Про що йдеться у матеріалі:
Блекаут у Москві або перехід паливної кризи в Росії на новий рівень може викликати серйозне невдоволення з боку населення та навіть перерости в заворушення. Про це в інтерв'ю Главреду розповів президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», експерт з міжнародних енергетичних питань і безпеки Михайло Гончар.
"Там можуть початися заворушення, невдоволення тощо. Втім, те, що відбувається десь на периферії, Москву цікавить мало. У Москві та Пітері все спокійно. Але чи стане там настільки неспокійно через подібні проблеми – велике питання. У Росії є нацгвардія, щоб знищувати «агентів київської хунти», «агентів НАТО», «польських шпигунів» тощо. Ми ж бачимо, що в останні роки відбувається в Росії: там за повідомлення у Фейсбуці можна отримати не тільки 15 діб і штраф, але й цілком конкретний термін ув'язнення", - вказує він.
Гончар зауважив, що в цілому в Москві й досі спокійне життя. Так, іноді прилітають українські безпілотники — когось це налякало або щось місцями підпалило — але нічого подібного до руйнувань у Києві, Дніпрі, Харкові та інших містах там немає. У столиці переважно комфортні умови, хоча в окремих регіонах РФ можуть бути проблеми з паливом, для Москви це мало відчутно, бо в місті ресурси є.
За словами експерта, саме тому перед Україною стоїть завдання створювати дестабілізацію в межах МКАД, але це навряд чи одразу змінить настрої щодо війни всього населення.
"Це ілюзія. Ми повинні прагнути домогтися, в тому числі і такими діями щодо Москви, знерухомлення сил, що ведуть бойові дії в Україні, перебити логістичні ланцюги і дезорганізувати управління. А саме ізоляція столичного регіону в енергетичному і логістичному контекстах – це саме те, що потрібно", - резюмував він.
Як писав Главред, політолог, директор Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко зазначив, що зараз можна говорити про помітне посилення українських ударів по території Росії. Водночас, за його словами, слід розуміти, що й Російська Федерація готувалася до масштабних атак по цивільній інфраструктурі України — енергетичній, водозабезпеченню та інших критичних сферах. Тож нинішня ситуація радше нагадує спробу відновлення балансу. Адже, як наголошував сам Дональд Трамп, війна не може тривати тоді, коли «гра йде лише в одні ворота».
"Це необхідно для того, щоб і росіяни зрозуміли: головні наслідки спрямовані не стільки проти населення, скільки проти їхньої армії та фінансово-економічного блоку. Думка пересічних росіян тут вторинна. Проте вони також зрозуміють, що саме дії Путіна й його ініціативи штовхають Російську Федерацію дедалі глибше у безодню", - вказує експерт.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Україна почала застосовувати крилаті ракети FP-5 «Фламінго» для ударів по енергетичних об’єктах Росії, пише The Economist. Ці ракети значно швидші за дрони, пролітають близько 50 метрів над землею, мають дальність понад 3000 км і несуть бойову частину вагою близько 1150 кг, що робить їх надпотужною ударною зброєю.
Блекаут у Москві реальний, але не миттєвий сценарій, зазначив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
У ніч на 4 жовтня ЗСУ завдали ряду ударів по важливих цілях на території Росії. Генштаб повідомив про ураження, зокрема, підприємства «Кіришінефтеоргсинтез» у Ленінградській області.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.