У кривавій боротьбі з російським агресором Україна продовжує втрачати своїх захисників. Так, у тяжких боях під Бахмутом на Донеччині загинув Володимир Лавренюк із позивним "Барні". Командир 2 роти батальйону "Поліська Січ" врятував життя 80 побратимів.
Як пише Оbozrevatel, після початку повномасштабного вторгнення Росії Володимир спочатку добровільно вступив до житомирської територіальної оборони, а потім у березні 2022 року влився до лав ЗСУ.
Лавренюк розпочинав свій бойовий шлях на посаді командира взводу, з яким брав участь у боях з окупантами у найгарячіших точках Донецької та Луганської областей.
Розповідаючи про свій взвод на радіо НВ, Володимир зазначав, що люди зібралися в ньому абсолютно різні: "І меблярі, і ті, хто мали контракти на пів мільйона гривень за об'єкт. Вони все кинули та приїхали у військкомат, прагнули захищати свою Україну. Є молоді хлопці, які були на момент вторгнення за кордоном, і теж покинули роботу з зарплатою 3500–4000 євро і приїхали сюди захищати країну".
За словами захисника, його взвод воював на совість. Наприклад, тримаючи оборону, вони до останнього залишалися на позиціях під Попасною на Луганщині. Володимир та його побратими забезпечили відхід інших воїнів у безпечну зону на відстані 30 км від практично повністю знищеного РФ міста.
"Барні" з побратимами пройшов запеклі бої за Лисичанськ і був вдячний командирам, які вчасно вивели солдатів із міста та не залишили їх у біді. Лавренюк вважав, що звільняти втрачені міста Луганської області буде важко, бо там залишилися переважно ті, хто чекав на "русскій мір". Однак воїн був упевнений, що Україна поверне свої території: "Нічого, буде трохи важче, але ми впораємось із цим".
Найкраще характеризує Лавренюка ситуація, коли під шаленим вогнем сил противника, які переважають, у населеному пункті Весела Долина під уже легендарним Бахмутом він вирішив вивести особовий склад і врятував життя 80 побратимів.
Почалося все з того, що бойовики з ПВК "Вагнер" зуміли пробратися через соняшникове поле та захопити позиції роти Володимира. Але під прикриттям ночі силами роти вдало відбили свої позиції. "Барні" був викликаний на командний пункт батальйону, коли противник розпочав черговий наступ на позиції роти силами, які значно переважають.
Командування вважало, що забрати людей у такій ситуації буде неможливо. Але "Барні" не збирався відсиджуватися в тилу, поки його побратими були за крок від смерті чи полону: "Якщо я зараз не поїду до своїх людей, то вони всі загинуть".
Володимир негайно вирушив у те місце, де йшов запеклий бій і вивів побратимів у безпечне місце. Тому, розповідаючи про командира, бійці не втомлювалися повторювати: "Якби не "Барні", то нас би вже не було".
Проте, на жаль, ані родина, ані кохана не дочекалися свого героя. 8 лютого стало відомо, що Лавренюк загинув під час бойового завдання на Донеччині.
"Світла пам'ять, як шкода, що війна забрала такого, як ти, найкращого. Люблю тебе всім серцем", - написала наречена захисника Оксана Сладковська.
Як повідомляв Главред, у тяжких боях за свободу та незалежність України загинув 24-річний захисник, молодший сержант Збройних сил України Артем Рапота. Воїн загинув 20 лютого біля населеного пункту Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області. У нього залишилася мати.
Також у бою за нашу країну загинула захисниця Владислава Черних з позивним "Аїда". 28-річна харків'янка боронила рідну землю у складі добровольчого підрозділу "Хартія".
Окрім того, на війні в Україні загинув житель Хмельницької області Василь Шаблій. Героя провели в останню путь в селі Нестерівці. Військовослужбовець бригади "Едельвейс" загинув у боях за Бахмут на наступний день після свого 46-го дня народження 16 лютого.
Більше новин про загиблих захисників України: