Коротко:
В ніч на вівторок, 20 січня, дрони і ракети атакували російські міста Орел і Бєлгород. Ракетний удар був завданий по ТЕС "ГП Енергот". Почалася сильна пожежа.
Губернатор Бєлгорода В'ячеслав Гладков підтвердив атаку. За його словами, в результаті обстрілів отримали пошкодження підприємства, що входять до енергетичного комплексу регіону. Крім того, в Бєлгороді на території одного підприємства пошкоджені приміщення та обладнання.
Як уточнюють російські пабліки, удар по Бєлгороду стався після 20:00 за київським часом.
Місцеві жителі повідомили, що в місті Орел близько 21:30 пролунало понад 10 вибухів у різних районах. Атака дронів спричинила часткове відключення електро- та водопостачання.
За даними ASTRA, в Орлі після атаки немає електрики. Місцевий губернатор регіону повідомив, що була атакована паливно-енергетична інфраструктура регіону. Також пошкоджено кілька домоволодінь і особистий автотранспорт на території міста Орла та інших муніципалітетів області. За попередніми даними, постраждалих немає.
"У деяких будинках Північного та Залізничного районів міста Орла є збої в електро- та водопостачанні, здійснюється усунення наслідків. Співробітники МНС та правоохоронних органів проводять профільну роботу на місцях подій", — написав губернатор Орловської області.
Дивіться відео — Дрони і ракети атакували Бєлгород і Орел, почалися проблеми зі світлом:
Як писав Главред, ввечері 20 січня в населеному пункті Афіпський (Краснодарський край РФ) після вибуху сталася масштабна пожежа в одній з багатоповерхівок. Під час відбиття атаки на Афіпський нафтопереробний завод ракета ППО С-400 впала на житловий квартал.
На відеозаписах, зроблених місцевими жителями, чітко зафіксована траєкторія ракети російської системи ППО і її подальше влучання в житлову забудову.
Російська влада повідомляє, що в результаті постраждали 11 осіб, з них до лікарні були госпіталізовані 9, зокрема двоє дітей.
Як писав Главред, в ніч на 14 січня в Ростові-на-Дону в РФ прогриміли вибухи, а згодом спалахнула пожежа. Місто зазнало атаки дронів і, можливо, ракет. Під удар потрапили резервуари нафтопродуктів на території заводу "Емпілс".
В ніч на 13 січня в російському Таганрозі прогриміла серія вибухів. Після атаки дронів спалахнула сильна пожежа. За попередньою інформацією, безпілотники вразили російський завод "Атлант-Аеро", який забезпечує армію РФ FPV-дронами і системами РЕБ у війні з Україною. Під удар також, ймовірно, потрапив авіаремонтний завод ТАНТК ім. Г.М. Берієва.
В ніч на 6 січня в ряді міст Росії прогриміла серія вибухів. Місцеві жителі повідомили про атаку дронів. Гучно було в Липецькій області та Башкортостані. На вибухи також поскаржилися жителі Твері та Пензи.
Удари України по енергетичних об’єктах на території Росії вже спричиняють перебої з електропостачанням у окремих регіонах. За наявності достатніх засобів ураження такі відключення світла в РФ можуть відбуватися дедалі частіше. Про це заявив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", фахівець з міжнародної енергетичної безпеки Михайло Гончар.
Він зазначив, що випадки локальних блекаутів в окремих областях Росії вже відбуваються. Зокрема, Бєлгородська область відчуває дефіцит електроенергії через брак потужних електростанцій, подібна ситуація спостерігається й у Брянській області.
Експерт також наголосив, що досягнення масштабніших наслідків є можливим у теорії, однак це напряму залежить від наявності відповідних засобів ураження.
"Сили оборони України і так досить інтенсивно працюють в цьому напрямку, зокрема знищуючи засоби протиповітряної оборони противника. Адже ефективність удару залежить від того, яка кількість засобів ураження долетіла до цілі", - сказав він в інтерв‘ю Главреду.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.