Головне з новини:
Більшість громадян України схиляються до ідеї мирного врегулювання війни через міжнародну угоду за участі США та Європейського Союзу, якщо вона передбачатиме вступ України до ЄС у 2027 році, надійні гарантії безпеки, план відбудови та певні територіальні компроміси.
Про це свідчать результати нового опитування Київського міжнародного інституту соціології. За такий варіант висловилися 61% респондентів, тоді як 10% не підтримали б його. Ще 21% не брали б участі в голосуванні, а 9% не змогли визначитися.
Підпишіться на наш канал у WhatsApp, щоб першими дізнаватися головні новини.
Соціологи наголошують, що реакція українців значною мірою залежить від того, як саме сформульоване питання.
Зокрема, більшість категорично не сприймає ідею виведення українських військ із Донбасу в обмін на гарантії безпеки. Але якщо уникати прямої згадки про це або подавати умови в іншому контексті, рівень підтримки зростає.
У КМІС попереджають про ризики маніпуляцій під час можливої референдумної кампанії:
"В нинішній ситуації є високі ризики маніпуляцій з референдумом. Це має враховуватися і владою України, і українською громадськістю, і західними партнерами України", - зазначають дослідники.
Порівняно з січнем, кількість прихильників проведення референдуму щодо мирної угоди знизилася:
При цьому ставлення до територіальних компромісів суттєво різниться між тими, хто підтримує референдум, і тими, хто проти.
Серед прихильників референдуму:
71% готові погодитися на виведення військ із Донбасу в обмін на гарантії безпеки;
Серед противників референдуму:
Загалом участь у можливому референдумі готові взяти:
Найвища мобілізація - серед тих, хто допускає виведення військ із Донбасу: 76% із них заявили, що точно або скоріше прийдуть на голосування. Серед противників територіальних компромісів таких - 59%.
Як писав Главред, агентство Reuters повідомило, що американські представники під час контактів з українською делегацією порушували питання можливості проведення виборів і референдуму вже у травні цього року. Наскільки це реально, пояснив експерт з міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
Він наголосив, що окрім безпекових передумов, існують також чіткі правові та організаційні вимоги, без яких говорити про проведення виборів чи референдуму немає підстав.
"Перший блок – правовий. Він пов'язаний із режимом воєнного стану: чи буде його скасовано, призупинено на період виборів, у якому форматі це може статися. Все це безпосередньо залежить від ситуації з безпекою та параметрів можливих домовленостей щодо припинення вогню", - додав він.
Крім того, за його словами, йдеться і про організаційно-технічний аспект, адже необхідно повністю відновити роботу реєстру виборців, врегулювати участь внутрішньо переміщених осіб, визначити механізми голосування для громадян України, які перебувають за кордоном, та вирішити інші процедурні питання.
Жовтенко зазначив, що українська сторона вже пояснювала американським партнерам, що після припинення вогню та скасування воєнного стану знадобиться до шести місяців для того, щоб належним чином і легітимно підготувати та провести виборчий процес.
Нагадаємо, Главред писав, що президент України Володимир Зеленський готовий оголосити про проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого. Про це повідомила газета Financial Times з посиланням на українських і європейських чиновників, які беруть участь у процесі планування.
Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді формують робочу групу, яка повинна оперативно опрацювати питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану.
Напередодні стало відомо, що члени ЦВК підготують оглядову презентацію, в якій торкнуться всіх проблем, які є і у виборах під час воєнного стану, і в післявоєнних виборах.
Вас може зацікавити:
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) - українське товариство з обмеженою відповідальністю з центром у Києві. Спеціалізація - соціологічні дослідження. Проводить соціекономічні, маркетингові та політичні дослідження. Також КМІС займається дослідженнями здоров'я, консалтингом та аудитом досліджень.
Компанія була заснована 1990 року як дослідницький центр Соціологічної асоціації України. Стала Київським міжнародним інститутом соціології 1992 року, коли партнером Центру став Paragon Research International.
Компанія провела понад 300 фокус-груп. Щороку проводиться приблизно 70-80 кількісних досліджень, пише Вікіпедія.