Про що йдеться у матеріалі:
Країни Європи найближчим часом навряд будуть тиснути на Україну, щоб обмежити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Про це в інтерв’ю Главреду розповів Максим Гардус, фахівець з питань комунікації, партнерства та інтеграції в ЄС у Razom We Stand.
За його словами, навіть на прикладі Німеччини видно, що федеральний уряд і більшість у парламенті не приєднуються до кампанії тиску на Україну з метою обмеження ударів по російській енергетичній інфраструктурі, хоча в середньостроковій перспективі такі зміни не виключаються.
"Європа — це 27 країн, і десь постійно проходять вибори. Десь проукраїнський уряд може впасти навіть без виборів, а на його місце може прийти антиукраїнський або проросійський уряд.Тому в кожен конкретний момент часу завжди знайдеться якась країна на континенті, яка буде говорити, що потрібно повернутися до «нормальних» відносин з Росією", - вказав він.
Гардус зазначив, що на загальноєвропейському рівні кардинального перегляду цієї позиції наразі очікувати складно. Європарламент і Єврокомісія були сформовані відносно нещодавно, і, за його словами, до завершення каденції Урсули фон дер Ляєн вона, ймовірно, зберігатиме жорстку антиросійську позицію без ознак її перегляду.
"Тому окремі голоси про те, що потрібно зняти санкції або не бити по Росії, будуть посилюватися. Але чи зміниться загальна європейська позиція? Навряд чи", - підсумував він.
Дивіться відео інтервʼю Максима Гардуса Главреду про ризик енергокризи у Європі:
Як раніше повідомляв Главред, удар по НПЗ "Лукойл-Нижегородоргсинтез" та нафтобазі "Ярославль-3" став одним із наймасштабніших за останній час, адже Сили оборони пошкодили чотири резервуари загальним обсягом 140 тисяч кубометрів. Після атаки на об’єктах спалахнули масштабні пожежі. У Генштабі наголосили, що ці цілі забезпечують військову інфраструктуру РФ.
Нагадаємо, удари по російських НПЗ можуть запустити ефект доміно для нафтової галузі РФ, оскільки Кремль ризикує втратити не лише експортні можливості, а й частину нафтовидобувної інфраструктури. Експерт Максим Гардус пояснив, що консервація свердловин у разі зупинки переробки здатна спричинити довготривалі проблеми для російської економіки.
Водночас зупинка Московського та Рязанського НПЗ після атак дронів уже змусила російські підприємства тимчасово припинити переробку пального. Reuters писало, що заводи були змушені призупинити роботу для перевірки обладнання та оцінки наслідків ударів.
Інші новини:
Максим Гардус - український аналітик та експерт з енергетичної політики та санкцій. Спеціалізується на питаннях нафтового ринку, міжнародних енергетичних відносин і впливу санкцій на російську економіку. Працює експертом аналітичного центру Razom We Stand, який просуває ідею глобальної відмови від російських енергоносіїв і зміцнення енергетичної стійкості демократичних країн.
Має значний досвід у сфері стратегічних комунікацій та медіа, регулярно коментує енергетичні теми для українських та міжнародних ЗМІ. Відомий як фахівець, здатний доступно пояснювати складні енергетичні та економічні процеси, роблячи акцент на питаннях енергетичної безпеки.