу (ОПК), стикаються зі зменшенням реальних доходів та прибутків. Це підтверджується макроекономічною статистикою: за період із січня по вересень 2024 року сукупний прибуток російських підприємств скоротився на 19%, становивши близько 21,3 трлн рублів порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«Проблема для нас полягає в тому, що, хоча прибуток у багатьох компаній є, але він здебільшого номінальний. Тобто він, по-перше, «намальований» на балансі, а реальних коштів немає. По-друге, є проблеми з ліквідністю - на балансі гроші є, але коли потрібно щось оплатити або запровадити певні інвестиційні проекти, то грошей для цього вже немає», - резюмував фінансовий аналітик Віталій Шапран.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, адміністрація президента США Джо Байдена готує новий пакет жорсткіших санкцій проти Росії. Зокрема, розглядається можливість посилення обмежень на експорт російської нафти та впровадження санкцій проти так званого «тіньового флоту», який використовує Росія для обходу чинних санкцій. Як повідомляє Bloomberg, деталі цих заходів ще обговорюються, але вони можуть торкнутися окремих видів нафтового експорту агресора.
Економічні санкції завдають значної шкоди російській економіці, що може призвести до зростання протестних настроїв серед населення вже навесні. Про це в інтерв'ю виданню «Главред» заявив фінансовий аналітик та колишній член Ради НБУ Віталій Шапран.
США також нещодавно запровадили санкції проти «Газпромбанку», який раніше використовувався Росією для обходу міжнародних обмежень, валютних операцій та торгівлі з іншими країнами. Цей крок завдав серйозного удару по економіці Росії, спричинивши обвал рубля до рівня 115 за долар, хоча пізніше курс стабілізувався на рівні близько 100 рублів за долар. Інші новини:
Інші новини:
Віталій Шапран - економіст, фінансовий аналітик.
У 2007-2018 рр. працював головним аналітиком одного з провідних національних уповноважених рейтингових агентств, у 2018-2019 роках обіймав посаду головного експерта з питань грошово-кредитної політики Секретаріату Ради НБУ.
У листопаді 2019 року був призначений Верховною Радою України на посаду члена Ради НБУ.
З травня 2020 року - член редакційної колегії міжнародного наукового економічного журналу VUZF Review (Софія, Болгарія). Також є членом громадських організацій: Українське товариство фінансових аналітиків (УТФА) та Українська професійна асоціація із захисту інвесторів, кредиторів і страхувальників (УПАЗИКС). Має науковий ступінь PhD, який визнано в ЄС.