Про що йдеться у матеріалі:
Спільні військові навчання Росії та Білорусі, заяви про ядерну зброю та активність поблизу українського кордону є елементами тиску на Україну, а не підговкою до реального наступу. Однак, у випадку загрози Україна відповість миттєво. Про це заявив радник глави Офісу президента України Михайло Пододяк в ефірі 24 каналу.
За його словами, повномасштабний наступ із території Білорусі наразі виглядає малоймовірним, якщо оцінювати поточний перебіг війни.
Подоляк зазначив, що Росія не здатна повністю вирішити навіть тактичні та оперативно-тактичні завдання на нинішній лінії фронту, зазнає значних втрат і навряд чи отримає стратегічну перевагу від відкриття нового напрямку.
"Вважати, що відкриття ще якоїсь ділянки фронту суттєво на щось повпливає, – це нонсенс", - наголосив він.
Він також наголосив, що на півночі працюють Сили оборони України, ситуація перебуває під контролем розвідки, а Білорусь більше не є для України невідомим фактором, як це було на початку повномасштабного вторгнення.
Раніше білоруську територію використовували для координації дронових атак по західних регіонах України, і в межах протидії цій інфраструктурі українська сторона вже дала зрозуміти, що реагуватиме інакше, ніж у 2022 році.
"Територія Білорусі невелика, зрозумілі цілі на території Білорусі, і реакція буде не така, як була у 2022 році. Реакція буде миттєвою, максимально жорсткою", – додав радник глави ОП.
Подоляк також звернув увагу на те, що в самій Білорусі рівень підтримки війни значно нижчий, ніж у Росії. За його словами, білоруське суспільство не сприймає війну так, як російське, а після кількох років бойових дій і наслідків для РФ говорити про готовність білорусів брати участь у війні немає підстав.
Радник керівника ОП заявив, що Україна добре знає, які об’єкти на території Білорусі є стратегічно важливими та наскільки швидко їх можна уразити у разі необхідності.
Подоляк зазначив, що тема північного напрямку потрібна Москві не лише як військовий фактор тиску на Україну. За його словами, через таку ескалацію Кремль намагається остаточно позбавити Олександра Лукашенка навіть обмеженого простору для маневру, оскільки той продовжує шукати окремі контакти зі США та європейськими сусідами Білорусі.
Водночас Росія використовує цю ситуацію як інструмент ширшого тиску. Активність біля українського кордону та демонстративні дії поблизу країн Балтії мають створити враження, що РФ нібито зберігає ресурси для розширення війни та готова до подальшої ескалації.
"Путін хоче за рахунок цієї певної ескалації підвищити свої ставки і сказати, що в нас ще є ресурси для масштабування цієї війни",- розповів він.
В ОП наголосили, що Білорусь потрібна Кремлю як для тиску на Україну, так і для демонстрації сили назовні. Однак головною метою є не відкриття нового фронту, а постійне підтримання напруги на північному напрямку. У Києві, за його словами, добре розуміють можливості Білорусі з точки зору армії, логістики та озброєння, а також бачать, що Росія не має значних резервів, адже в іншому разі їх би насамперед перекинули на східний фронт, де Москва постійно відчуває нестачу сил.
"Сприймати це треба, чітко розуміючи, що ми знаходимось у стані війни. Сьогодні 26 рік, а не 22-й. І в нас є повна карта об'єктів, ключових для білоруської економіки, які треба буде зупинити в перші години конфлікту, якщо Білорусь захоче дізнатися, що таке війна безпосередньо на своїй території", – заявив він.
Він додав, що наразі важливо уважно стежити за інформацією розвідки та Генштабу і враховувати, що гібридна ескалація залишається одним із елементів нинішнього етапу війни.
Подоляк також заявив, що в Києві спільні ядерні навчання Росії та Білорусі сприймають не як підготовку до масштабної наступальної операції, а як елемент психологічного тиску та спробу утримувати в напрузі як Україну, так і сусідні держави регіону.
Він звернув увагу й на інший показовий момент, адже якщо вірити російським повідомленням, ядерні боєприпаси для Білорусі були доставлені лише зараз, хоча Олександр Лукашенко вже давно заявляв, що вони нібито перебувають на території країни.
"Вони не можуть впоратися з Україною конвенційною зброєю. Тому знову дістають тему ядерної зброї й намагаються лякати", – підсумував він.
Як писав Главред, військовий експерт і колишній співробітник СБУ Іван Ступак зазначив, що спроби Росії залучити Білорусь до війни проти України тривають уже не перший рік і є складовою ширшої стратегії тиску на Київ.
Він пояснив, що загальна протяжність фронту перевищує 3000 кілометрів, з яких приблизно 1200 кілометрів припадає на активні бойові дії. Через це Україна змушена утримувати військові сили вздовж усієї лінії, що створює значне навантаження на оборонні ресурси країни.
"У російського командування залізобетонна логіка: чим більше гарячих точок на кордоні України з Росією та Білоруссю, тим більше розсіюється увага нашого Генштабу і наших сил", - вказав він.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський попередив про можливе розширення бойових дій з півночі з території Білорусі. Він підкреслив, що Російський Генштаб зараз активно планує операції наступальних дій у цьому напрямку. Ця заява стала важливим сигналом для оцінки потенційної загрози.
Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун, відзначив, що потенційні загрози від наступу з Білорусі можуть бути локальними і обмеженими, адже великі скупчення сил у прикордонних лісах швидко будуть виявлені завдяки сучасним засобам спостереження. Він наголосив, що болота на півночі ускладнюють великомасштабний наступ і акцентував увагу на можливих розвідувально-диверсійних діях.
Як раніше повідомляв Главред, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко зазначив, що ядерні навчання в Білорусі використовуються Кремлем для психологічного тиску на Захід. Він підкреслив, що Росія прагне посіяти страх і закріпити свою роль у регіоні, створюючи ілюзію готовності до ескалації, хоча реальних масштабних військових дій на цьому напрямку поки що не передбачається.
Інші новини:
Український політичний діяч, політтехнолог, журналіст, радник глави Офісу президента Володимира Зеленського. З початком повномасштабного вторгнення в Україну, брав участь в українсько-російських переговорах, пише Вікіпедія. Один з ключових спікерів ОП.