Солодкий феномен 80-х: чому "барбариски" змітали з полиць і як їх використовували

Головні факти:

• "Барбариски" стали культовим льодяником, що поєднує 200 років історії
• Барбарис дав цукерці впізнавану кислинку

Улюблені з дитинства "барбариски" давно перестали бути просто карамеллю. Червоний льодяник із характерною кислинкою перетворився на елемент міського фольклору, домашній засіб від заколисування та смак, який упізнаєш миттєво — навіть із заплющеними очима.

Від "ведмежої ягоди" до культової карамелі

Назва цукерки походить від барбарису — рослини, яку в латині називали beiberi, "ведмежа ягода", пише Телеграф. Через високу концентрацію вітаміну С барбарис отримав прізвисько "північний лимон". Саме поєднання дикої кислинки та солодкої карамелі стало основою рецептури, що пережила майже два століття.

Історія "барбарисок" почалася у 1826 році, коли київський кондитер Сергій Ленов варив карамель із натуральних соків у власній майстерні. Тоді кожен льодяник створювали вручну. У 1939 році з’явилася стандартизована рецептура, яка відкрила шлях до фабричного виробництва. Смак залишився майже незмінним і сьогодні — його зберігають великі виробники, зокрема Roshen.

Рекомендуємо:

Українці їх досі шукають: коли та чому зникли цукерки "Південна ніч"

Барбарис згадувався ще в ассирійських текстах VII століття до н.е. як лікувальний засіб. Його використовували в Єгипті, Індії та на Близькому Сході. Рослина містить берберин — природний антиоксидант, якому приписують корисні властивості. Водночас у Європі барбарис колись масово знищували біля полів, бо він був переносником грибкових хвороб зернових.

У радянських літаках льодяники роздавали пасажирам не просто так: кислий смак зменшував закладеність вух і нудоту під час злету. У 1980-х "барбариски" стали дефіцитом — їх масово купували для самогоноваріння, розчиняючи в бразі замість цукру.

Натуральний колір і сучасний склад цукерок

Рубіновий відтінок льодяників часто отримують завдяки антоціанам — природним барвникам із винограду чи темних овочів. Сучасна рецептура проста: цукор, патока, ароматизатори та кислоти, що створюють фірмову кислинку.

Для когось "барбариски" — це просто карамель. Для інших — символ дитинства, поїздок, перших польотів і маленьких радощів.

Радимо також прочитати таке:

• Привласнена історія: які культові фільми СРСР насправді створили українці
• Такого не було ніде у світі: для чого в СРСР будували мости крізь багатоповерхівки
• Для когось це може здатися дикістю: на чому в СРСР економила більшість сімей

Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред