Коротко:
Європейські лідери вже звернулися до кількох політиків із пропозицією стати переговірниками з Володимиром Путіним щодо завершення війни в Україні. За даними дипломатичних джерел, серед можливих кандидатур є прем'єрка Італії Джорджа Мелоні, президент Фінляндії Олександр Стубб, президент Чехії Петр Павел, а також очільники урядів Данії та Норвегії Метте Фредеріксен і Йонас Гар Стьоре, повідомляє The Telegraph.
Європа прагне впливати на діалог між Києвом і Москвою, бо посередництво США триває вже понад рік і досі не дало результату. Співрозмовник британського видання назвав дві умови, без яких цей план не запрацює.
"Європа усвідомила: насамперед потрібен консенсус щодо того, що нам необхідно вести переговори з росіянами. По-друге, має бути досягнуто консенсусу щодо того, якою саме буде наша позиція", - зазначив дипломатичний співрозмовник The Telegraph.
Попередні спроби знайти одну фігуру, яку підтримали б усі столиці континенту, провалилися. Самостійні кроки німецького політика Йоганна Вадефуля (Johann Wadephul) критики, знайомі з його задумом, вважають поспішними й непрорахованими. Голова Європейської ради Антоніу Кошта на зустрічі лідерів ЄС у Брюсселі відмовився брати на себе цю місію.
Тому в європейських столицях дедалі більше схиляються до колективного формату.
"За словами джерела, обізнаного з ходом обговорень, найімовірнішим варіантом є призначення групи переговірників – це дозволить уникнути суперництва між країнами за цю роль, а також ризику того, що окремі кандидатури можуть бути заблоковані", - пише The Telegraph.
Одним із потенційних представників Європи у контактах із Кремлем видання називає Олександра Стубба. Фінський президент має добрі стосунки з Дональдом Трампом, яких зблизило спільне захоплення гольфом. Крім того, Стубб перебував в Осло під час нещодавніх переговорів Володимира Зеленського з американською делегацією.
Підхожий профіль має і Петр Павел. У минулому він обіймав посаду військового керівника НАТО та має досвід прямих переговорів із російськими військовими.
В інтерв'ю мережі Axel Springer Global Reporters Network Павел наголосив, що Європа має делегувати одну людину або кілька. За його словами, це не обов'язково мають бути посадовці ЄС чи НАТО - достатньо, щоб їх уповноважили інші лідери.
Головну перешкоду чеський президент бачить у ставленні Кремля до Євросоюзу: за його оцінкою, Путін не визнає за ЄС реальної ваги. Показовим є те, кого російський лідер фактично викреслив зі свого кола контактів.
"Він не хоче розмовляти з Урсулою фон дер Ляєн, не спілкується з Каєю Каллас. Він перестав вести діалог і з іншими європейськими лідерами, зокрема з Емманюелем Макроном", - зазначив Павел.
Водночас він переконаний, що саме зараз час для серйозної розмови з Путіним, щоб знизити напруження на тлі побоювань повномасштабного конфлікту між Заходом і Росією. Павел припускає, що Кремль поставиться до переговорів уважніше, якщо йому запропонувати певний стимул, наприклад ділові угоди.
Главред писав, що за словами політолога Петра Олещука, Росія може відновити тристоронні переговори зі США та Україною в листопаді, однак це не означатиме реального просування до завершення війни.
Диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін використовує нову зустріч для демонстрації дипломатичного прогресу Дональду Трампу, тоді як бойові дії триватимуть.
Пропозиція Кремля відновити контакти в 10-х числах листопада не свідчить про готовність Росії змінювати підхід до врегулювання. Москва намагається створити для американського президента видимість результату.
Як писав Главред, 20 жовтня в Осло відбулися переговори щодо врегулювання російсько-української війни. Україна та її партнери обговорили гарантії безпеки, територіальні питання, санкції проти Росії та план відновлення країни після війни. Детальніше читайте в матеріалі: Переговори Зеленського та Віткоффа завершилися: який план миру передадуть Путіну.
21 жовтня спецпосланець США Стів Віткофф прибув до Росії, щоб представити Кремлю оновлену пропозицію щодо завершення війни.
Президент України Володимир Зеленський допускає замороження нинішньої лінії фронту заради припинення вогню, але відкидає передачу окупованих територій Росії. Він також закликав США не скасовувати санкції проти Москви та надати Україні більше ракет для протиповітряної оборони.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Україна та країна-агресор Росія погодилися на переговори про припинення війни. Водночас він визнав, що досягнення мирної угоди залишається складним завданням.
Вас може зацікавити:
The Daily Telegraph, відома в Інтернеті та в інших місцях як The Telegraph, є британською щоденною консервативною широкоформатною газетою, що видається в Лондоні Telegraph Media Group і поширюється у Великобританії та за кордоном.
У листопаді 2004 року The Telegraph відсвяткувала десяту річницю свого веб-сайту Electronic Telegraph , який тепер перейменовано на www.telegraph.co.uk. Електронний телеграф був запущений у 1995 році. 8 травня 2006 року відбувся перший етап значного редизайну веб-сайту з розширенням макета сторінок і більшою популярністю аудіо-, відео- та журналістських блогів, пише Вікіпедія.