Головне:
Сили оборони України завдали успішних ударів по території країни-агресора РФ. Подробиці розкрив президент України Володимир Зеленський.
За його словами, впродовж доби Сили оборони України вразили нафтопереробний завод у Ярославській області.
«Відстань - 1000 км від лінії фронту. Були й наші справедливі відповіді на російську війну в Чорному морі», - повідомив президент.
Зеленський додав, що в російському Енгельсі бійці «Альфи» СБУ вразили ракетоносій ТУ-95МС.
«Саме такі літаки завдають ударів по Україні», - підкреслив президент.
«Дякую за влучність усім нашим воїнам! Це все - відповідь на їхні удари. Росіяни мають відчути, що таке війна», - підсумував Зеленський.
Зазначимо, що в компанії Fire Point раніше заявили, що Сили оборони України вразили Ярославський НПЗ за допомогою БПЛА FP-1.
Ярославський НПЗ («Славнефть-ЯНОС») - один із найбільших нафтопереробних заводів Росії, потужністю близько 15 млн тонн нафти на рік.
Підприємство виробляє бензин, дизельне та авіаційне паливо й інші нафтопродукти.
Як писав Главред, у п’ятницю, 28 серпня, Росію атакували дрони. У Ярославській області під удар потрапив НПЗ. Крім того, БПЛА помітили в Саратовській області, Підмосков’ї та Москві.
У ніч на 26 серпня безпілотники атакували Нижньогородську область країни-агресора Росії. Під удар потрапив Кстовський НПЗ - один із найбільших нафтопереробних заводів нафтового гіганта «Лукойл».
У ніч на 24 серпня одразу в кількох регіонах РФ пролунали вибухи на тлі атаки дронів. Моніторингові канали повідомляли про успішні удари по трьох складських комплексах великого російського маркетплейсу Ozon. У місцях «прильотів» спалахнули пожежі.
У ніч на 22 серпня в Самарській області Росії пролунали вибухи. На світанку безпілотники завдали ударів по складу російського маркетплейсу OZON. На місці «прильоту» спалахнула масштабна пожежа.
Забезпечення російської армії паливом і надалі має пріоритетний характер, однак ключовим фактором є здатність РФ покривати ці потреби в умовах ударів по логістичній інфраструктурі та спроб її ізоляції. Про це в інтерв’ю Главреду розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.
Він підкреслив, що певні проблеми з постачанням палива вже фіксуються по всій лінії фронту, а в російських інформаційних джерелах періодично з’являються скарги на труднощі із заправкою важкої техніки. Водночас, за його оцінкою, ці проблеми поки що не є критичними для боєздатності військ.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі - спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року - член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.