Коротко:
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна направить своїх воєнних експертів до країн Перської затоки для підтримки регіону та обміну досвідом у протидії сучасним загрозам. Про це він заявив на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном у Києві, передає УНІАН.
«Ми розуміємо, що відбувається – яка там війна. Ми обговорювали деякі деталі щодо ударів по країнах Затоки. Ми розраховуємо, що будемо координуватись. Ми в Європі координуємось також з деякими державами, щоб інтереси Європи були забезпечені, і щоб дестабілізація навколо Ірану не призвела до збільшення проблем в Європі», – зазначив Зеленський.
За словами президента, Україна вже почала робити свій внесок у стабілізацію регіону.
«Країни регіону і США звернулись до України за підтримкою. Ми надамо їм необхідні засоби. Безумовно, передусім експертизу, досвід наших військових для захисту від "Шахедів" та крилатих ракет», – підкреслив він.
Зеленський також наголосив на важливості поширення українського досвіду на європейських партнерів: «Ми бачимо, скільки на Близькому Сході було і різних систем ППО, включаючи "Петріоти", але цього недостатньо в сучасних атаках, в сучасних технологіях, тому Україна має експертизу і досвід. Всі країни визнають, що це найбільший досвід на сьогодні, і ми маємо відповідне виробництво. Маємо поширювати цей досвід на наших близьких друзів і партнерів в Європі».
Щодо впливу конфлікту на Близькому Сході на постачання озброєння Україні, Зеленський повідомив: «Росія зараз допомагає іранцям та іранському режиму. І ми вже розуміємо, що вони їм вже надали… добре те, що іранці зараз не надають Росії ракети для атак проти нас та деякі ніші види зброї».
Україна також отримала запити щодо допомоги цивільному населенню та американським військовим у регіоні.
«Ми сказали, що надішлемо експертів і надамо їм все необхідне, щоб врятувати їх», – зазначив президент.
Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар вважає, що військова кампанія США проти Іран та можливе підвищення світових цін на нафту не здатні суттєво покращити економічну ситуацію Росія.
Експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки зазначає, що навіть у разі тимчасового зростання вартості енергоресурсів Москва навряд чи отримає від цього значні економічні вигоди.
«Таким ціновим сплеском Росія своїх проблем не розв‘яже», – наголосив він.
На думку Гончара, короткострокові коливання на нафтовому ринку не здатні компенсувати системні економічні труднощі, з якими стикається російська економіка.
Як повідомляв Главред, президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп повідомив про можливість нанесення серйозного удару по Ірану. Зокрема, розглядаються варіанти повного руйнування районів і знищення певних груп людей, які досі не розглядалися як цілі.
Крім того, конфлікт на Близькому Сході може завадити країні-агресору Росії співпрацювати з Іраном у військовому плані. Потенційно це може бути вигідним для України. Про це заявив президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв’ю під час державного візиту до Індії, передає Bloomberg.
Нагадаємо, що США звернулися до України з проханням про спеціалізовану допомогу у протидії дронам-камікадзе типу "Shahed" у Близькосхідному регіоні. Київ відгукнувся на запит американської сторони. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.
Читайте також:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.