Про що йдеться у матеріалі:
Російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін цинічно наголосив, що Росія зацікавленні в якнайшвидшому досягненні миру та завершення війни Росії проти України. Про це він заявив під час брифінгу.
Володимир Путін, який розв’язав наймасштабнішу війну в Європі з часів Другої світової, заявив про готовність знову повернутися до обговорення російських ініціатив щодо так званої «справедливої» системи безпеки. На його думку, це нібито могло б сприяти врегулюванню того, що він називає «кризою» в Україні.
Також він заявив про відкритість Росії до відновлення певного рівня відносин з європейськими державами.
Воєнний злочинець Путін стверджує, що Москва раніше пропонувала варіанти та, на її погляд, раціональні рішення, які могли б влаштувати різні регіони світу — від США і Європи до Азії.
Дивіться відео заяви Путіна:
Він вважає за доцільне повернутися до предметного обговорення цих пропозицій, аби зафіксувати умови, на яких, як він заявляє, можна було б якомога швидше досягти мирного врегулювання війни в Україні. При цьому Путін наголосив, що Росія декларує прагнення до довгострокового та стабільного миру, який, за його словами, мав би гарантувати безпеку для всіх сторін.
"Не скрізь, у тому числі в Києві і столицях, що його підтримують, до цього готові. Але ми сподіваємося, що усвідомлення такої необхідності рано чи пізно прийде. Поки ж цього немає, Росія продовжить послідовно домагатися поставлених перед собою цілей. Разом з тим, ще раз підкреслю і прошу вас, враховувати у своїй діяльності, що Росія завжди відкрита до вибудовування рівних і взаємовигідних відносин з усіма міжнародними партнерами", - заявив кремлівський диктатор.
Як писав Главред, зміна підходу Вашингтона до війни стала переломним моментом, який оголив помилки попередньої стратегії стримування та змусив Захід інакше подивитися на справжні наміри Кремля. Про це в інтерв'ю Главреду розповіла секретар форуму російської опозиції на підтримку України Ольга Курносова.
Вона наголосила, що за часів адміністрації Байдена домінувала логіка уникнення ескалації через страх ядерного протистояння, тому багато кроків навмисно стримувалися, про що неодноразово згадували публічно.
"Стримували український наступ, ситуацію в Курській області, удари по Криму і багато іншого. Попередня американська адміністрація сподівалася, що вдасться досягти стану нестійкої рівноваги: коли Росія не може захопити Україну, але й Україна не може повністю витіснити російські війська до кордонів 1991 року. Багато хто думав, що війна не затягнеться так надовго", - додала вона.
Курносова припустила, що європейські країни не очікували, що Путін насправді готовий просуватися далі вглиб Європи, хоча про такі наміри говорили з самого початку і сам російський диктатор цього не приховував.
"Я нагадаю: в ультиматумі, який він висунув перед повномасштабним вторгненням, прямо йшлося про те, щоб НАТО забиралося до кордонів 1997 року. Це і був його первинний ультиматум Європі. Усі розмови Путіна про якийсь «ялтинський формат» також означали одне – поділ Європи. Він хотів отримати не тільки Україну і пострадянський простір, а й усю Східну Європу, яка колись перебувала під контролем Радянського Союзу. І тільки зараз, коли гібридна війна, нарешті, прийшла практично в усі ці країни, коли російська пропаганда заполонила інтернет і медіапростір, коли Кремль безпосередньо загрожує країнам Балтії та Польщі, це розуміння – що з цим потрібно щось робити – проросло", - наголосила вона.
Вона також зазначила, що нині подібні сценарії вже не виглядають фантастичними. Якщо раніше Фонд боротьби з корупцією робив ставку на так зване «розумне голосування», то тепер участь у будь-яких імітаційних виборах, зокрема до Держдуми, дедалі більше сприймається як абсурд. Кроки, які ще нещодавно здавалися неможливими, сьогодні виглядають цілком виправданими.
Водночас, на її думку, оточення диктатора має побачити можливість, що з’явилася, і усвідомити шанс перекласти всю відповідальність на Путіна, намагаючись зберегти для себе хоча б якесь майбутнє — для окремих фігур, можливо, навіть у політичній площині.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, у Брюсселі знову пожвавилися обговорення щодо створення окремої високої дипломатичної посади — спецпредставника Європейського Союзу, який міг би займатися переговорами з Росією про припинення війни проти України. Як повідомляє Politico, цю ініціативу активно лобіюють Франція та Італія разом із кількома іншими країнами, і вона вже отримала схвальну реакцію з боку Єврокомісії.
Водночас колишній генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Володимир Путін фактично зазнав поразки у війні проти України, але жодних сигналів про його готовність іти на мирні домовленості наразі немає.
Крім того, за даними американських ЗМІ, президент США Дональд Трамп дедалі більше розчаровується у російському диктаторові та вважає, що саме Путін є головною перешкодою для досягнення миру в Україні, а не президент Володимир Зеленський.
Інші новини:
Ольга Володимирівна Курносова (нар. 24 лютого 1961, Ленінград) - російська політична активістка радикально-демократичного спрямування, видатний діяч антипутінської опозиції. У 1990-1993 - депутатка Ленради 21-го скликання. Брала участь у створенні Союзу правих сил, Об'єднаного громадянського фронту, російської "Солідарності". Відома як непримиренна противниця Володимира Путіна і його режиму, організаторка Маршів незгодних і масових протестних акцій 2011-2013 років. У 2022 році, після початку російського вторгнення в Україну, емігрувала до Польщі, була делегатом "З'їзду народних депутатів", пише Вікіпедія.