Спека, яка не так давно завітала в Україну, коли було побито десятки температурних рекордів, якраз є наслідком воєнних дій, передусім ракетних ударів. Про це на чаті в Главреді заявив еколог, директор Київського еколого-культурного центру, заслужений природоохоронець України Володимир Борейко.
Він пояснив, як це пов’язано.
«Свого часу, коли Кучма любив проводити паради, щоб під час урочистостей не пішов дощ, хмари бомбили спеціальними невеличкими ракетами, і потім довго не було дощу. Якщо маленькі ракетки створюють такий ефект, то, напевно, великі балістичні ракети теж діють подібним чином», - розповів експерт.
За його словами, нормально, коли спека змінюється дощем, потім під впливом сонячних променів земля висихає, знову з'являються хмари, знову йде дощ. А в нас дні йдуть, тижні йдуть, а дощу немає. А все тому, що порушено природний процес утворення дощів.
«Я не стверджую, що це саме так, але припускаю, що може так бути», - додає Борейко.
Він також наголосив, що війна знищує ліси.
«У принципі, можна висадити нові ліси, але природні вже не відтвориш. Відбувається забруднення річок і повітря. Своєю чергою, це призводить до появи кислотних дощів, які можуть випадати не тільки в Україні, а й у Європі, Африці та інших місцях. А кислотні дощі означають загибель сільськогосподарських культур, соснових насаджень тощо», - продовжує експерт.
Крім того, додає природоохоронець, мінування - ще одна проблема, щоправда, не зовсім екологічна.
«Унаслідок цього величезну кількість орних земель неможливо довгий час використовувати. Скільки вже було повідомлень про те, що начебто вже було проведено розмінування території, а пішли трактори та інша сільгосптехніка - і люди знову підірвалися. Але ж навіть із другої світової війни ми досі знаходимо міни та снаряди», - наголошує Володимир Борейко.
Він також сказав, що водночас, як не дивно, війна чинить і позитивний вплив на екологію.
«Завдяки забороні полювання під час війни значно зростає чисельність усіх диких тварин, починаючи від лосів, яких ми внесли до Червоної книги, закінчуючи лебедями, качками, чаплями, зайцями», - підсумував експерт.
Володимир Борейко – український еколог, біолог, природоохоронець, письменник, зоозахисник. Директор громадської організації "Київський еколого-культурний центр", головний редактор гуманітарно-екологічного журналу, заснованого 1999 року. Заслужений природоохоронець України (з 2010 року). У 2024 році Володимир Борейко був нагороджений грамотою-подякою та цінним подарунком від Київської обласної ради за вагомий внесок у розвиток заповідної справи та охорони довкілля.
Борейко є автором 18 чинних природоохоронних законів України. Серед найвідоміших кампаній еколога та очолюваної ним організації – перепис найстаріших дерев України. Щороку Борейко проводить операцію "Першоцвіт", спрямовану на захист рідкісних і зникаючих рослин, занесених до Червоної книги України. Один з активістів всеукраїнської кампанії проти капканів. Серед інших зоозахисних кампаній, які проводить Володимир Борейко, – боротьба з дельфінаріями. Активіст захисту найбільш знищуваного виду тварин в Україні – вовків.
Крім того, Борейко є ініціатором заборони в Україні весняного полювання, полювання в біосферних заповідниках і національних парках, комерційного полювання на зубрів, вилову дельфінів, використання капканів і фосфіду цинку.
Під керівництвом Борейка у 20 областях України створено 588 об'єктів природно-заповідного фонду, а за свою інспекторську діяльність затримав понад 2 тисячі браконьєрів, пише Вікіпедія.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, війна в Україні може розвиватися за трьома сценаріями. Всі вони залежать від того, наскільки активно країну підтримуватимуть союзники.
Україна готова до переговорів з Росією, однак у цьому процесі усі залучені сторони мають дотримуватися міжнародного права і поваги до територіальної цілісності країни, щодо якої ведеться агресія, пояснив Михайло Подоляк.
В той же час, міністр фінансів Сергій Марченко заявив про те, що війна в Україні триватиме і в 2025 році. Він зазначає, що Україна разом з МВФ оцінює додаткову фінансову потребу на 2025 рік з боку партнерів у розмірі 12-15 млрд доларів.
Читайте також: