Вже декілька днів у публічному просторі активно обговорюють дві ситуації, коли російські дрони "висіли" над українським аеродромом у Миргороді і коригували по ньому вогонь. Чому це вдалося ворогу на третьому році повномасштабної війни в інтерв'ю Главреду розповів військовий експерт, офіцер резерву ЗСУ Андрій Крамаров.
За його словами, в першу чергу потрібно розуміти, що країна-агресор Росія запустила на територію українського аеродрому БПЛА оперативно-стратегічного рівня, адже дальність його запуску становить близько 200 кілометрів. Крім цього експерт наголошує, що ворожий безпілотник не міг "зависнути" прямо над аеродромом, тому що такого класу БПЛА обладнані потужною оптико-спостережною системою.
"Для розуміння - Bayraktar TB2, який знайомий нам усім з початку повномасштабної війни, таке спостереження міг би проводити з відстані 50 км від фактичної зони роботи. Зрозуміло, що йому для цього знадобиться певна висота та зручні погодні умови (світлий час доби, відсутність хмар, дощу, туману). Тому теза про те, що БПЛА знаходиться прямо над аеродромом, не зовсім коректна, адже навіть на відео його роботи можна побачити, що вона працює з дуже серйозної відстані щонайменше 30-40 кілометрів", - пояснив він.
Крамаров каже, що це і є проблемою використання таких БПЛА. Він підлітає до мети на такій відстані, навіть якщо подивитися на найкоротший маршрут до Миргорода з Курської області - він становить 160 кілометрів. Тому у висновку БПЛА пролетів таку відстань і як результат зміг зафіксувати цілі, після чого передав вказівку.
Наразі залишається незрозумілим те, чи він одразу зробив розвідувальний політ і виявив скупчення нашої авіації, чи планово відпрацьовував удари в парі з комплексом "Іскандер-М", внаслідок чого і вдарив по аеродрому.
"Проте навіть якщо уявити, що БПЛА з моменту пуску пролетів приблизно 120-130 кілометрів, він це зробив абсолютно безперешкодно. Тобто він вийшов приблизно до зони знаходження військового об'єкту і вже звідти зміг коригувати вогонь. А це означає, що в цій зоні, незважаючи на те, що вона є прикордонною, на жаль, є певна нестача коштів ППО", - додав експерт.
Справа в тому, що розвідувальні БПЛА не обов'язково летять найкоротшою траєкторією, тобто прямою. Тим паче, що в Україні майже кожної ночі з того напрямку залітають "шахеди", які дозволяють побачити їхню траєкторію польоту і ті "сірі" зони, які ми не здатні перекрити засобами ураження.
Окрім цього, є певні інсинуації щодо зменшення кількості мобільних вогневих груп у певних регіонах. Через це фахівці були переведені до Сухопутних військ, щоб компенсувати нестачу кадрів. Це, як правило, оператори важких кулеметів, які знають, як з ними працювати. Але, якщо говорити про дану ситуацію, на це не можна посилатися, бо йдеться про стратегічний аеродром.
"Крім нестачі засобів ППО, є нестача засобів радіоелектронної боротьби. Хоча будь-який БПЛА-розвідник працює на досить серйозних висотах (2-4 кілометри), цей діапазон висот дозволяє ставити ефективні радіоелектронні перешкоди за умови наявності відповідної техніки. Це окрема проблема. Адже одна справа – окопні РЕБи, завданням яких є протидія FPV-дронам, дрібним розвідувальним дронам тактичного рівня на кшталт DJI Mavic, і зовсім інша – великі станції радіоелектронної боротьби, які мають створювати радіоелектронні перешкоди", - вважає Крамаров.
Андрій Крамаров - український військовий експерт, офіцер резерву Повітряних сил ЗСУ.
У минулому - співробітник банківської сфери.
Якщо дивитися прагматично на ситуацію, то стає зрозуміло, що захиститися від таких ударів в цілому не важко, але з погляду роботи командування Повітряних сил та командування 831 бригади тактичної авіації, яка базується у Миргороді, у цьому випадку жорстких порушень правил безпеки експерт не побачив.
Він припускає, що один літак, який стояв окремо, міг бути на оперативному чергуванні, а інші літаки на смузі могли бути не в стані боєздатності. Їхній стан оцінити досить важко, бо у випадку з радянською технікою передбачити, що завтра зламається – неможливо. Тому саме внаслідок цього було завдано удару.
"Ми бачимо таку ситуацію не вперше - наприклад, навесні на півдні була схожа ситуація, коли розвідувальний БПЛА "Zala", який підсвічує цілі для "Ланцету", також залітав на місце базування штурмовиків СУ-25 і теж завдав удару", - навів приклад офіцер резерву ЗСУ.
Фактично, на даний момент в України немає можливості витрачати дорогі ракети західного зразка для збивання БПЛА, тому потрібно шукати протидію та, можливо, нарощувати кількість мобільно-вогневих груп, вважає Крамаров.
"Хоча ці БПЛА працюють на висотах, які відрізняються від "шахедів". Тобто потрібно, щоб на борту МІГ була гармата, яка здатна на такій відстані дістати його, починаючи від зенітної установки 23 мм, а краще якщо це будуть ЗРК західного зразка. Наприклад, той самий "Гепард", у якого в залежності від боєприпасу граничні висоти поразки цілей досягають від 2,5 до 4 кілометрів", - підсумував він.
Нагадаємо, нещодавно ворог опублікував відео з ударом по аеродрому під Миргородом, яке було знято із дрона і на якому зафіксовано використання касетної балістичної ракети від ОТРК "Іскандер".
ЗМІ напередодні заявили, що внаслідок ракетного удару РФ по аеродрому в Миргороді, розташованому за 160 км лінії фронту, було знищено два надзвукові винищувачі ЗСУ Су-27, а ще чотири зазнали ушкоджень.
У Повітряних Силах ЗСУ згодом підтвердили, що є певні втрати, але зовсім не такі, як приписує собі ворог, зрештою вони завжди так чинять від початку вторгнення. Повітряні Сили роблять усе, щоб протидіяти ворогу, ввести його в оману, в тому числі за допомогою макетів та інших засобів.
Інші новини про авіацію в російсько-українській війні: