Щодо розмови Байдена і Путіна. Не випадково уже після цієї розмови на онлайн-зустрічі "Давоські діалоги" Путін заговорив про "нові загрози".
А сказав він буквально наступне: "Загострення і жорсткість внутрішньополітичних процесів, у тому числі в провідних країнах – усе це неминуче позначається і на характері міжнародних відносин, не додає їм стабільності і передбачуваності, відбувається ослаблення міжнародних інститутів, множаться регіональні конфлікти, деградує і система глобальної безпеки... Як відомо, нездатність і неготовність вирішувати такі проблеми по суті в XX столітті обернулися катастрофою Другої світової війни. Звісно, зараз такий глобальний, гарячий конфлікт, сподіваюся, в принципі неможливий. Дуже на це сподіваюся. Він означав би кінець цивілізації".
Порівняння із ситуацією 30-х років минулого сторіччя - явний натяк на світову війну. Далі конкретизація цього натяку, ну і завершальна фраза про "кінець цивілізації" - це погроза ядерною війною. Фактично, після тривалого періоду "доброго Путіна", нам знову показали "агресивного Путіна". Звісно, можна було б припустити, що це - для внутрішньої російської аудиторії, яку знову треба "відводити" від небезпечних тем палаців і корупції до "національної величі", вставання з колін і війни проти всіх, але... Це занадто складна та двозначна подача для "внутрішнього споживача".
Ні, Путін лякає світ, вдаючись до звичної теми ядерного шантажу, і це, мабуть, найкраще говорить про зміст сьогоднішньої розмови із Байденом. І те, що Путін явно лишився розмовою невдоволений.
Зрозуміло, що основна тема розмови - це продовження старої домовленості двох держав про скорочення стратегічних озброєнь. Але зміст розмови був набагато серйознішим. І там, очевидно, фігурувала Україна, і не просто згадувалася, а досить довго обговорювалася.
Про це свідчить і підсумковий коментар Пєскова, котрий наголосив, що "використані фрази якраз відображають позицію сторін, і, звичайно, різниця у викладі говорить про серйозні розбіжності з цього приводу". Отже, про "мір, дружба, жвачка, схоже, мова не йшла".
Читайте такожАдміністрація Байдена приступила до зачистки путінського режимуА про що йшла? Рейтерс опублікували коментар речника Білого Дому Дж. Псакі. Якщо опиратися на цей коментар, ніхто не намагався пом'якшити тональність цієї розмови. Зокрема, прездиент США пройшовся по всьому спектру принципово важливих для США речей у комунікації з Росією, і перша ж цих речей – про тверду підтримку суверенітету і територіальної цілісності України. Далі за контекстом розмови були – усі ті прояви ворожої активності Росії проти США та демократії, які виникли в останні роки, включно з хакерськими атаками, інспірованими з Росії; заохочення Росією вбивств солдатів США в Афганістані; отруєння Олексія Навального. Тож можна зробити висновок, що це була доволі тяжка для Путіна розмова з президентом США.
Фактично, це означає відсутність поля для "компромісів" у російському їх розумінні.
А це, як відомо, "ділити світ на двох", визнавати "зони впливу" і т.д. Відповідно, цим і пояснюється невдоволення Путіна, що методично зривав виконання будь-яких домовленостей, очікуючи на можливість "сторгуватися" на кращих варіантах по Україні. Значить, треба знову "підвищувати ставки", бо надія "порішати" все через якісь окремі домовленості вчергове не виправдалася, і відновлення повноцінних відносин із США через "винесення українського питання за дужки" не проходить. Тож і питання окупованих територій України теж аж ніяк не "закрите".