Європа здає Україну. А чого, власне, усі очікували?

З'явилася новина про те, що якийсь "скандальний" мирний план врегулювання ситуації на Донбасі зник з сайту Мюнхенській конференції з безпеки після того, як патріотична громадськість обурилася з-за його "анти-українськості".

Я знайшов версію, яку видалили з сайту, та прочитав її.

Чесно кажучи, цього варто було очікувати. Журитися з приводу "про-українськості" або "анти-українськості" яких-небудь ініціатив за кордоном - це трата часу і енергії.

Тому що будь-який план, підготовлений десь далеко за межами України, без нашої участі не буде ні "про-українським", ні "анти-українським". Він буде враховувати інтереси тих, хто за ним стоїть.

В даному випадку, це просто сухий, цинічний Realpolitik. 12 пунктів холодного, місцями неприємного з моральної точки зору, розрахунку.

А чого, власне, очікували?

Що на шостому році війни Європа буде продовжувати споживати наші пафосно-патріотичні заяви, позбавлені смислового навантаження і практичних кроків?

Що вони будуть продовжувати зберігати санкції на шкоду самим собі, ігноруючи власну громадську думку, національні інтереси та бізнес-лобі?

Що вони будуть і далі дивитися на те, як ми вносимо до Конституції фантазії про ЄС і НАТО, але при цьому мало що робимо на практиці заради цих цілей, а потім намагаємося будувати міні-Росію зі своїм Роскомнаглядом?

Те, що опублікували, а потім поспішно видалили - це типова схема, яка окреслює контури майбутнього російсько-європейського договорняка по Україні, який є неминучим в умовах відсутності в самій Україні бачення врегулювання конфлікту і власних позицій.

Цю тему на Заході обговорюють відкрито вже третій рік поспіль, якщо не довше.

Обурюватися тут нічим, бо за 5 років конфлікту у нас не з'явилося жодного національного консенсусу щодо врегулювання, ні бачення цього самого врегулювання, ні повноцінної зовнішньої політики, ні стратегій реінтеграції Донбасу, деокупації Криму або посилення своїх міжнародних позицій.

Перші ознаки російсько-європейського договорняка по Україні з'явилися ще на рубежі 2015-2016 років, і в Мюнхені з'явилося рівно те, про що ми попереджали - фундамент майбутньої угоди, став продуктом пересекшися інтересів РФ та Європи, багаторічних лобістських зусиль Кремля та його інформаційно-пропагандистської роботи в умовах відсутності альтернативного наративу з боку України.

Тут Україні треба прийняти цей холодний душ, і почати вибудовувати власну позицію з Донбасу, Криму, відносинам з Європою, США, Туреччиною та іншими регіонами світу. Інакше нас чекає ось рівно те, що було написано в цьому "скандальному" Мюнхенському плані.

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред