Коротко:
Під час масованої атаки по Україні у вівторок, 20 січня, російські війська застосували протикорабельну ракету «Циркон». Водночас у фахівців виникають сумніви щодо ефективності її використання по наземних цілях, зокрема з надводних носіїв.
Про це в коментарі УНІАН повідомив речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.
За його словами, частина аналітиків вважає цю ракету технічно недоопрацьованою, попри те, що вона не є новою розробкою. Подібні проблеми вже фіксувалися на початку повномасштабного вторгнення РФ.
«Деякі аналітики вважають, що вона ще сира, хоча вже не нова. З іншого боку, на початку повномасштабного вторгнення вони її кілька разів застосовували. І тоді у них вже були проблеми з тим, щоб перенавчити її з протикорабельного статусу працювати по землі», – зазначив Плетенчук.
Речник ВМС нагадав, що у 2022 році фіксувалися випадки, коли ракета змінювала траєкторію під час польоту та вражала випадкові об’єкти цивільної інфраструктури.
«Під час польоту, коли вона бачила якусь конструкцію, наприклад, гаражі, вона повертала та летіла туди. У нас таких прикладів на Миколаївщині було кілька у 2022 році», – розповів він.
За словами Плетенчука, подібні інциденти також мали місце у Херсонській області. Фахівці дійшли висновку, що ракета «Циркон» у форматі «земля-земля» залишається технічно недоробленою.
Він також звернув увагу на схожість «Циркона» з іншою російською ракетою – «Оніксом». Обидві є надзвуковими та спочатку проєктувалися як протикорабельні.
«Їхня основна проблема в тому, що вони створювалися не для відпрацювання по наземних цілях», – пояснив речник ВМС.
Окреме питання, за словами Плетенчука, викликає той факт, що російські війська не застосовують ці ракети з кораблів у Чорному морі, попри наявність універсальних пускових установок.
«Значить, у них є якісь складнощі з їхнім застосуванням. Теоретично їх можна було б запускати з кораблів, але ні…», – зазначив військовий.
З огляду на це, у ВМС України не очікують змін у тактиці застосування «Цирконів» найближчим часом.
«Бо, якби така можливість в окупантів була, ми б її вже побачили», – наголосив Плетенчук.
Водночас він визнав, що ця ракета становить підвищену загрозу через надзвукову швидкість.
«“Циркон” цікавий для росіян, бо це надзвукова ракета. Її перехоплювати важче ніж “Калібр”, звісно. Це складніша ціль».
На думку Сергія Братчука, речника Української добровольчої армії, нічна атака російських військ у ніч на 20 січня виявилася значно слабшою, ніж прогнозували напередодні. Він зазначає, що інтенсивність ударів не відповідала очікуваному масштабу, що може свідчити про свідоме стримування противника.
«Якщо б вони справді мали можливість різко наростити обстріли – зробили б це вже сьогодні», – зауважив експерт.
За його оцінкою, ворог намагається накопичити боєзапас для потенційно потужніших атак у майбутньому, але тактика залишається незмінною: замість масованих хвиль – точкові удари по визначених цілях. Під загрозою традиційно опиняються Київ та інші регіони, куди спрямовуються окремі ракети та безпілотники.
Братчук підкреслює, що нинішня ситуація демонструє як стратегічну обережність противника, так і його обмежені можливості щодо нарощування потужності атак у короткий проміжок часу.
Як повідомляв Главред, 20 січня Росія атакувала Київ балістичними ракетами та дронами. Внаслідок удару без тепла залишилися 5 635 багатоповерхівок, а лівий берег столиці залишився без водопостачання.
Крім того, в Україні вимушено запроваджено аварійні відключення світла, подекуди - досить жорсткі. Найскладніша ситуація спостерігається у Київській, Харківській, Сумській, Донецькій та Полтавській областях. Про це повідомило Укренерго.
Нагадаємо, що Росія продовжує обстрілювати українські міста. Зокрема під ударом опинився Київ. У столиці 20 січня пролунали вибухи внаслідок атак балістичними ракетами та безпілотниками типу Шахед.
Читайте також:
Дмитро́ Ві́кторович Плетенчу́к — український військовослужбовець, капітан 3 рангу, керівник пресцентру Сил оборони Півдня (з 22 квітня 2024).
З 2014 року працював у прес-службі миколаївського відділення «Правого сектора». З 2016 по 2020 рік служив пресофіцером у 406-й окремій артилерійській бригаді імені генерал-хорунжого Олекси Алмазова. З лютого по листопад 2022 року працював пресофіцером у Миколаївській ОДА. Після деокупації Херсона у листопаді 2022 року, пів року був начальником пресслужби в Силах оборони міста, а саме тактичної групи «Грім».
У травні 2023 року став речником командування ВМС ЗС України.