Ключові факти:
Різдво Христове 25 грудня 2026 року та Новий рік 1 січня 2027 року припадають на п’ятницю, однак додаткових вихідних українці не отримають. Через воєнний стан стаття 73 КЗпП не застосовується, тому обидві дати, як і інші дні з календаря свят, за п’ятиденного робочого тижня залишаться робочими, якщо роботодавець не вирішить інакше.
Про це повідомляє юридичне видання SUD.UA з посиланням на норми закону № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Військовий стан продовжено з 31 жовтня 2026 року на 90 діб - до 29 січня 2027 року, тому обидва свята припадають на період його дії. Частина шоста статті 6 Закону № 2136-IX прямо призупиняє дію норм статті 73 КЗпП щодо святкових днів.
Для працівників із графіком «понеділок - п’ятниця» вихідними залишаться лише субота та неділя: 26–27 грудня та 2–3 січня. Триденних святкових вихідних законодавство не передбачає.
Обов’язкового скорочення не буде. Стаття 53 КЗпП, згідно з якою напередодні свят робочий день стає коротшим на годину, під час воєнного стану теж не застосовується.
Тому 24 та 31 грудня можуть залишитися звичайними восьмигодинними робочими днями. При цьому роботодавець має право встановити меншу тривалість роботи з дотриманням вимог законодавства.
Сама святкова дата не дає права на подвійну оплату згідно зі статтею 107 КЗпП: якщо день є робочим за графіком, його оплачують за загальними правилами. Підвищена оплата можлива, лише якщо її передбачає колективний або трудовий договір.
Інша справа - робота у встановлений для працівника вихідний день. Стаття 72 КЗпП, яка передбачає компенсацію іншим днем відпочинку або оплату у подвійному розмірі за згодою сторін, під час воєнного стану продовжує діяти.
Може. Підприємства мають право самостійно встановлювати режим роботи та відпочинку, передбачати додаткові дні відпочинку або змінювати графік, але такі рішення потрібно належним чином оформити. За даними видання, Держпраці також роз’яснює, що під час воєнного стану графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
Ні. Під час воєнного стану не застосовуються стаття 78-1 КЗпП та частина друга статті 5 Закону «Про відпустки», тому 25 грудня та 1 січня, що припадають на щорічну відпустку, вважаються звичайними календарними днями і не подовжують її.
Старший юрист, адвокат АФ PRAGNUM Олена Мічуріна в інтерв’ю «Главреду» звернула увагу, що навіть за правилами воєнного часу працівник зберігає право відмовитися від роботи під час загрози.
«Під час жовтого рівня небезпеки бізнес може працювати за згодою трудового колективу. Але тут знову виникають питання. Чи може працівник відмовитися працювати під час жовтого рівня небезпеки? Так, може. Це його право», - пояснила юристка.
Говорячи про відповідальність роботодавців, Мічуріна підкреслила, що головний ризик для них - зовсім не штрафи.
«Наше законодавство влаштоване так, що, якщо в робочий час щось трапиться з персоналом, роботодавець несе особисту кримінальну відповідальність за життя та здоров’я працівників. Це прописано в Кримінальному кодексі», - зазначила вона.
Як повідомляв «Главред», 26 жовтня парламент розглянув законопроекти № 16182 та № 16183. Верховна Рада продовжила воєнний стан і мобілізацію ще на 90 днів - до 29 січня 2027 року. За продовження воєнного стану проголосували 293 народні депутати, за мобілізацію - 281.
Того ж дня рішення затвердив глава держави. Президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження воєнного стану та мобілізації. Нові укази діють з 31 жовтня 2026 року до 29 січня 2027 року.
Зміни, пов’язані з воєнним станом, стосуються й бронювання працівників. Статус критично важливих підприємств, термін дії якого закінчується в листопаді-грудні, планують автоматично продовжити до 1 лютого 2027 року. Ця зміна пов’язана з постановою Кабміну від 27 жовтня 2026 року, якою оновлено порядок отримання цього статусу.
Читайте також: