Головне із заяви Стубба:
Президент Фінляндії Александр Стубб закликав Європу відновити власний діалог із країною-агресором Росією і не покладатися лише на США. На його думку, Вашингтон може обрати курс, який призведе до нового розподілу континенту на сфери впливу. Про це він заявив в інтерв’ю Financial Times.
Водночас Стубб віддав належне американським переговірникам: саме їм вдалося зрушити з мертвої точки переговори між Україною та Росією. Фінський лідер також позитивно оцінив те, що Вашингтон підтримує участь європейських країн у майбутніх перемовинах.
Утім, ці успіхи, переконаний він, не дають Європі підстав і надалі тримати комунікацію з Москвою в чужих руках.
«Ми занадто довго передавали європейську взаємодію з Росією на аутсорсинг, і я вважаю це безвідповідальним», - наголосив президент Фінляндії.
Тепер, коли з'явилися певні рамки для переговорів, європейські лідери, на думку Стубба, мають самостійно виходити на контакт із російським диктатором Володимиром Путіним. Ключова умова - єдність: усі вони повинні транслювати однаковий сигнал і триматися спільної позиції.
Стубб вважає, що Європа нині стоїть перед вибором між двома історичними моделями: Ялтинською угодою 1945 року та Гельсінськими угодами 1975 року. Перша закріпила повоєнний розподіл сфер впливу і фактично залишила Центральну та Східну Європу в радянській орбіті. Друга натомість сприяла розрядці між Сходом і Заходом та утвердила принципи суверенітету, територіальної цілісності й прав людини.
На запитання, до якої з двох моделей тяжіє нинішня американська адміністрація, фінський лідер висловив надію на кращий сценарій. Однак він визнав, що остаточного вибору Вашингтон поки не зробив.
«Ми не знаємо, на який бік схиляться США зараз. Ймовірно, вони схиляються більше до Ялтинського табору, але в майбутньому можуть схилитися більше до Гельсінського», - зазначив він.
За його словами, невизначеність американського курсу не має ставати для Європи приводом згортати діалог чи відмовлятися від захисту власних інтересів.
Окремо Стубб наголосив, що Росія не здобула перемоги у війні проти України і, на його переконання, не здобуде її.
За його словами, Путін відкритий до діалогу з європейцями, проте сам континент запізнився з підготовкою до таких переговорів.
Політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка Максим Розумний говорив, що загроза з боку Росії згуртовує європейців, однак на етапі конкретних рішень єдність може дати тріщину.
На його думку, саме на розбіжностях усередині Європи грає Кремль, тому ЄС, ймовірно, доведеться змінювати й сам механізм ухвалення рішень.
«З одного боку, російська загроза Європу певною мірою об'єднує, актуалізує питання спільної безпеки і спонукає до колективних рішень - у переозброєнні, мобілізації ресурсів, перегляді спільної зовнішньої політики. Але якщо і коли справа торкнеться практичних кроків, очевидно, що Європі буде дуже важко зберегти одностайність», - переконаний він.
Як повідомляв Главред, Росія поки що не погодилася на участь представників Європи в наступному раунді мирних переговорів щодо України. Це суперечить заявам американської сторони та планам ЄС сформувати європейську переговорну команду.
Австрія запропонувала наділити європейську команду на мирних переговорах щодо завершення війни, яку країна-агресорка Росія веде проти України, змістовним мандатом із чотирьох напрямків: політичного, безпекового, гуманітарного та економічного.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Європа долучиться до мирних переговорів між Україною та Росією у форматі E5 і Євросоюз. Йдеться про спільну команду інституцій ЄС і групи E5, до якої входять Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Польща. Паралельно ЄС забезпечить Україні максимальну підтримку і посилить тиск на країну-агресорку Росію.
Читайте також: