Ключові тези:
Фракція «Європейська солідарність» оголосила про виключення народного депутата Олексія Гончаренка через розбіжності щодо завершення війни та майбутньої системи безпеки України. У партії заявили, що його публічна позиція більше не відповідає базовим принципам політичної сили. Про це йдеться в офіційній заяві партії «Європейська солідарність».
У політсилі наголосили, що внутрішні суперечки є нормальною частиною демократичної партії, однак окремо виділили питання, які вважають фундаментальними для держави. Йдеться про сильну українську армію, українську мову, незалежну церкву, вступ до ЄС і НАТО.
«Для "Європейської Солідарності" такими принципами є сильна українська армія, українська мова, незалежна українська церква, членство України в Європейському Союзі та НАТО. Ми переконані: це фундамент української державності», - йдеться у заяві партії.
Ключовою причиною конфлікту в «ЄС» назвали публічні висловлювання Гончаренка про можливе завершення війни та майбутню архітектуру безпеки України. У партії вважають, що ці погляди вже не узгоджуються з її політичною та ідеологічною лінією.
«Публічні позиції Олексія Гончаренка щодо завершення війни та майбутньої архітектури безпеки України розійшлися з позицією "Європейської Солідарності" та її ідеологічними засадами», - зазначили у партії.
У «Європейській солідарності» підкреслили, що рішення не означає заперечення спільної роботи з депутатом у минулому. Водночас там вважають, що формальна єдність фракції не може зберігатися, якщо її учасники мають принципово різні погляди на подальший розвиток країни.
Окремо партія перевела відповідальність за переговорну стратегію на чинну владу. У заяві наголошується, що саме влада з монобільшістю має визначати дипломатичний курс і пояснити суспільству, яким бачить реалістичний шлях до припинення вогню та справедливого миру.
У «ЄС» також заявили, що суспільству потрібна широка дискусія про умови завершення війни, гарантії безпеки та запобігання новій агресії Росії. При цьому партія наполягає: компроміси можливі, але вони не мають стосуватися незалежності України, її європейського курсу, національної ідентичності та права самостійно визначати власну систему безпеки.
«Компроміси можуть бути частиною шляху до завершення війни. Але незалежність України, її європейське майбутнє, питання національної ідентичності та право самій визначати систему власної безпеки - не предмет компромісу», - заявили в «Європейській солідарності».
У партії також нагадали, що її команду становить не лише парламентська фракція, а й десятки тисяч партійців. Особливо наголосили на позиції членів «ЄС», які нині служать у ЗСУ та, за словами партії, є важливою частиною її бачення захисту України.
Скандал навколо Олексія Гончаренка розгорівся після серії його дописів про ситуацію на фронті та перспективи завершення війни. Частину запропонованих ним підходів у мережі та в його власній фракції назвали капітулянтськими.
Він запропонував змінити підхід України до переговорів із Росією та почати домовлятися навіть із питань, які раніше Київ не розглядав як предмет торгу. Свою позицію депутат обґрунтував оцінкою ситуації на фронті, втратами людей, економічними проблемами та залежністю України від фінансової підтримки партнерів.
"Прямо зараз реальність така: ми програємо війну; ми втрачаємо величезну кількість людей; у нас немає своїх грошей не просто на оплату війни, а навіть на функціонування країни; ми втрачаємо бізнес і економіку", - написав Гончаренко.
Депутат закликав повернутися до того, що назвав «реальністю», та виходити з прагматичних інтересів України і її партнерів. Серед можливих кроків він назвав послаблення санкцій проти Росії в обмін на припинення далекобійних ударів, розблокування Чорного моря та обмеження бойових дій на окремій ділянці фронту.
"І якщо нашим союзникам важливі гроші. А нашим американським союзникам хочеться низьких цін на енергоресурси. І санкції з Росії все одно знімуть, то, може, не будьмо дурнями й спробуймо цим скористатися? Наприклад, самі виступімо за зняття санкцій з Росії в обмін на припинення будь-яких далекобійних ударів, розблокування Чорного моря та обмеження бойових дій ділянкою фронту на Донбасі", - вважає народний депутат.
Гончаренко також запропонував не обмежувати переговори лише питанням припинення війни. За його задумом, домовленості можна було б укладати поступово - від окремих питань до ширшої угоди.
