Про що йдеться у матеріалі:
Європейський Союз може посприяти досягненню домовленості між Україною та Росією щодо взаємного припинення ударів по аеропортах обох країн. З такою ініціативою до країн ЄС завернувся глава українського МЗС Андрій Сибіга, передає Politico.
«Нам, ймовірно, потрібна нова роль Європи в наших мирних зусиллях. Можливо, ми спробуємо домогтися так званого перемир’я щодо аеропортів», — сказав Сибіга в кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі.
За словами Андрія Сибіги, запропонована ініціатива передбачає укладення між Києвом і Москвою обмеженої угоди про відмову від ударів по аеропортах. Глава МЗС України зазначив, що у Володимира Путіна може бути мотивація підтримати таку домовленість, оскільки ключові російські транспортні хаби, зокрема московський аеропорт «Шереметьєво» та петербурзький «Пулково», дедалі більше опиняються під загрозою українських далекобійних ударів.
«Можливо, наші європейські союзники, створивши платформу або, можливо, спеціальну групу, могли б обговорити [перемир’я щодо аеропортів, - ред.]», — сказав він
Сибіга також повідомив, що президент України Володимир Зеленський уже обговорював цю ідею з окремими європейськими лідерами. Водночас Київ не прагне, щоб Європа замінила США у переговорному процесі. За його словами, європейські ініціативи мають доповнювати дипломатичні зусилля Вашингтона, а не створювати паралельні напрямки.
«Це має бути доповнюючий напрямок — не замість, не альтернативний», — сказав Сибіга
Міністр наголосив, що Європа повинна виступати єдиним фронтом.
Як повідомив один із чиновників ЄС, знайомий із перебігом дискусій, Сибіга порушував тему можливого «аеропортового перемир’я» під час закритої зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу.
Водночас співрозмовник видання зауважив, що європейські міністри спершу мають визначити власні цілі щодо можливих контактів із Москвою.
За його словами, ЄС не може діяти без чіткого розуміння подальших кроків. Також до обговорення долучається Канада.
Як писав Главред, навіть під час оголошеного Росією "перемир’я" у період з 9 по 11 травня бої на окремих напрямках фронту не припинялися, хоча загальна інтенсивність бойових дій дещо знизилася. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зазначають, що режим припинення вогню фактично не супроводжувався чіткими механізмами контролю та реалізації. Єдиною публічно озвученою умовою була відмова України від ударів по Москві під час параду 9 травня, і Київ цієї умови дотримався.
"Поширеність взаємних звинувачень та продовження локалізованої активності з перших годин після оголошення припинення вогню підкреслює той факт, що припинення вогню без чітких механізмів забезпечення виконання навряд чи буде дотримане", - йдеться у звіті.
В ISW також припускають, що російська армія могла використати паузу для проведення ротацій, перекидання резервів і налагодження логістики з метою підготовки до нових наступальних дій. Водночас українські сили продовжують стримувати атаки РФ і не дозволяють Кремлю отримати результати, які Москва могла б представити як значні перемоги до 9 травня.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у Європейському Союзі озвучили фактори, що свідчать про послаблення позицій російського лідера Володимира Путіна. Про це після зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС заявила очільниця європейської дипломатії Кая Каллас.
Водночас керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час візиту до Литви зазначив, що можливі переговори між президентом України Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним не стануть раптовою подією. За його словами, якщо сигнали Росії щодо діалогу є справжніми, Україна також готова до такого формату спілкування.
Крім того, у Кремлі хотіли б бачити колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера представником Європейського Союзу на потенційних переговорах щодо завершення війни проти України. Москва просуває його кандидатуру як прийнятного співрозмовника для обговорення майбутньої системи безпеки в Європі, однак у Німеччині та самому ЄС така ідея викликала різку критику.
Інші новини:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.