Про що ви дізнаєтесь:
Мова — це не лише засіб спілкування, а й потужна ідеологічна зброя. Протягом століть Російська імперія, а згодом і СРСР вибудовували масштабну містифікацію навколо походження та статусу російської мови, намагаючись стерти її реальні корені та привласнити чужу історію. Главред пояснює, чому так званий «вєлікій і могучій» є результатом політичного маніпулювання та кабінетного конструювання.
Питання походження російської мови в офіційній російській історіографії завжди було оточене міфами про «колиску трьох братніх народів» та нібито єдину давньоруську мову. Однак сучасні лінгвістичні й історичні дослідження, зокрема представлені в тематичних науково-популярних проєктах, доводять: реальна історія російської мови кардинально відрізняється від версії, закріпленої в шкільних підручниках РФ.
Як зазначають автори каналу «Хмаринка HISTORY», один із ключових обманів почався з привласнення етноніма. До XVIII століття мова, якою розмовляли в Московії, називалася московитською. Назва «російська» була впроваджена штучно за часів Петра I та Катерини II, аби легітимізувати політичні претензії Москви на спадщину Київської Русі.
Українська мова є прямою спадкоємицею розмовної мови Русі. Водночас російська формувалася на базі церковнослов’янської (староболгарської) мови з активним нашаруванням діалектів фінно-угорських племен, що мешкали на території Московії.
Російська мова є штучним синтезом, сформованим у специфічних історичних умовах. Оскільки Московія не мала власної розвиненої писемної традиції, за основу було взято церковнослов’янську мову — книжну й чужу для місцевого населення. Це створило глибокий розрив між письмовою мовою та народними говорами.
Протягом майже трьох століть перебування у складі Золотої Орди московитська мова ввібрала значну кількість тюркських запозичень, зокрема у сферах фінансів, управління, побуту та військової справи: деньги, таможня, ярлык, караул, кинжал тощо.
Відео про історію великого обману можна переглянути тут:
У XVIII–XIX століттях відбулося так зване «кабінетне» доопрацювання російської мови. Михайло Ломоносов заклав її граматичні норми, орієнтуючись на німецькі та латинські зразки. Пізніше Микола Карамзін почав активно впроваджувати кальки з французької мови, намагаючись зробити російську придатною для світських салонів та аристократичного спілкування.
Фактично те, що сьогодні називають «класичною російською мовою», було сконструйоване вузьким колом інтелектуальної еліти, яка нерідко зневажала народні діалекти, перенасичені «оканням» і фінно-угорськими мовними елементами.
Радянська пропаганда довела цю концепцію до абсолюту, створивши ідею «давньоруської народності» та єдиної мови, яка нібито розпалася лише у XIV столітті. Насправді ж лінгвістичні відмінності між Києвом і Московією фіксувалися з найдавніших часів.
Українська мова розвивалася в тісному зв’язку з європейським культурним контекстом, зокрема через вплив латини та західноєвропейської традиції. Російська ж формувалася в умовах ізоляції, поглинаючи мовний субстрат підкорених народів.
Статус «світової мови» російська отримала не завдяки внутрішній логіці розвитку, а завдяки імперській експансії. Русифікаційна політика — від Валуєвського циркуляра та Емського указу до радянських репресій — була спрямована на витіснення української мови та її маргіналізацію як «зіпсованої російської».
Історія російської мови — це історія експансії, асиміляції та політичного конструювання. Відмова від міфів про її «древність» і «першість» є важливим етапом деколонізації української свідомості. Російська мова — це не природний еволюційний феномен, а результат тривалого імперського проєкту, у якому істина системно приносилася в жертву політичним амбіціям.
Вас може зацікавити:
«Хмаринка HISTORY» — це популярний український науково-популярний YouTube-канал, що спеціалізується на висвітленні історії України та світу. Автори проєкту ставлять за мету розвінчання історичних міфів, створених імперською та радянською пропагандою, пропонуючи глядачам об’єктивний погляд на минуле. Контент каналу вирізняється якісним візуальним оформленням, використанням архівних документів та динамічним викладом матеріалу. Особливу увагу приділено темам етногенезу українців, боротьбі за незалежність та викриттю фальсифікацій російської історії. Завдяки доступній формі подачі складних тем, канал став одним із лідерів українського історичного сегмента YouTube. Це важливий ресурс для тих, хто прагне глибше пізнати своє коріння та навчитися критично сприймати історичну інформацію.