Читайте в матеріалі:
Швидкого завершення війни в Україні очікувати не варто — конфлікт може затягнутися на роки та перерости у “нескінченну війну дронів”. Про це в інтерв’ю, опублікованому Bild, заявив експерт з питань Росії та історик Маттіас Уль.
За його оцінкою, нинішня фаза бойових дій залишається війною на виснаження, у якій жодна зі сторін не демонструє готовності до швидкого завершення конфлікту.
“На даний момент війна на виснаження триватиме”, – сказав він.
Експерт наголосив, що історія знає багато прикладів затяжних війн, які тривали попри втому сторін і ознаки потенційного миру, оскільки кожна з них була переконана у власній перемозі. На його думку, подібний сценарій можливий і у війні Росії проти України, коли одна зі сторін може надто пізно усвідомити наближення завершення бойових дій.
Окремо Уль звернув увагу на роль безпілотників, зазначивши, що наразі не існує достатньо ефективних засобів протидії їх масовому використанню.
“Наразі, схоже, немає ефективних контрзаходів проти переважної сили безпілотників. Спочатку їх потрібно буде знищити на полі бою, перш ніж стане можливим ще один успішний наступ. Через високі витрати життєздатними варіантами залишаться лише лазери або кулемети”, – сказав Уль.
Також він підкреслив, що Росія, попри санкції та економічні труднощі, зберігає здатність продовжувати війну завдяки наявним ресурсам і відсутності системного колапсу економіки, на який розраховували на Заході.
Водночас експерт припускає, що у разі зменшення кількості добровольців, яких залучають фінансовими стимулами, Москва може вдатися до інших механізмів поповнення армії — включно з додатковою мобілізацією або зміною формального статусу війни.
Щодо України, Уль зазначає ризики дефіциту особового складу, особливо піхоти, що може обмежувати можливості масштабних наступальних операцій.
“Ймовірно, ситуація ще більше загостриться. Останнім заходом, швидше за все, стане мобілізація чоловіків у віці від 18 до 25 років, які наразі звільнені від обов'язкової військової служби”, – каже він.
Як писав Главред, Росія демонструє відсутність готовності до швидкого укладення мирної угоди щодо війни в Україні. Під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом Володимир Путін дав зрозуміти, що не варто очікувати підписання будь-яких домовленостей до кінця року. Про це повідомила оглядачка NV Юлія Забеліна, посилаючись на власні джерела.
За її словами, російський лідер фактично сигналізував про відсутність короткострокових перспектив для мирного врегулювання.
“Під час цієї розмови, з того, що мені розповідали джерела, Путін ледь не прямо сказав, щоб у Трампа не розраховували на підписання угоди до кінця цього року”, — підкреслила вона.
Забеліна також зазначає, що в Кремлі, за її інформацією, розраховують на можливість до кінця року встановити повний контроль над Донбасом, після чого переговорний процес може перейти в іншу фазу.
Як раніше повідомляв Главред, ситуація навколо війни в Україні поступово виходить за межі регіонального конфлікту, вважає експертка Анна Нотте з Центру досліджень з питань нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна.
Крім того, оцінки ситуації на фронті від аналітиків CNN фіксують зміщення ініціативи після активізації українських ударів по російській логістиці та зростання ролі дронів, що поступово змінює характер бойових дій і темпи просування сторін. У матеріалі також підкреслюється, що Україна змогла частково компенсувати перевагу РФ за рахунок технологічних рішень. На цьому тлі все частіше говорять про зміну ходу війни в Україні та провали Кремля на фронті. Фронт залишається динамічним і нестабільним. Сторони адаптуються до нових умов бою.
Нагадаємо, що експертка Центру Карнегі "Росія–Євразія" Тетяна Станова вважає, що для Кремля важливі не тільки спірні території. На її думку, ключова мета Москви — зберегти контроль над Україною та блокувати її рух у напрямку, який у Росії розглядають як загрозу своїм стратегічним інтересам.
Читайте також:
Bild - найпопулярніша щоденна газета в Німеччині, а також довгий час була найпопулярнішою газетою в Європі. Її платний тираж становить 986 027 примірників, що на 77,6% менше, ніж у 1998 р. Національний таблоїд видається берлінським видавництвом Axel-Springer-Verlag з червня 1952 року, повідомляє Вікіпедія.
Комерційний успіх газети спричинив появу медіа-бренду Bild, під яким Axel-Springer-Verlag видає кілька друкованих відгалужень і новинний портал Bild.de. У 2023 році медіакомпанія була змушена припинити свою діяльність у сфері виробництва телевізійних програм з телеканалом Bild, який проіснував лише два роки. Довгострокові плани видавця включають припинення випуску друкованої газети та перехід на повністю цифрову пропозицію.
У квітні 2022 року 603 284 читачі скористалися платною цифровою послугою Bild plus. За кількістю передплатників він є найбільшим у Європі та десятим у світі. За даними опитування Arbeitsgemeinschaft Online Forschung (agof), у березні 2019 року Bild.de є найвідвідуванішим новинним сайтом у Німеччині, який відвідало близько 25 мільйонів осіб.