Ризик ескалації між Північною Кореєю і Південною Кореєю залежить від того, як будуть вибудовуватися відносини Китаю і США. У 2024 році очікується підвищена загроза ймовірності конфліктів геополітичного масштабу. Ситуація вигідна агресору Росії, мета якої – зробити так, щоб "світовий жандарм" Штати не втручалися, а пішли у внутрішню політику. Зрештою Москва хотіла б використати ситуацію для отримання вигідних для себе умов у війні проти України. Про це заявив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
В інтерв'ю Главреду він розповів про те, що подальший розвиток подій у відносинах КНДР і Південної Кореї залежить від того, як будуть між собою взаємодіяти США і Китай.
"Все буде залежати від багатьох факторів – і від кампанії у Сполучених Штатах, і від того, чи зможе Китай знаходити точки дотику, перезапускати підсистеми відносин з колективним Заходом. Після зустрічі Сі Цзіньпіна і Байдена у Сан-Франциско здавалося, що Сполучені Штати і Китай (більшою мірою) нібито готові до перезапуску цих відносин. За деякими аспектами це вдалося або відбувається в процесі, але все може змінитися – можуть з'являтися нові фактори, які вплинуть на геополітичні розклади, після чого ситуація розгорнеться в іншу сторону", - вважає Кулик.
На думку аналітика, цього року можуть загостритися конфлікти по всьому світу. Тенденція активної глобальної війни може призвести до появи нових фронтів.
"2024 рік – це рік підвищеної ймовірності "чорних лебедів" геополітичного масштабу, тому прогнозувати, що все буде лінійно, я б тут не став. Ми входимо в період активної глобальної війни, і поява нових фронтів можливо в будь-якому куточку світу. Ніхто, наприклад, не очікував швидкого загострення між Гайаною і Венесуелою – поки це "паперова війна", але ситуація досить гостра, і, до речі, в інтересах Китаю. Як ніхто не очікував, що Мілей після приходу до влади в Аргентині кине виклик Британії і зажадає повернути їй Фолклендські (Мальвінські) острови. І він, до речі, несподівано отримав підтримку від Венесуели і Бразилії, з якою у Аргентини складні відносини.
Якщо згадати про цілу сукупність історичних конфліктів і прикордонних протиріч в Латинській Америці, замість судів, якими століття там хизувалися як способом вирішення спорів замість воєн, все може перейти в площину використання сили", - вважає Кулик.
На думку експерта, не можна виключати гострих кризових явищ і в Азії, де існують свої протиріччя.
"Те ж саме можна сказати і про Азію, де також наростає турбулентність процесів. І якщо в 2023 році вдалося зняти напругу в Центральній Азії це не означає, що так буде і в 2024 році. Протиріччя між Індією і Пакистаном поглиблюються, те ж саме ми бачимо в "Золотому трикутнику" між Лаосом, М'янмою і Таїландом, та й війна Ізраїлю з ХАМАС також ще не завершилася. Є ще питання Кавказу, Туреччини, претензій Ірану тощо", - пояснив політолог.
На думку експерта, Росії потрібні глобальні загострення, щоб стався хаос, в який, за логікою Москви, не повинні втручатися США. Росіяни хочуть, щоб американці "пішли у внутрішню ізоляцію".
"Все це - фронти глобальної війни, які будуть загострюватися. І мета Росії - перетворити це в хаос, щоб "світовий жандарм" в особі Сполучених Штатів не встигав втручатися в ці конфлікти і їх припиняти, і замість цього більше концентрувався на внутрішньополітичних проблемах. Тобто зробити так, щоб Сполучені Штати пішли у внутрішню ізоляцію, що вже траплялося в їхній історії", - припустив Кулик.
Такі події Москва хоче використати для отримання максимально вигідної для себе можливості завершення війни проти України.
"Ось тоді у росіян виникає шанс закінчити війну так, як вони цього хочуть. Наприклад, умовною перемогою або вигідною їм (але не для Києва) перемовною позицією. А це вже завдання не стільки до військового керівництва України, а більше до політичного, бо це питання внутрішніх політичних процесів у нашій державі. Тобто це вже питання навіть не мобілізації, а того, як держава спілкується з громадянами і будує управління обороною. Тут порятунок лише в народній армії. Але це вже тема для окремого інтерв'ю", - підкреслив Віталій Кулик.
Генеральний штаб Збройних сил Південної Кореї в п'ятницю, 5 січня, повідомив, що війська Північної Кореї випустили понад 200 снарядів біля спірного морського кордону з Південною Кореєю. Шкоди заподіяно не було.
Південнокорейські ЗМІ повідомляли, що військові закликали жителів острова біля кордону Енпхендо евакуюватися в безпечні райони. У 2020 році острів вже обстрілювався військами КНДР. Тоді загинули 4 людини.
Інформагентство Yonhap заявило, що 6 січня вдень Північна Корея випустила 60 артилерійських снарядів біля південнокорейської групи островів Йонпхьондо. Південна Корея закликала Пхеньян припинити обстріли.
Віталій Кулик (22 вересня 1976, Київ) - український політичний експерт, колишній головний консультант Національного Інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО. З 1998 року і по сьогодні - директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.
Інші новини: