Центральна тема тижня - резолюція Європарламенту щодо Росії. Туди приплели і Олексія Навального, і Україну, і навіть підірвані склади в Чехії. Але привід - це справа така. Коли щось дуже хочеться зробити, можна почати і без приводу.
Важливим є сам зміст резолюції. А він дуже крутий. Якщо хто пропустив, нагадую - у разі напад РФ на Україну, ЄС бере на себе зобов'язання відключити Росію від платіжної системи SWIFT, а також зупинити імпорт російських вуглеводнів.
Чи буде це все проблемою для Росії в разі реалізації такого сценарію? Це буде не просто проблема, для росіян це стане фундаментальною дупою. Повноцінної заміни SWIFT в Росії немає, та й бути не може. Обходитися без неї можна, але іранці можуть розповісти, наскільки це геморойно. До того ж, виникне проблема конвертації рубля на міжнародній арені. Його просто перестануть приймати в пристойних банках Заходу.
Читати такожЧому Європа не поспішає вводити санкції проти РФВідмова від російських нафти і газу – це обопільна проблема для ЄС і Росії. Знову ж таки, я не газовик, але ось так відразу відмовитися від поставок російського газу ЄС не зможе. Так, безсумнівно, тут же з'являться чудові схеми. Адже ми купували за Петра Олексійовича "словацький" газ. Тому, російський газ може стати "турецьким», «азербайджанським», "туркменським" і т.д. але в будь-якому випадку, поява схем і посередників стане головняком для Росії і неодмінно призведе до падіння доходів.
Іншими словами, реалізація такого плану - це загроза економічній стабільності Росії. І те, що росіяни цим стурбовані, можна побачити з коментарів їх публічних осіб – Лавров, Пєсков, Захарова – все навперебій щось говорять весь тиждень про SWIFT. Тобто, відчувають наближення смаженого півня.
Теоретично можна було б припустити, що на Заході нарешті серйозно вписалися за Україну. Але так легше припускати жителям Уфи або Томська. Це ще їм можна впарити на тлі нескінченного Путіна, що у нас тут вітрина.
Але у нас тут всередині - у експонатів вітрини - все трохи інакше. Не буду перераховувати всі особливості нашої вітрини - комуналку, соціалку, інфраструктуру, що розвалюється і гуманітарну ненависть. Кожен сам для себе скаже, кому тут жити добре і чому його немає в цьому списку. Україна - країна-деградант за всіма базовими показниками. Тут не зростає ВВП і звідси масово виїжджають. Щось ще уточнювати сенсу немає. А на дворі давно вже не 2014 рік.
Читати такожМіж США і Росією офіційно почалася нова холодна війнаІ країна знаходиться під повним управлінням Штатів. Нічого принципового тут наперекір господареві не приймається. Петляють, імітують, включають дурня – не без цього. Все-таки особливості національного характеру у нас саме такі. Але вже якщо в посольському Твіттері з'явиться запис "Україна "Супутник» не купуватиме", то хоч до Ісуса з апеляцією біжи, але і він вже не допоможе.
Але вітрина все одно не сяє. А не сяє, бо функція України - це не вітрина, а таран. Така собі машина для зйомок в блокбастері, яка повинна не вражати своєю красою, а ефектно вибухнути.
Американці борються не за збереження України від Росії, а за саму Росію. Адже всім цікаво, якою вона буде післяпутінська Росія. І в американців є на це своє бачення.
При цьому, це бачення зовсім не якихось великих стратегів - давайте закриємо російським міжнародну платіжну систему і перекриємо краник з продажу вуглеводнів. Ось тоді путінський режим і обісреться.
План для тих, хто може на карті світу знайти Білоруське море, можливо, і бездоганний. Але в ньому не вистачає двох ключових інгредієнтів на той випадок, якщо раптом путінський режим не посиплеться.
Перший - чи готові американці і союзники воювати з росіянами по-справжньому? Хоча б на полях третіх країн? Ось навіть на території України? Бойові з'єднання "зелених чоловічків" проти армійських підрозділів "життя чорних має значення".
І другий інгредієнт - гранична стіна санкцій. Торгова і фінансова блокада Росії - це вже межа. Далі можна хіба що вводити індивідуальні санкції проти країн світу, які ведуть якісь відносини з РФ, але там може статися неприємний сюрприз. А раптом хтось не підкориться?
Але я зараз про інше. Уявіть собі Кримінальний Кодекс, де за всі злочини покарання буде одне і те ж, скажімо, довічне. Вкрав чотири пляшки пива-довічне, вбив людину – теж довічне. Чи буде тоді людині, яка потрапила в розшук, сенс обмежувати себе в будь-яких подальших злочинах?
Якщо росіяни за ескалацію на Донбасі отримають граничні санкції, за якими більше нічого вже бути не може за визначенням, який сенс їм себе обмежувати? Якщо ти отримуєш відключення SWIFT і всі інші няшки за бої десь в районі Горлівки, то що тоді їх стримає від походу на Харків і Одесу? Стримає, можливо, готовність американців воювати на полях України. Ну а якщо такої готовності немає?
Читати такожРосія вирішила вичікувати момент для нападу на УкраїнуЩе раз, американці по життю особливо глибоко не паряться. Вони тут собі намалювали чергову стежку Хо Ши Міна і вирішили її трохи бомбанути. Бюджети все одно освоюються, а якщо що не вийде, потім можна буде написати мемуари про те, що ми хоча б спробували. Глибину їх стратегії можна оцінити хоча б по тому, що Навальний і Україна – це для них величини одного характеру.
Найбільше бентежать наші можновладці. У священній боротьбі з російським агресором вони інтелектуально дуже швидко американізувалися, увірували в неминучий розвал Мордора і в щасливе життя за рахунок репарацій. При цьому соромляться прямо запитати у старшого американського брата - чи готові ті по-справжньому воювати за Україну на території України проти Росії?