"Ми не можемо домовитись одразу про закінчення війни. Давайте домовлятись про все на світі… Коли ми крок за кроком почнемо домовлятись і цих домовленостей дотримуватимуться, то поступово можна буде домовитись і про щось більше. І нарешті домогтися миру", - написав Гончаренко, не уточнивши, що саме зараз Росія виступає против проведення переговорів до повної окупації Донбасу.
Серед потенційних тем для переговорів депутат назвав також нейтральний статус України в контексті членства в НАТО.
Ще одним напрямом, який Гончаренко пропонував винести на можливі переговори, стали питання мови, релігії та історичної пам’яті. Водночас він не пропонував змінювати статус української як основної мови освіти, культури та науки, але вважав, що громадяни мають зберігати можливість спілкуватися російською.
Щодо церковної сфери депутат не підтримав повну заборону для громадян обирати російську православну релігійну громаду.
Таким чином, до потенційного переговорного порядку денного Гончаренко відносив не лише військові та територіальні питання, а й мовну політику, церковну сферу та підходи до історичної пам’яті.
Окремо Гончаренко запропонував шукати компроміс щодо Донбасу. Його бачення передбачає припинення ударів, фіксацію лінії бойових дій, створення нейтральної зони, відведення українських і російських військ та можливий міжнародний контроль.
"Ми спробували все можливе. Ми не можем перемогти Росію. Росія не може перемогти нас", - заявив депутат.
Після резонансу навколо заяв Гончаренка парламентська фракція «Європейська солідарність», до якої він на той час входив, оприлюднила окрему позицію щодо можливих умов завершення війни. У партії наголосили, що переговори мають привести до припинення бойових дій, але не можуть передбачати відмову України від основ державності.
"Мир має зупинити війну. Але мир не може означати капітуляцію української державності та ідентичності", - заявили у фракції «Європейська солідарність».
Президент України Володимир Зеленський виступив проти закликів до припинення бойових дій на умовах, які передбачають поступки Росії, заявивши, що така позиція може загрожувати самій Україні. Про це заявив президент України Володимир Зеленський у коментарі журналістам.
За словами глави держави, попри складність ситуації, Україна не повинна погоджуватися на тиск Кремля. Він також запевнив, що люди, які роблять подібні заяви, не визначають перебіг переговорного процесу.
"Як би нам не було складно, не можна піддаватися Путіну та Росії, бо Україну зламають. Це, безумовно, особиста відповідальність. Я розумію, що від цих людей точно не залежить переговорний процес, тому народ України може бути спокійним", - сказав Зеленський.
Окремо президент наголосив на відповідальності народних депутатів за позицію щодо державних інтересів. За його словами, поняття єдності передбачає не лише спільну позицію, а й відповідальність тих, хто представляє громадян у парламенті.
"Говорячи про єдність, необхідно також розуміти, що єдність - це відповідальність, насамперед народних обранців. Вони служать Україні, і здавати інтереси нашої держави не можна ні в якому разі", - наголосив президент.
Водночас Зеленський закликав уникати заяв, які можуть посилювати напруження всередині країни. Він пов'язав поширення панічних настроїв із вигідним для Росії сценарієм.
"Але, тим не менш, сіяти паніку не потрібно. І так вистачає всіх викликів, ударів. Хаос нікому не потрібен. Росія саме цього й домагається", - зазначив глава держави.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, президент України Володимир Зеленський оголосив про відновлення декларування для правоохоронців і працівників Сил безпеки, які не перебувають на фронті. За його словами, під перевірку потраплять податкова, АРМА та інспекції з високими корупційними ризиками.
Раніше Володимир Зеленський відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора. У зверненні президент закликав Раду невідкладно підтримати звільнення і відзначив, що відсторонено указом №905/2026. Указ датовано 14 вересня 2026 року і виданий відповідно до частини другої статті 11 Закону України про правовий режим воєнного стану.
До цього Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора. Він підкреслив, що це було політичне рішення і просив президента та Верховну Раду прийняти його звільнення. Кравченко також зазначив, що його позиція щодо раніше висунутих звинувачень залишається незмінною.
Читайте також:
Олексій Гончаренко - український політичний та громадський діяч, депутат Верховної Ради України VIII й IX скл., член фракції Європейська Солідарність, член української делегації у ПАРЄ, президент Комітету ПАРЄ з міграції, біженців та переміщених осіб.
У серпні -листопаді 2014 - голова Одеської обласної ради, депутат Одеської міської ради V й VI скл. (2006-2014), заступник голови Одеської міськради.
У 2005-2014 роках - член Партії регіонів, прибічник надання російській мові статусу державної в Україні.